Справа № 541/666/25
Провадження № 1-кс/541/585/2025
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
23 червня 2025 рокум. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 - в режимі відеоконференцзв'язку,
розглянувши клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню за №12025170550000136 від 08.02.2025 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черевки Миргородського району Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в ТОВ «Рульф» інженером, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України,
20 червня 2025 року слідчий СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України. Оскільки термін дії запобіжного заходу закінчується, досудове розслідування не завершено, ризики які існували на час обрання запобіжного заходу продовжують існувати.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що в провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2025 року за №12025170550000136 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.
В поданому клопотанні слідчий посилається на те, що восени 2015 року (точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося можливим), ОСОБА_4 перебував в АДРЕСА_2 , де невстановлений в ході проведення досудового розслідування чоловік передав йому гранату РГ-42.
Після цього, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що виявлений ним предмет являється вибуховим пристроєм, діючи під раптово виниклим умислом, спрямованим на придбання, носіння та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, забрав гранату РГ-42 із собою, тим самим вчинив придбання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, після чого переховував її у приміщенні гаража по АДРЕСА_2 .
Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконне поводження із вибуховими пристроями, восени 2024 року (точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося за можливе), ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні гаража по АДРЕСА_2 , забрав із собою гранату РГ-42 та перевіз для подальшого зберігання до гаража № НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 , де залишив для подальшого зберігання у ящику для ключів, чим вчинив незаконне зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
07 лютого 2025 року близько 19:00 години (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим), знаходячись в приміщенні гаража № НОМЕР_1 , розташованого в м. Миргород по вул. Робітничій, 24а, перебуваючи в неприязних відносинах з ОСОБА_8 , вирішив умисно шляхом підриву гранатою PГ-42 знищити належний останньому автомобіль марки «Nissan» моделі «Tiida», д.н.з. НОМЕР_2 .
Після чого, ОСОБА_4 взяв із собою гранату РГ-42, яку поклав до чорного полімерного пакету, та направився на автомобілі марки «Peugeot» моделі «407», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , до сел. Велика Багачка Миргородського району Полтавської області. Прибувши до зазначеного населеного пункту, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_9 зупинити автомобіль по вул. Гірській, 47а, де ОСОБА_9 залишився у автомобілі, а ОСОБА_4 , тримаючи в руках пакет із гранатою РГ-42, пішов по вул. Гірській в сторону вул. Набережна до домогосподарства ОСОБА_10 , розташованого по АДРЕСА_4 , чим вчинив носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, де здійснив підрив вибухового пристрою на подвір?ї зазначеного домогосподарства.
В період часу з 22:40 год. 07.02.2025 по 01:00 год. 08.02.2025 проведено огляд місця події по АДРЕСА_4 , де виявлено та вилучено: металеві рештки (уламки) гранати типу РГ-42 та важіль типу УЗРГМ, які відповідно до висновку комплексної судової вибухово-технічної експертизи №KCE-19/117-25/3309 від 21.02.2025:
- на наданих на дослідження рештках (осколках) виявлено вибухову речивону на основі тротилу;
- предмет, рештки якого надані на дослідження, був ручною осколковою гранатою РГ-42 з уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим типу УЗРГМ, яка відноситься до категорії вибухових пристрої (боєприпасів).
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 07 лютого 2025 року близько 19:00 години (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим), знаходячись в приміщенні гаража № НОМЕР_1 , розташованого в м. Миргород по вул. Робітничій, 24а, перебуваючи в неприязних відносинах з ОСОБА_8 , вирішив умисно шляхом підриву гранатою РГ-42 знищити належний останньому автомобіль марки «Nissan» моделі «Tiida», д.н.з. НОМЕР_2 .
Реалізуючи свій кримінально противоправний намір, направлений на умисне знищення чужого майна шляхом підриву, ОСОБА_4 взяв із гаража вибуховий пристрій - гранату РГ-42, пляшку із легкозаймистою речовиною - розпалювачем марки «Aura» об?ємом 0,2 л, пластикову пляшку об?ємом 1 л, наповнену бензином, які за допомогою ізолюючої стрічки прикріпив до гранати, та які поклав до чорного полімерного пакету, після чого домовився зі своїм знайомим ОСОБА_9 , щоб той відвіз його до селища Велика Багачка Миргородського району.
Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на автомобілі марки «Peugeot» моделі «407», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням останнього 07.02.2025 близько 21:00 год. прибули до селища Велика Багачка, де ОСОБА_4 попросив ОСОБА_12 зупинити автомобіль по вул. Гірській, 47а, де ОСОБА_11 , не знаючи про злочинний намір ОСОБА_4 , залишився у автомобілі, а сам ОСОБА_4 пішов по вул. Гірській в сторону вул. Набережна до домогосподарства ОСОБА_10 , розташованого по АДРЕСА_4 .
Прийшовши до вказаного домогосподарства, ОСОБА_13 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, з метою умисного знищення чужого майна шляхом підриву, частково дістав із пакету принесений ним з?єднаний між собою ізолюючою стрічкою вибуховий пристрій, пляшки із легкозаймистою речовиною та бензином, помістивши до пляшки з бензином шматок ганчірки, підпалив її, після чого чорний полімерний пакет із наявним вмістом кинув під автомобіль «Nissan» моделі «Tiida», д.н.з. НОМЕР_5 , що стояв на території подвір?я домогосподарства ОСОБА_10 , в результаті чого відбувся вибух, внаслідок якого пошкоджено вищевказаний автомобіль.
Відповідно до висновку комплексної судової вибухово-технічної експертизи №KCE-19/117-25/3309 від 21.02.2025 на наданих на дослідження рештках (осколках) виявлено вибухову речовину на основі тротилу. Предмет, рештки якого надані на дослідження, був ручною осколковою гранатою РГ-42 з уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим типу УЗРГМ, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши своїми противоправними діями матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_14 .
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом вибуху, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
При розгляді клопотання слідчим суддею прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання з підстав викладених у ньому. Наголошував, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить завдань кримінального провадження та не здатний запобігти ризикам на які вказано в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 при розгляді клопотання не заперечували проти задоволення клопотання слідчого та продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши зміст клопотання і матеріалів в копіях, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи цього клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170550000136 від 08.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.
26.04.2025 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.05.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 24 червня 2025 року із забороною залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_5 , в період з 20 год. 00 хв. однієї доби до 08 год. 00 хв. наступної доби.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З матеріалів долучених до клопотання про продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вбачається, що підозра у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, є обґрунтованою, так як підтверджується: рапортом від 07.02.2025; протоколом огляду місця події від 07.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 08.02.2025; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 11.02.2025; висновком судової вибухово-технічної експертизи №КСЕ-19/117-25/3309 від 21.02.2025; протоколами проведення НСРД в порядку ст. 269 ККУ від 22.04.2025; протоколом обшуку від 26.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.04.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 26.04.2025; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 26.04.2025, а також іншими матеріалами у своїй сукупності.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, які є тяжкими злочинами, за найтяжче з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 (трьох) до 10 (десяти) років, утриманців немає, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання. При цьому суд враховує, що при застосовуванні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ухвалою суду від 21.05.2025 року встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у даному кримінальному провадженні.
Зважаючи на вищевикладене слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів у порівнянні з домашнім арештом не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а обставини з якими пов'язано обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на даний час не змінилися.
З врахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, тому на даному етапі досудового розслідування, лише такий запобіжний захід, як домашній арешт, здатний запобігти доведеним ризикам.
Строк дії запобіжного заходу закінчується 24.06.2025, строк досудового розслідування закінчується 26.07.2025, а тому обраний щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_5 , в період з 20 години 00 хвилин однієї доби до 08 години 00 хвилин наступної доби, необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування, а саме до 26 липня 2025 року.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 94, 176-178, 181, 193, 194, 196, 198 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 датоване 20.06.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Черевки Миргородського району Полтавської області, громадянину України, з вищою освітою, працюючому в ТОВ «Рульф» інженером, неодруженому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , - підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування по кримінальному провадженню за №12025170550000136 від 08.02.2025 року до 26 липня 2025 включно.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20 години 00 хвилин однієї доби до 08 години 00 хвилин наступної доби, окрім випадків відвідування органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, медичних установ та установ соціального захисту.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді у визначений ними час;
- утримуватися від спілкування із потерпілим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_9 по даному кримінальному провадженню;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваному та слідчому органу досудового розслідування, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, однак відповідно до положень ст. 205 КПК України ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1