Справа № 539/2732/25
Провадження № 3/539/741/2025
19 червня 2025 року м. Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Коваленко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу державного нагляду(контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 29.05.2025 року о 12 год. 30 хв. на 208 км автодороги Київ-Харків-Довжанський громадянин ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів на таксі автомобілем Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_2 , без державної реєстрації як суб'єкт господарювання та без оформлення ліцензії на даний вид діяльності, чим порушив ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Його захисник Павелко Р.С. звернувся до суду із заявою в якій прохав справу розглядати без його участі та без участі ОСОБА_1 і закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП, диспозиція якої передбачає «провадження господарської діяльності».
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У відповідності до ч. 2 ст. 3 Господарського Кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Ст. 42 Господарського Кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не містять доказів, які б свідчили про надання ОСОБА_1 послуг перевезення пасажирів на таксі без наявності ліцензії, а факт здійснення господарської діяльності не встановлений.
У складеному протоколі про адміністративне правопорушення не сформульована об'єктивна сторона правопорушення, не зазначено точних обставин вчинення правопорушення, оскільки не викладено яким чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, кому, коли та за яких обставин надавав послуги
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, як посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обстави кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушенні є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколе про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається д адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовим доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, як притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а такої працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративне відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху і паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.ст.252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених даною статтею, характеризується дією й виражається в такому:
провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання;
провадження господарської діяльності без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом;
провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;
провадження господарської діяльності у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії;
провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Під господарською діяльністю (ч.1 ст.3 ГК України) у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ч.1 ст.55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання, відповідно до п.2 ч.2 ст.55 ГК України, є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч.1 ст.66 ГК України, суб'єкт господарювання господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
Установчими документами суб'єкта господарювання, згідно з ч.1 ст.57 ГК України, є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
Частиною 1 статті 58 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії (як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення), є фізична особа, яка не зареєстрована відповідно до закону як підприємець і суб'єкт господарювання.
Основними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею255 цього Кодексу(ч.2ст.251КУпАП). Законом не передбачено право чи обов'язок суду збирати і надавати у справу докази на підтвердження вини особи. Особа, у повноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення не має перекладати на суд тягар обов'язку по збору доказів та документів в непередбачений законом спосіб.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, за вказаних обставин суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.
Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Не доведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Об'єктивні обставини та доводи про вчинення конкретних фактичних дій (суть адміністративного правопорушення), які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, а вчинення самого правопорушення - провадженню ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії, не доведено належними достатніми та достовірними доказами, зміст правопорушення конкретно і належно не викладено.
До протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, додано ксерокопії фотографій автомобіля Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом державний номерний знак НОМЕР_3 , копію посвідчення водія та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, однак цього доказу не достатньо для висновку про те, що ОСОБА_1 займається господарською діяльністю та отримує прибуток від перевезення пасажирів.
Крім того, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні прізвища та адреси свідків вчинення правопорушення.
На підставі викладеного в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду О.А. Коваленко