Справа № 529/139/25
Провадження № 2/529/170/25
іменем України
23 червня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Петренко Л.Є.,
за участю секретаря - Звягольської В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Предстаниця позивача ТОВ "Бізнес Позика" - Сімчук Я.В. 19.02.2025 звернулась з позовною заявою до суду, яка сформована в системі "Електронний суд" та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 26.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір № 403095-КС-006 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 26.04.2024 направлено ОСОБА_2 пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту, яку відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.
Також з метою укладення договору ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9344, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який відповідачкою було введено/відправлено.
Договір № 403095-КС-006 про надання кредиту відповідачем підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачці грошові кошти у розмірі 26 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності. Позивач вказує, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 26 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .
Однак, відповідачка ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання за договором не виконала, здійснивши часткову оплату за договором на загальну суму 25 130 грн., тому станом на 08.02.2025 утворилась заборгованість в розмірі 39 377 грн. 63 коп., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13 732 грн. 80 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 25 644 грн. 83 коп.
Вказані обставини і слугували підставою звернення позивача до суду з вказаним позовом.
27.02.2025 відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником позивача у самому позові вказано про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачці ОСОБА_2 ухвала про відкриття провадження та копія позову з додатками до нього надсилалась за зареєстрованою адресою її проживання, однак конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою». Також до суду повернуто конверти з повідомленнями про відкладення розгляду справи на 22.04.2025, 22.05.2025 та 23.06.2025, які надсилалися ОСОБА_2 рекомендованими листами, з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, про розгляд справи ОСОБА_2 повідомлена згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подав.
Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Отже відповідачка ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовим відправленням, що з огляду на норми ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням учасника справи.
Вказане взаємоузгодужється з правовими висновками зробленими у постанові КЦС ВС від 13.05.2024 № 755/4829/23 (61-73 св 24).
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
ТОВ «Бізнес Позика» 26.04.2024 направлено відповідачці ОСОБА_2 пропозицію (оферту) укласти Договір № 403095-КС-006 про надання кредиту (а.с. 21-25).
26.04.2024 відповідачка прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 403095-КС-006 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с. 26-30).
ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9344 на номер телефону, який було зазначено позивачем у анкеті в особистому кабінеті, котрий відповідачем було введено/відправлено.
Послідовність дій відповідача щодо отримання кредиту зазначений позивачем у візуальній формі послідовності дій клієнта (а.с.31-32)
26.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено Договір № 103095-КС-006 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
На підставі вказаного договору про надання кредиту, відповідачці ОСОБА_2 надано кредит в сумі 26 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, на строк 24 тижні з датою повернення 11.10.2024 (а.с. 16-20).
Сторонами узгоджено сплату комісії за надання кредиту в сумі 3 90 грн. - п. 2.5 договору.
Мета отримання кредиту - для придбання товарів, задоволення потреб - 2.14 Договору.
Сторони узгодили, нарахування відсотків за користування кредитом за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описанному у цьому договорі - п. 3.2.
Відповідно до п. 2.4 цього договору, стандартна процентна ставка за кредитом в день становить 1,5 % занижена процентна ставка становить в день 1,14905770. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку договору.
Кредитодавець зобв'язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці , що наведена в розділі 8 договору - 3.1.
Разом з тим, у розділі 8, позичальником вказано номер електронного платіжного засобу НОМЕР_3 (а.с.16-20).
Крім того, сторонами підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 13-15).
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 26 000 грн., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 (яка позичальником вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується інформаційною довідкою (а.с.56).
Як вбачається з виписки по платіжній картці № НОМЕР_2 , наданої АТ КБ «ПриватБанк» 03.06.2025, на платіжну карту ОСОБА_2 НОМЕР_2 , 26.04.2024 перераховано грошові кошти відповідно до кредитного договору, в загальній сумі 26 000 грн.
До теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, що вбачається з відповідного розрахунку заборгованості (а.с. 97-99).
Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідачка ОСОБА_2 частково вносила платежі на погашення заборгованості, однак такі були не регульярними та не в поній сумі, визначеної графіком погашення, тому як наслідок має заборгованість за кредитом в розмірі 39 377 грн. 63 коп., що складається з суми заборгованості по тілу кредиту - 13 000 грн.; заборгованості за відсотками - 25 644 грн. 83 коп.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як вбачається із матеріалів справи, договір між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.
Відповідачка ОСОБА_2 пройшов реєстрацію в ІТС з метою отримання кредиту. Верифікація ОСОБА_2 в системі свідчить про те, що вона ознайомилася з Правилами та іншою наданою на сайті ТОВ «Бізнес Позика» інформацією.
Про реєстрацію свідчить: надання відповідачкою своїх особистих/персональних та інших, супутніх даних (номер телефону, розмір доходів; підтвердження свого номера мобільного телефону шляхом введення смс-коду, який відправлений на нього; надання згоди на обробку персональних даних, згідно із Законом України «Про захист персональних даних»; створення особистого кабінету; ознайомлення в особистому кабінеті з паспортом кредиту; подання в ІТС кредитної заявки (з зазначенням бажаної суми та строку кредитування).
Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договору досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.
Укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті відповідачки, якому в свою чергу були перераховані кошти в розмірі 26 000 грн. відповідно до умов п. 3.1 кредитного договору на її картку.
Перерахування позивачем грошових коштів на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_2 підтверджується відповідною довідкою, а також випискою з карткового рахунку, наданою АТ «КБ «Приват Банк".
Належність рахунку, зазначеного у кредитному договорі самою ОСОБА_2 у п.8, підтверджено відповідною довідкою, наданою АТ «КБ «Приват Банк", який відкритий у вказаній банківській установі.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до вимоги ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
В свою чергу відповідачкою не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором № 403095-КС-006 від 26.04.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 144, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика», (місце знаходження: вул. Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 403095-КС-006 від 26.04.2024, що складається із заборгованості за тілом кредита - 13 732 грн. 80 коп., за простроченими відсотками - 25 644 грн. 83 коп., та судових витрат в розмірі 2 422 грн. 40 коп, а всього 41 800 (сорок одна тисяча вісімсот) грн. 03 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Головуюча Л.Є. Петренко