Справа № 536/1296/25
провадження № 2/527/913/25
про відмову у відкритті провадження у справі
23 червня 2025 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Свістєльнік Ю.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , який подано представником позивача - адвокатом Лобачем Ігорем Анатолійовичем до Фермерського господарства «Коніщук» про стягнення коштів за договором позики, -
20 червня 2025 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшли матеріали вищевказаної позовної заяви.
Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження, суд, дослідивши предмет і підстави заявленого позову, прийшов висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, з огляду на наступне.
У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 з однієї сторони та ФГ «Коніщук» з іншої сторони було укладено Договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №26Ю від 04.05.2023 року, за умовами якого ОСОБА_1 надав, а ФГ «Коніщук» прийняв грошові кошти та зобов'язувався їх повернути.
Як вбачається з позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача Фермерського господарства «Коніщук» кошти за договором позики.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як закріплено в п.п. 3 та 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи: - у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи; - у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним статтею 167 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства).
Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстровано ФГ «Коніщук».
Предметом позовних вимог в даній справі є стягнення коштів за договором позики, за умовами якого ОСОБА_1 надав, а ФГ «Коніщук» прийняв грошові кошти на певний строк.
Враховуючи характер спірних відносин, визначена ст. 19 ЦПК України компетенція судів загальної юрисдикції на ці правовідносини не поширюється, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, в тому числі фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правову природу юридичного спору та в даному випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, відсутні підстави для відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , який подано представником позивача - адвокатом Лобачем Ігорем Анатолійовичем до Фермерського господарства «Коніщук» про стягнення коштів за договором позики, оскільки вимоги не підлягають розгляду в суді у порядку цивільного судочинства, а відносяться до підвідомчості господарського суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 19, 186, 259-261, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 4, 20 ГПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який подано представником позивача - адвокатом Лобачем Ігорем Анатолійовичем до Фермерського господарства «Коніщук» про стягнення коштів за договором позики.
Роз'яснити позивачу, що у разі відмови у відкритті провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачу його право звернутись із даними позовними вимоги у порядку господарського судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. М. Свістєльнік