Справа № 527/1645/25
провадження № 3/527/859/25
20 червня 2025 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла 28 травня 2025 року від Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Градизьк, Глобинського району, Полтавської області, громадянин України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , рнокпп НОМЕР_2 (інші відомості про особу суду не відомі),-
за ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Глобинського районного суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 338198 від 22 травня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 22 травня 2025 року о 08.59 год в селищі Градизьк Кременчуцького району Полтавської області, по вулиці Котляревського, 2, керуючи транспортним засобом «OPEL VIVARO», номерний знак НОМЕР_3 , не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків в синьому та червоному кольорах та звукової сигналізації. Був зупинений шляхом переслідування та блокування. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.4, 8.9 б ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ульянов Р.А. направив до суду додаткові пояснення в яких вказав, що маються підстави для закриття провадження у справі, оскільки орган поліції повинен надати докази наявності об'єктивної сторони правопорушення. Відповідні обставини мають встановлюватись не лише протоколом, але і іншими матеріалами, які дозволяють об'єктивно зафіксувати відповідний факт. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що автомобіль, яким керував ОСОБА_2 був зупинений шляхом переслідування та блокування, внаслідок чого орган поліції вважає, що ОСОБА_3 слід притягнути до відповідальності за ч.1 ст. 122-2 КУпАП. Ч. 1 ст. 122-2 КУпАП встановлює відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу. П. 8.9 ПДР встановлено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. В протоколі не зазначено, в який спосіб було поставлено водію вимогу про зупинку транспортного засобу. Органами поліції надано три відеофайли. На одному поліцейський автомобіль розвертається та слідує по ґрунтовій дорозі за мікроавтобусом, яким керував ОСОБА_2 . Відео не має звуку, з його змісту не можливо встановити, чи подавався водію звуковий сигнал про зупинку або сигнал шляхом увікнення проблискового маячку. З цього відео вбачається, що при пересуванні по ґрунтовій дорозі за автомобілем здіймається курява, що могла перешкоджати водію бачити в дзеркало заднього виду поліцейський автомобіль. Другий відеофайл містить зображення мікроавтобусу, який стоїть і до якого підходять поліцейські, з нього виходить водій, який здивований зупинкою та його дружина. Цей файл також не містить звуку, а також не містить інформацію про те, як саме подавався сигнал зупинки. Третій відеофайл з нагрудної камери поліцейського має звук. На ньому зафіксовано, що в момент включення боді-камери був поданий сигнал зупинки і автомобіль одразу зупинився. Зафіксовано розмову водія, який вказав, що зупинився як тільки побачив поліцейський автомобіль. На жодному з файлів не зафіксовано, що автомобіль був зупинений шляхом блокування - тобто, до протоколу поліцейський вніс завідомо неправдиві відомості. Свідок ОСОБА_4 показала, що вони з чоловіком їхали в автомобілі, в ньому голосно грала музика, автомобіль поліції проїхав їм на зустріч і ні яких сигналів про зупинку не подавав. Коли вони звернули на вулицю Котляревського в паузі між музичними композиціями почули сигнал поліцейського автомобіля і водій одразу зупинив автобус та вийшов до поліцейських. Аналогічні пояснення надав ОСОБА_2 . Зазначені обставини матеріалами справи не спростовуються. Працівник поліції не надав запис з боді камери, у відповідності до якого можна було б побачити, що під час "переслідування" поліцейські подавали водію будь-які сигнали про зупинку у відповідності до п. 8.9 ПДР. Навпаки, на запису видно, що як тільки пролунав сигнал зупинки, автомобіль почав зупинятись. Слідування автомобіля поліції за транспортним засобом без надання доказів подання при цьому в момент такого слідування поліцейськими сигналів про зупинку згідно п. 8.9 ПДР не є "переслідуванням", а є рухом автомобіля за транспортним засобом. Оскільки правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП є умисним, а матеріалами справи не встановлено достовірно, що ОСОБА_2 умисно не зупинив автомобіль на законну вимогу поліцейського, яка була ним подана згідно п. 8.9 ПДР, то вважаємо, що справу слід закрити за недоведеністю наявності складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_5 надала пояснення аналогічні наданим захисником ОСОБА_1 - адвокатом Ульяновим Р.А.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку, про відсутність достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зазначеного в протоколі та наявності підстав для закриття провадження.
Диспозицією ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2. 4 Правил дорожнього руху України, водій зобов'язаний пред'явити для перевірки документи і дати можливість перевірити номери вузлів і агрегатів і комплектність транспортного засобу.
Відповідно до п. 8.9 Правил дорожнього руху України вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником міліції: а) жезлом або рукою, що вказує на цей транспортний засіб; б) за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) за допомогою гучномовного пристрою; г) за допомогою спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у місці, на яке йому буде вказано, з дотриманням правил зупинки.
Вивчивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №338198 від 22.05.2025, картку обліку адміністративного правопорушення від 22.05.2025 та відеозапис фіксації вчинення правопорушення, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст . 122-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Отже, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 251 КУпАП, не зібрано достатньо доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів фіксації вчинення правопорушення суд позбавлений можливості чітко визначити наявність в діях особи, відносно якої складено протокол, факту порушення вимог п. 2.4 ПДР, про які зазначено в протоколі, оскільки, як вважає суд, вони не в повній мірі відображають обставини події.
Зокрема, на записах без звуку відображено, що по вулиці проїхав автомобіль та працівники поліції на службовому автомобілі, розпочали рух за автомобілем, через досить незначний проміжок часу, досягнуто мети та мала місце зупинка транспортного засобу, що є свідченням по суті виконання вимог про зупинку.
Будь-яких об'єктивних доказів або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 122-2 КУпАП особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зібрано не було.
Таким чином, підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вказане у протоколі адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, немає, оскільки складу такого правопорушення при розгляді справи не встановлено.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 122-2, 247 КУпАП, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КПАП України закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Т. В. Левицька