Дата документу 02.06.2025 Справа № 314/5493/18
Єдиний унікальний № 314/5493/18 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/496/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України
2 червня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2025 року, яким кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, -
Ухвалою суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_8 , вважає, що ухвала є незаконною у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 9 серпня 2024 року набув чинності Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» викладено в новій редакції, за якою адміністративній відповідальності підлягають особи, які здійснили дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, після набрання чинності Закону № 3886-IX з 9 серпня 2024 року, якщо вартість вкраденого на момент вчинення правопорушення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - це адміністративне правопорушення, а якщо перевищувала - кримінально карана крадіжка.
Отже, дії ОСОБА_8 , які інкримінуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), поєднані з проникненням у сховище, вчинені на початку лютого 2018 року, всередині березня 2018 року, 2 квітня 2018 року, всередині січня 2019 року, мають кваліфікуватись за ст. 51 КУпАП України, що виключає подальше притягнення його до більш суворого виду відповідальності - кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України.
Разом з тим, вчинені ОСОБА_8 вищевказані дії мають склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки під час скоєння правопорушень він проникав до приватної території громадян.
Просить ухвалу в частині скоєних ОСОБА_8 вказаних епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи вирок суду в межах апеляційної скарги прокурора про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_8 (за епізодами ч. 3 ст. 185 КК України) за ч. 1 ст. 162 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
9 серпня 2024 року набув чинності Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП («Дрібне викрадення чужого майна»).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 1 січня звітного податкового року.
Зі змісту ухвали вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні чотирьох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, які він вчинив на початку лютого 2018 року, всередині березня 2018 року, 2 квітня 2018 року, всередині січня 2019 року
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_8 вказаних злочинів, розмір вартості викраденого майна був меншим за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, тому його дії не можуть кваліфікуватись за ст. 185 КК України.
Разом з тим, оскільки діяння вчинені з проникненням у сховище, то, на переконання колегії суддів, дії ОСОБА_8 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України.
Суд першої інстанції вказаним обставинам належної уваги не приділив, чим допустив порушення, які відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, тобто такими порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зазначені порушення є підставами для скасування судового рішення і оскільки в апеляційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, то вони не можуть бути усунуті під час апеляційного розгляду в межах ст. 404 КПК України, що є підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно, всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, ретельно перевірити усі обставини кримінального провадження, та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення у відповідності до приписів, передбачених ст. 370, 374 КПК України.
Відповідно до ст. 415 КПК України, при скасуванні ухвали суду внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції призначає новий судовий розгляд, не вирішуючи питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Вирішуючи у відповідності до ч. 1 ст. 197, ст. 331, п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України питання щодо запобіжного заходу, колегія суддів виходить із наступного.
Оскільки у даному кримінальному провадженні обвинуваченому запобіжний захід не обирався і на даний час відсутні підстави для його обрання, колегія суддів вважає за потрібне запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обирати.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 411, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2025 року в частині закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами, поєднаними із проникненням у сховище, вчиненими на початку лютого 2018 року, всередині березня 2018 року, 2 квітня 2018 року, всередині січня 2019 року, закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, скасувати.
Призначити новий розгляд провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами, поєднаними із проникненням у сховище, вчиненими на початку лютого 2018 року, всередині березня 2018 року, 2 квітня 2018 року, всередині січня 2019 року в тому ж суді в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4