Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1583/22
Провадження № 1-кп/376/67/2025
про продовження строку тримання під вартою
"23" червня 2025 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні зали суду м.Сквири Київської області матеріали кримінального провадження №12022111260000067 від 28.05.2022 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 357 КК України
На розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 357 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що прокурором перебільшені ризики зважаючи на тривалий розгляд кримінального провадження та відсутність прямої заборони на спілкування з потерпілим та свідками.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України.
Згідно матеріалів справи, дія запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, закінчується 23.06.2025.
Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак суд не приймає доводи захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні питання про запобіжний захід, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.187,ч.4ст.185,ч.1 ст.357КК України, ч.4 ст. 187 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, що вказує на підвищену суспільну небезпеку як самого діяння так і особи обвинуваченого, у зв'язку з чим ризики є реальними та їх запобіганню необхідний достатній рівень належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 , злочинів свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Крім того, не можна виключати ризик скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Окрім того, ОСОБА_5 може незаконно впливати на недопитаних свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити змінити свої покази та таким чином уникнути кримінальної відповідальності.
Даних про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, погіршення стану його здоров'я суду не надано, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено, у зв'язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин суд вважає, що ризики, які були враховані судом при обранні ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, який у подальшому продовжувався, не зменшилися, у зв'язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів захисника обвинуваченого про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не продовживши строк тримання під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд даного обвинувального акту триває, а також, що на цей час у суду немає підстав вважати відсутніми ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що запобіжний захід ОСОБА_5 слід продовжити ще на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 196-197, 331, 372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 21 серпня 2025 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів.
Суддя ОСОБА_1