Провадження № 2-а/742/55/25
Єдиний унікальний № 742/1545/25
23 червня 2025 року м. Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Коваленко А.В. вивчивши матеріали справ за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
11.03.2025 року до Прилуцького міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, після перегляду апеляційним судом ухвали суду про повернення позовної заяви..
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку для оскарження постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскаржувана постанова № 26 винесена 21.02.2025 року, до суду позивач звернувся з позовом засобами поштового зв'язку лише 11.03.2025 року( відмітка поштового відділення на конверті), тобто з порушенням передбачених законодавством строків.
В позовній заяві позивач просить поновити строк на оскарження постанови, аргументуючи свої вимоги тим, що він отримав постанову 28.02.2025 року, а отже крайнім строком оскарження є 10.03.2025 року.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 11.03.2025 року, про що свідчить відтиск на поштовому відправленні, тобто за межами строку визначеного ч. 2 ст. 286 КАС України , а тому доводи позивача про поважність причин порушення строку звернення до суду, а саме отримання оскаржуваної постанови 28.02.2025 року, є безпідставними, та можуть бути визнані поважними причинами для для поновлення строку звернення до суду до 10.03.2025 року , натомість на переконання суду не являються поважними причинами для звернення до суду саме 11.03.2025 року .
Відповідно до п.7 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ №154 від 23.02.2022, (далі - Положення) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Відповідно до п. 9 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ №154 від 23.02.2022, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам.
Таким чином, районні ТЦК та СП функціонують як складові частини обласних центрів, виконуючи визначені законодавством завдання у сфері військового обліку та соціального захисту, та не являються юридичними особами.
Судом здійснено перевірку відомостей в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізични осіб- підприємців та громадських формувань, але відомостей про реєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено.
Відповідно до статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.26 КАС України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
Відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до Прилуцького міськрайонного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог ч.2 ст.26 КАС України, за місце знаходження юридичної особи, зазначивши адресу АДРЕСА_1 , натомість відповідно до Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізични осіб- підприємців та громадських формувань, відомостей про реєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_1 , як юридичної особи так як і відокремленого підрозділу не встановлено.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 не є самостійною юридичною особою, а діє як відокремлений підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не зареєстровано в установленому порядку.
Крім того, в позовній заяви позивачем зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а саме 09807520, який не належить ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи, викладене вище суд вважає, що відповідачем не виконано вимоги п.2 ч.5 ст.160 КАС України, а саме не зазначено зареєстроване місце знаходження відповідача( юридичної особи) та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Рекомендувати позивачу усунути недоліки заяви у строк десять днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме : заначити інші підстави для поновлення строку звернення з позовною заявою та вказати в позовній заяві зареєстроване в установленному порядку місце знаходження відповідача ( юридичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Роз'яснити позивачу, що його заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню, якщо він протягом зазначеного строку не усуне вищевказані недоліки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО