Провадження № 3/742/890/25
Єдиний унікальний № 742/3034/25
Постанова
Іменем України
23 червня 2025 року м. Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Коваленко А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Прилуцького відділу поліції ГУНП у Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП , -
ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо догляду, навчання та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 28.05.2025 року близько 11 год 20 хв., перебував без належного догляду з боку матері, керуючи електросамокатом перетинав проїжджу частину на регульованому пішохідному переході, при цьому не зупинився та не перевів транспортний засіб, як пішохід. В результаті цього малолітній ОСОБА_3 потрапив в ДТП.
За що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджена наступними доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ №047850 від 28 травня 2025 року, в якому містяться відомості про ухилення ОСОБА_4 , від виконання передбачених законодавством обов'язків, відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 28.05.2025 року близько 11 год 20 хв., перебував без належного догляду з боку матері, керуючи електросамокатом перетинав проїжджу частину на регульованому пішохідному переході, при цьому не зупинився та не перевів транспортний засіб, як пішохід. В результаті цього малолітній ОСОБА_3 потрапив в ДТП. За що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 184 КУпАП(а.с.2).
Поясненнями ОСОБА_2 , який показав, що рухався на електроскутері та потрапив в ДТП.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
До обов'язкового складу об'єктивної сторони невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей входить ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція статті 184 КУпАП є бланкетною, а особа, яка визначена ст. 255 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов'язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції Україниі законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч.1ст.184 КУпАП (зокрема, про обов'язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст.ст.150 і 180 СК Українитаст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Зі змісту положень ст. 150 СК України вбачається, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Оцінюючи докази у справі, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, що в своїй сукупності дають можливість зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Згідно зі ст.33 КУпАП стягнення за адмінправопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.34,35 КУпАП, обставиною, що пом'якшує та обтяжує відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
У зв'язку з вищевказаним, вважаю за можливе притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та піддати адміністративному стягненню в межах санкції ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особами, стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату ухвалення постанови складає 605 грн 60 коп.
На підставі вищевикладеного, ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 33,34,35, 40-1,ч.1 ст.184, ст.ст.221, 268, 283, КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір (0,2 відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025 р), що складає 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп на користь держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі несплати штрафу понад 15 днів постанова підлягає примусовому виконанню.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу визначеного відповідною статтею КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу.
На постанову суду протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд з дня винесення постанови.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО