Справа № 740/4631/24
Провадження № 1-кс/740/532/25
про продовження строку тримання під вартою
20 червня 2025 року м. Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області
ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- обвинуваченого ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Ніжині клопотання прокурора Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону - ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Коломійцево Ічнянського (нині - Прилуцького) району Чернігівської області, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, неодружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 62023170040000276 від 11.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
установив:
19.06.2025 до суду надійшло вищевказане клопотання, яке мотивоване тим, що Деснянською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону здійснюється підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № 62023170040000276 від 11.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за таких обставин. Так, 10.03.2022 військовозобов'язаного солдата ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, ІНФОРМАЦІЯ_2 і направлено для проходження військової служби. Таким чином, з 10.03.2022 солдат ОСОБА_4 почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.02.2023 № 41 військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, призначено на посаду водія 3 відділення зенітного ракетного взводу, та визнано таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_4 відповідно до ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак під час дії воєнного стану напередодні 30.05.2023 у солдата ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на нез'явлення вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби.
Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.05.2023 № 137 солдат ОСОБА_4 вибув у щорічну відпустку з 16.05.2023 до 25.05.2023. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.2023 № 148 солдат ОСОБА_4 вибув на лікування до Талалаївської амбулаторії лікаря загальної практики. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого солдату ОСОБА_4 надано медичний висновок про тимчасову непрацездатність № 7Н2А-С24Н-Е4С7-39СХ з 24.05.2023 до 29.05.2023. У подальшому 29.05.2023 під час повторного огляду ОСОБА_4 лікарем не виявлено відхилень від норми, а вказаний листок непрацездатності - закрито. Станом на 30.05.2023 місце служби військовослужбовців 3 відділення зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 було визначене у районі населеного пункту АДРЕСА_2 .
На виконання свого кримінально-протиправного умислу солдат ОСОБА_4 на порушення закону, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 30.05.2023 не з'явився вчасно на службу з лікувального закладу, а саме до місця служби 3 відділення зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 , яке станом на 30.05.2023 було визначено в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби за наявності реальної можливості для цього, та не повернувся у розташування військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції закону на момент вчинення кримінального правопорушення), тобто в нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції закону на момент вчинення кримінального правопорушення).
Обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування неодноразово викликався слідчим для проведення слідчих та процесуальних дій, однак на виклики слідчого не з'являвся. У зв'язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 було невідоме та він не з'являвся без поважних причин на виклик слідчого, 10.04.2025 його органом досудового розслідування оголошено в розшук, а досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні - зупинено. У подальшому 11.05.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні - відновлене. 11.05.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується такими доказами: матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо обставин залишення військової частини; іншими матеріалами кримінального провадження, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.05.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено строк дії ухвали - до 24.06.2025 включно.
14.05.2025 відповідно до ст. 32, 291 КПК України обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлено на розгляд до Глухівського міськрайонного суду Сумської області за місцем вчинення кримінального правопорушення.
17.05.2025 до Глухівського міськрайонного суду Сумської області направлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
10.06.2025 ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України направлено до Сумського апеляційного суду для вирішення питання про внесення подання до Верховного суду для визначення територіальної підсудності справи (направлення справи до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області), яка не підлягає оскарженню.
Посилаючись на ч. 6 ст. 199 КПК України, прокурор просив продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою запобігання зазначених у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи вид та розмір покарання, він може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання;
- незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, а саме, військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , використовуючи свій статус військовослужбовця, шляхом погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, зокрема, підозрюваний може використовувати коло зв'язків, у тому числі з керівництвом та службовими особами вказаної військової частини, які він здобув під час проходження військової служби, у своїх інтересах для протиправного впливу на свідків, які володіють інформацією щодо обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, створювати штучні докази та підбурювати осіб (військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 та/або цивільних осіб), які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки його злочинна діяльність має триваючий характер та фактично продовжувалася до моменту фактичного затримання.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, оскільки не зможе запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому обставин та просив задовольнити, зазначивши, що згідно із ч. 8 ст. 176 КПК України до військовослужбовців під час дії воєнного стану, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання. Зокрема, обвинувачений зазначив, що бажає повернутися на військову службу.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 червня 2025 року включно.
Згідно з ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 червня 2025 року, з урахуванням ухвали Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 червня 2025 року, клопотання прокурора Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170040000276 від 11.07.2023, про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України, направлено до Сумського апеляційного суду для вирішення питання про внесення подання до Верховного Суду для визначення територіальної підсудності справи (направлення справи до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області).
За правилами ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1 цієї статті).
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 4, 5 ст. 199 КПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно із ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ст. 184, 199 КПК України, а вказані в клопотанні обставини - такими, що свідчать про наявність підстав для продовження стосовно обвинуваченого строку тримання під вартою.
Передбачені ч. 3 ст. 199 КПК України обставини (ризики не зменшилися) виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
При цьому враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, в захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України».
Слідчий суддя не вбачає підстав, установлених ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, для відмови в продовженні строку тримання під вартою, та вважає виправданим продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, що є співмірним з існуючими ризиками станом на цей час. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання указаних у клопотанні ризиків, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.
Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 183, 193-197, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 15 серпня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - у той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1