Справа № 740/1041/25
Провадження № 2/740/890/25
16 червня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Роздайбіди О.В.,
при секретарі Дьоміній Н.А.,
за участю:
- позивача ОСОБА_1 ,
- представника позивача - адвоката Приходька С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини,
установив:
У лютому 2025 року представник позивача подав до суду позовну заяву, в якій просив установити факт постійного проживання однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2024 року під час відпочинку в Грецькій Республіці померла ОСОБА_3 , 1947 р. н. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Заявник був одружений з померлою з 1980 року, мали спільну дитину, яка померла у віці п'яти років. У 1988 році заявник та померла знаходилися у шоковому стані після смерті спільної дитини - розлучилися, але фактично продовжили проживати однією сім'єю спільно в квартирі померлої за адресою: АДРЕСА_1 .
У жовтні 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Ніжинського нотаріального округу Кузьменка О.В. із заявою про прийняття спадщини, відповідно до довідки за відсутності у матеріалах справи рішення суду про встановлення факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини, свідоцтво про право власності не може бути видане.
Установлення факту постійного проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини необхідно позивачу для реалізації спадкових прав.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14 годину 00 хвилин 15 квітня 2025 року, яке в подальшому відкладено на 01 травня 2025 року.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 травня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 14 годину 00 хвилин 29 травня 2025 року, яке в подальшому відкладено через неявку відповідача.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов з викладених у ньому обставин. Зокрема, позивач зазначив, що проживав однією сім'єю в квартирі померлої за адресою: АДРЕСА_1 , , вели спільне господарство, піклувалися один про одного, були як звичайне подружжя. Перед цим були в зареєстрованому шлюбі, розійшлися, а після смерті дитини спільної доньки , яка померла в п'яти річному віці, знову зійшлися і проживали сім'єю , але не реєстрували шлюб, бо не бачили в цьому необхідності, бо й так жили разом і все в них було спільне.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали аналогічні пояснення, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 поселилися у їхньому будинку на початку 2000-х року. На вигляд це було звичайне подружжя, їх відносини були сталими, як у справжньої сім'ї. Про те що вони перебувають не в зареєстрованому шлюбі ніхто не здогадувався, так як це була повноцінна родина з правами і обов'язками. Постійно їздили вдвох відпочивати, обробляли на дачі городину, спільно проводили час, їздили на базар за продуктами. До них приходили діти ОСОБА_1 від першого шлюбу. Один одного називали тільки добрими словами, не сварилися, були зразковим подружжям на вигляд зі сторони.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву не подавав, із заявами/клопотаннями про відкладення справи до суду не звертався. Про дату, час та місце розгляду відповідач повідомлений шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті «Судової влади України».
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
З урахуванням вимог ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , місце смерті - місто Ханіоті, муніципальна одиниця Палліні, муніципалітет Касандра, префектура Халкідіки, Грецька республіка (а. с. 6).
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 03 травня 1980 року по 07 липня 1986 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим Талалаївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області, та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 10 листопада 1988 року міськвідділом РАЦС м. Ніжин (а. с. 10, 12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася дочка ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданим 25 березня 1983 року пунктом реєстрації актів цивільного стану при 4 управлінні коменданта гарнізону радянських військ, актовий запис № 722 (а. с. 11).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого РАЦС міста Ніжин Чернігівської області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 542 (а. с. 13).
Як убачається з договору-замовлення № 703 від 09.10.2024, ОСОБА_1 є замовником послуг з організації поховання ОСОБА_3 (а. с. 14), свідоцтво про поховання № 703 від 15 жовтня 2024 року (а. с. 15).
Згідно з довідкою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Кузьменка Олега Вікторовича ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_3 як спадкоємець четвертої черги спадкоємців за законом (а. с. 16).
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно із ч. 1 ст. 1261, ст. 1264 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Від установлення факту постійного проживання позивача із ОСОБА_3 не менше п'яти років до часу відкриття спадщини залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов'язані з реалізацією спадкових прав, тому позивач звернувся до суду.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 постійно проживав з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до часу відкриття спадщини. Крім того, факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 також підтверджується показаннями свідків. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувалися одне про одного, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки як члени однієї сім'ї.
За вказаних обставин суд вважає, що знайшли підтвердження обставини, на які посилається позивач, і вони є такими, що дозволяють встановити факт постійного проживання позивача разом з ОСОБА_3 , з огляду на те, що позивач позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 82, 89, 263 - 265, 268, 272, 273, 293, 294 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини - задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) проживав із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В.Роздайбіда