Справа № 738/699/25
№ провадження 1-кп/738/72/2025
Вирок
іменем України
23 червня 2025 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024100150000476, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2024 року стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Воронівці Хмільницького району Вінницької області, громадянство України, зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця, раніше несудимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 109, частиною третьою статті 109, частиною четвертою статті 408 КК України,
за участю:
секретарів судового засідання: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурорівОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисникаОСОБА_9 ,
обвинуваченогоОСОБА_2 ,
встановив:
1.Хронологія судового провадження.
26 березня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000476 надійшов до Менського районного суду Чернігівської області з Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (том 1 арк. с. 1).
26 березня 2025 року Менський районний суд Чернігівської області постановив ухвалу про призначення підготовчого судового засідання (том 1 арк. с. 25).
02 квітня 2025 року Менський районний суд Чернігівської області постановив ухвалу про призначення судового розгляду в провадженні (том 1 арк. с. 61-64).
2.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 лютого 2022 року Президент України видав Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, який бу затверджений Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з чим на території України почав діяти воєнний стан.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 123-ОС від 20 лютого 2023 року військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 245-ОС від 20 лютого 2024 року призначений молодшим інспектором прикордонної служби 2 категорії - кухарем відділення забезпечення третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації в АДРЕСА_3 ).
Під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації старший солдат ОСОБА_2 відповідно до положень Військової присяги та вимог статтей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
У свою чергу, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший солдат ОСОБА_2 , грубо порушуючи встановлений у Державній прикордонній службі України порядок проходження військової служби, 16 квітня 2024 року в порушення вимог статтей 17, 65 Конституції України, пунктів 1, 2 статті 1, пункту 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, припинив виконувати обов'язки військової служби та достовірно знаючи про те, що він зобов'язаний проходити військову службу в Державній прикордонній службі України і маючи реальну можливість для цього, діючи з прямим умислом, з метою ухилитися від проходження військової служби взагалі, незаконно припинив виконувати конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, визначене в селі Данилівка Менської територіальної громади Корюківського району Чернігівської області.
17 лютого 2025 року старший солдат ОСОБА_2 затриманий в порядку статті 191 КПК України.
Так, військовослужбовець військової служби за призивом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_2 з 16 квітня 2024 року до моменту затримання 17 лютого 2025 року не вжив заходів щодо повернення на службу та продовження виконання обов'язків військової служби та за наявності можливості для цього не заявив про себе правоохоронним органам України, проводячи час на власний розсуд, ухиляючись від проходження військової служби.
Також, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_2 , у період часу з 16 квітня 2024 року до 13 години 53 хвилини 11 січня 2025 року, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи мобільний термінал «OnePlus», модель «DN2103», серійний номер НОМЕР_8, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , за допомогою особистого каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в соціальному медійному застосунку «Тік-Ток», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно опублікував завчасно виготовлений відео-ролик під найменуванням: «ІНФОРМАЦІЯ_8» та, зробивши його доступним необмеженій кількості підписників вищевказаного каналу (7161 спостерігачам), серед іншого повідомив: «Може вже пора одуматися і треба якось об'єднуватись, щось робити. Потому шо кожен думає, що це не станеться. Да ні хріна. Ви ж бачите, що робиться, що вони внутрі держави знищують людей, що мало випадків там шию зламали, там вбили, там ще щось. І нікому нічого немає. Якщо ми не об'єднаємося народ, це буде дуже печально. Я вам пропоную нормальний варіант. І ще є варіант взагалі по красоті - Як знести владу взагалі! Навіть не треба нічого робити, просто треба єдність і всьо…».
Згідно з висновком судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 13 березня 2025 року № СЕ-19/125-25/2743-ЛД вказані висловлювання спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
Також, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_2 , у період часу з 21 години 59 хвилини 19 січня 2025 року до 11 години 44 хвилини 05 лютого 2025 року, перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи мобільний термінал «OnePlus», модель «DN2103», серійний номер НОМЕР_8, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , за допомогою особистого каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в соціальному медійному застосунку «Тік-Ток», усвідомлюючи протиправний характер власних дій, умисно, повторно опублікував завчасно виготовлений відео-ролик під найменуванням: «ІНФОРМАЦІЯ_7» та, зробивши його доступним необмеженій кількості підписників вищезазначеної вищевказаного каналу (7161 спостерігачам), серед іншого повідомив: «… І дай Бог, щоб вона була, Господи, почуй мене і зроби шо б так було. Хлопці, взяли і просто повернулися. Не прийшли в Київ, а просто повернулися, і дойшла інформація, що хлопці, хлопці збираються на Київ.»; «Але я вам скажу, я вас просто обламаю жостко, армія сюди ще не дійде, як вам всім буде хана всім, то стільки народу, стільки вже сидять на фокусі людей, озброєних, і чекають команди просто, це буде все одно, це буде не ізбежно, Потому шо ви пазорнікі, це на вашій совісті ця війна.»; «ЗСУ короче, я говорю вам так, народу тьма просто на фокусі, ну всі бояться із за того, шо потрібна підтримка армії. Хлопці, які в тилу може, давайте щось робити? Я маю на увазі ті, які там погранці зараз є в тилу, там треошніки хтось є в тилу по любому є, не гарячих точках хлопці. Може давайте щось робити? Тримайтесь.»; «Я вам говорю, лічно я тільки скільки народу скільки має, маякну, всьо, стільки народу підніметься. Тільки в мене одного яка армія? Армія вже на фокусі. Ви просто пойміте почнеться таке і вже пора йому понімаєте, шо б воно було, пора! Українців просто знищують нашими ж руками, наша оця нечисть вона нас знищує!...».
Згідно з висновком судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 13 березня 2025 року № СЕ-19/125-25/2743-ЛД вказані висловлювання спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.
ОСОБА_2 вчинив:
- кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 408 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану;
- кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 109 КК України, а саме розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення насильницької зміни, повалення конституційного ладу, до захоплення державної влади;
- кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 109 КК України, а саме розповсюдженні матеріалів із закликами до вчинення насильницької зміни, повалення конституційного ладу, до захоплення державної влади, вчинене повторно.
4.Позиції сторін кримінального провадження.
4.1.Позиція сторони обвинувачення.
Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 26 березня 2025 року старшим слідчим П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_10 , та затверджений прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_11 (том 1 арк. с. 5-23).
За змістом обвинувального акта, який підтримав прокурор, орган досудового розслідування вважав установленим те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною другою статті 109, частиною третьою статті 109, частиною четвертою статті 408 КК України.
Під час виступу у судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 109, частиною третьою статті 109, частиною четвертою статті 408 КК України, і призначити покарання ОСОБА_2 : за частиною другою статті 109 КК України - три роки позбавлення волі з конфіскацією майна; за частиною третьою статті 109 КК України - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна; за частиною четвертою статті 408 КК України - шість років позбавлення волі; на підставі статті 70 КК України призначити остаточне покарання - шість років позбавлення волі з конфіскацією майна.
4.2. Позиція сторони захисту.
Обвинувачений надав показання, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 109, частиною третьою статті 109 КК України - визнав; вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України - не визнав, посилаючись на помилкову правову кваліфікацію його дій за цією нормою права.
Захисник під час виступу у судових дебатах просив виправдати обвинуваченого, у зв'язку із відсутність доказів вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень за висунутим обвинуваченням.
5.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
5.1.Показання обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_2 надав показання, якими частково підтвердив обставини справи, що викладені в обвинувальному акті, зокрема вказав, що він на посаді кухара проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 . У квітні 2024 року місце служби визначено у селі Данилівка. 14 квітня 2024 року за усним розпорядженням командира здійснював супровід іншого військовослужбовця до міста Чернігова і потім не повернувся до села Данилівка, поїхав додому. Перебував вдома до затримання - 17 лютого 2025 року. За час перебування вдома лікувався. Наміру повернутися до військової частини не було, тому не вживав заходів щодо повернення. Із статутом Збройних Сил України ознайомлений, був обізнаний про необхідність повернутися до місця служби в село Данилівка, та про те, що 16 квітня 2024 року мало бути відправлення на схід. Уважає, що його дії необхідно кваліфікувати не як дезертирство, а як самовільне залишення місця служби - за статтею 407 КК України, оскільки він самовільно залишив військову частину, а не бойову позицію, у нього не було зброї.
Щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 109, частиною третьою статті 109 КК України вказав, що у цій частині обвинувачення визнає себе винуватим. Вказав, що дійсно за допомогою свого мобільного телефона спочатку виготовляв відео-ролики, а потім розміщав їх у застосунку «Тік-Ток», у яких висловлював свою позицію, яку мав на той час стосовно війни, зокрема й ті, стосовно яких йому висунуто обвинувачення. У застосунку «Тік-Ток» у нього було майже 8 000 підписників. Головною метою відео-роликів було припинення війни, а не зміна чи повалення конституційного ладу. На даний час він змінив свою позицію та не підтримує думки, які раніше висловлював.
5.2.Показання свідків.
Свідок ОСОБА_12 надав показання про те, що займає посаду першого заступника начальника третього відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ). ОСОБА_2 не знає та йому не відомі обставини самовільного залишення військової частини. ОСОБА_2 перебував у підпорядкуванні у майора ОСОБА_13 .
Свідок ОСОБА_13 надав показання про те, що займає посаду начальника відділення сектору прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 . Старший солдат ОСОБА_2 перебував у нього в підпорядкуванні, спочатку проходив службу на посаді водія, а після травня 2023 року - на посаді кухара. З 12 до 16 квітня 2024 року усьому складу підрозділу необхідно було вибути із села Данилівка на схід України, про це було доведено відома усім, в тому числі й ОСОБА_2 . За час проходження служби ОСОБА_2 характеризувався позитивно, не вживав алкоголю, був відповідальним. Під час вечірнього шикування 16 квітня 2024 року було встановлено, що старший солдат ОСОБА_2 відсутній. Протягом наступної доби були проведені пошукові заходи, які не дали результатів. Свідок особисто телефонував обвинуваченому, але той не відповідав на дзвінки. Станом на 16 квітня 2024 року ОСОБА_2 відгул чи відпустка не надавались. У застосунку «Тік-Ток» свідок випадково побачив та переглянув відео-ролик, у якому ОСОБА_2 негативно висловлювався щодо дій працівників ТЦК.
Свідок ОСОБА_14 надав показання про те, що він проходить військову службу на посаді інспектора ІНФОРМАЦІЯ_4 , має звання старший солдат. Знає особисто ОСОБА_2 , бо разом з ним проходив службу. Охарактеризував ОСОБА_2 позитивно. Перед виїздом на схід України на виконання бойового завдання 16-17 квітня 2024 року дізнався, що ОСОБА_2 залишив місце служби в селі Данилівка. Усім, у тому числі й ОСОБА_2 , було відомо про від'їзд на схід України.
5.3. Документи, висновки експертів зібрані та подані до суду стороною обвинувачення.
21 квітня 2024 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві було направлено повідомлення від начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_15 , у якому зазначено, що 17 квітня 2024 року не прибули до місця дислокації підрозділу військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_5 (з місцем дислокації у АДРЕСА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема й молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії - кухар відділення забезпечення третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації у АДРЕСА_3 ) старший солдат ОСОБА_2 (том 1 арк. с. 113).
18 березня 2025 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від начальника 1 відділу 8 управління Департаменту військової контррозвідки Служби Безпеки України ОСОБА_16 надійшло повідомлення про протиправне діяння, яке містить ознаки злочину № 17/8/1-1515нт від 14 березня 2025 року, у якому зазначено про обставини, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою, третьою статті 109 КК України (том 1 арк. с. 114-115).
18 березня 2025 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від начальника 1 відділу 8 управління Департаменту військової контррозвідки Служби Безпеки України ОСОБА_16 надійшло повідомлення про протиправне діяння, яке містить ознаки злочину № 17/8/1-1518нт від 14 березня 2025 року, у якому зазначено про обставини, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України (том 1 арк. с. 116-118).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень:
- 01 травня 2024 року щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України, номер кримінального провадження 62024100150000476;
-19 березня 2025 року щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 109 КК України, номер кримінального провадження 62024100150000976;
-19 березня 2025 року щодо кримінального провадження, передбаченого частиною третьою статті 109 КК України, номер кримінального провадження 62024100150000975;
-19 березня 2025 року щодо кримінального провадження, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України, номер кримінального провадження 62024100150000974 (том 1 арк. с.75, 81-85).
Відповідно до постанови прокурора від 20 березня 2025 року, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях щодо: кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України, номер кримінального провадження 62024100150000476; кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 109 КК України, номер кримінального провадження 62024100150000976; кримінального провадження, передбаченого частиною третьою статті 109 КК України, номер кримінального провадження 62024100150000975; кримінального провадження, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України, номер кримінального провадження 62024100150000974 - об'єднані в одне провадження, якому присвоєно номер 62024100150000476 (том 1 арк. с. 78-80).
21 листопада 2000 року ОСОБА_2 виданий Військовий квиток серії НОМЕР_3 , що підтверджує особу ОСОБА_2 як військовослужбовця та визначає його належність до виконання військового обов'язку (том 1 арк. с. 123).
Згідно із витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20 лютого 2023 року № 123-ОС, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший солдат ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 арк. с. 119).
Згідно із витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 квітня 2024 року № 542-ОС, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший солдат ОСОБА_2 знятий з усіх видів забезпечення з 19 квітня 2024 року у зв'язку із самовільним залишенням місця несення служби (том 1 арк. с. 120).
Згідно із витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26 квітня 2024 року № 584-ОС, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший солдат ОСОБА_2 зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 1 арк. с. 121).
Згідно із витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03 травня 2024 року № 623-ОС, призупинено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та вважати таким, що не виконує (не несе) обов'язки військової служби старшого солдата ОСОБА_2 (том 1 арк. с. 122).
У Посадовій інструкції, затвердженій Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24 лютого 2024 року № 496-АГ визначені основні завдання та обов'язки молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії - кухара відділення забезпечення третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації у АДРЕСА_3 ) (том 1 арк. с. 126-128).
У Висновку службового розслідування щодо з'ясування причин та обставин, викладених у службовій записці заступника начальника загону з персоналу полковника ОСОБА_17 від 18 квітня 2024 року № 03.2/10507/24-Вн, затвердженому 07 травня 2025 року В.О. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_19 , зазначено, що під час виїзду прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації ОСОБА_20 ) до місця виконання бойових (спеціальних) завдань на ділянку НОМЕР_4 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 , виявлено відсутність військовослужбовців, у тому числі й молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії - кухара відділення забезпечення третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації у АДРЕСА_3 ) старшого солдата ОСОБА_2 , який самовільно залишив місце несення військової служби, станом на 16 квітня 2024 року на телефонні дзвінки не відповідає, доповідь щодо переміщення не здійснив, проведені заходи щодо встановлення місця знаходження не дали результатів (том 1 арк. с. 129-161).
У постанові слідчого від 26 вересня 2024 року зазначено про ухвалення рішення про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_2 (том 1 арк. с. 180-183).
Згідно із ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 жовтня 2024 року, наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (том 1 арк. с. 200-202).
У протоколі огляду від 04 лютого 2025 року зафіксовано проведення огляду аккаунтів соцмедійного застосунку «Тік-Ток», які використовує ОСОБА_2 , зокрема при завантаженні веб-сторінки встановлено, що у ній розміщено добірку відеороликів, зокрема і відео-ролик під найменуванням «ІНФОРМАЦІЯ_7», визначено назву відеофайлу, його розмір, зроблено скріншот зображення, та переглянуто вміст відеозапису, завантажений відеофайл записано на оптичний компакт диск. (том 1 арк. с. 214-217, 225).
У протоколі огляду від 04 лютого 2025 року зафіксовано проведення огляду оптичного диску та змісту записаних відеофайлів, зокрема й відеофайлу № 2 «ІНФОРМАЦІЯ_7». У протоколі викладено зміст повідомлення ОСОБА_2 . Під час судового розгляду здійснено відтворення змісту оптичного диску, доданого до протоколу огляду, та встановлено, що на ньому міститься відеозапис, розмови, яку веде ОСОБА_2 та повідомляє, серед іншого «… І дай Бог, щоб вона була, Господи, почуй мене і зроби шо б так було. Хлопці, взяли і просто повернулися. Не прийшли в Київ, а просто повернулися, і дойшла інформація, що хлопці, хлопці збираються на Київ.»; «Але я вам скажу, я вас просто обламаю жостко, армія сюди ще не дійде, як вам всім буде хана всім, то стільки народу, стільки вже сидять на фокусі людей, озброєних, і чекають команди просто, це буде все одно, це буде не ізбежно, Потому шо ви пазорнікі, це на вашій совісті ця війна.»; «ЗСУ короче, я говорю вам так, народу тьма просто на фокусі, ну всі бояться із за того, шо потрібна підтримка армії. Хлопці, які в тилу може, давайте щось робити? Я маю на увазі ті, які там погранці зараз є в тилу, там треошніки хтось є в тилу по любому є, не гарячих точках хлопці. Може давайте щось робити? Тримайтесь.»; «Я вам говорю, лічно я тільки скільки народу скільки має, маякну, всьо, стільки народу підніметься. Тільки в мене одного яка армія? Армія вже на фокусі. Ви просто пойміте почнеться таке і вже пора йому понімаєте, шо б воно було, пора! Українців просто знищують нашими ж руками, наша оця нечисть вона нас знищує!...» (том 1 арк. с. 218-225).
У протоколі обшуку від 17 лютого 2025 року зафіксовано проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 - квартири АДРЕСА_4 , під час якого у квартирі виявлено ОСОБА_2 , який ховався на балконі під полицями; виявлено та вилучено належні ОСОБА_2 : мобільний телефон, три сім-картки. Під час судового розгляду здійснено відтворення змісту флеш-носія, на якому міститься відеозапис проведення слідчої дії - обшуку (том 1 арк. с. 246-253, том 2 арк. с. 1, 204).
У протоколі огляду від 12 березня 2025 року зафіксовано проведення огляду мобільного телефона, який належить ОСОБА_2 та який був вилучений у нього під час обшуку 17 лютого 2025 року. Під час огляду встановлено назву, індивідуальні ознаки телефону: мобільний термінал «OnePlus», модель «DN2103», серійний номер НОМЕР_8, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; а також те, що за допомогою цього пристрою здійснювались записи відео-роликів за зберігалися у пам'яті пристрою, зокрема й відео-ролик під найменуваннями: «ІНФОРМАЦІЯ_8» 11 січня 2025 року (том 2 арк. с. 4-37).
У протоколі від 18 лютого 2025 року зафіксовано про роз'яснення ОСОБА_2 права на повернення на службу і закриття кримінального провадження на підставі частини п'ятої статті 401 КК України (том 2 арк. с. 69).
У протоколі огляду від 05 лютого 2025 року зафіксовано проведення огляду аккаунтів соцмедійного застосунку «Тік-Ток», які використовує ОСОБА_2 , зокрема при завантаженні веб-сторінки встановлено, що у ній розміщено добірку відеороликів, зокрема і відео-ролики під найменуваннями: «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8» та визначено назву відеофайлів, їх розмір, зроблено скріншоти зображень, та переглянуто вміст відеозаписів, завантажені відеофайли записані на оптичний компакт диск. (том 2 арк. с. 71- 78).
У протоколі огляду від 24 лютого 2025 року зафіксовано проведення огляду оптичного диску та змісту записаних відеофайлів, зокрема й відеофайлів № 2 «ІНФОРМАЦІЯ_7», № 9 «ІНФОРМАЦІЯ_8». У протоколі викладено зміст повідомлень ОСОБА_2 . Під час судового розгляду здійснено відтворення змісту оптичного диску, доданого до протоколу огляду, та встановлено, що на ньому міститься відеозапис, розмови, яку веде ОСОБА_2 та повідомляє, серед іншого у відеофайлі «ІНФОРМАЦІЯ_7»: «… І дай Бог, щоб вона була, Господи, почуй мене і зроби шо б так було. Хлопці, взяли і просто повернулися. Не прийшли в Київ, а просто повернулися, і дойшла інформація, що хлопці, хлопці збираються на Київ.»; «Але я вам скажу, я вас просто обламаю жостко, армія сюди ще не дійде, як вам всім буде хана всім, то стільки народу, стільки вже сидять на фокусі людей, озброєних, і чекають команди просто, це буде все одно, це буде не ізбежно, Потому шо ви пазорнікі, це на вашій совісті ця війна.»; «ЗСУ короче, я говорю вам так, народу тьма просто на фокусі, ну всі бояться із за того, шо потрібна підтримка армії. Хлопці, які в тилу може, давайте щось робити? Я маю на увазі ті, які там погранці зараз є в тилу, там треошніки хтось є в тилу по любому є, не гарячих точках хлопці. Може давайте щось робити? Тримайтесь.»; «Я вам говорю, лічно я тільки скільки народу скільки має, маякну, всьо, стільки народу підніметься. Тільки в мене одного яка армія? Армія вже на фокусі. Ви просто пойміте почнеться таке і вже пора йому понімаєте, шо б воно було, пора! Українців просто знищують нашими ж руками, наша оця нечисть вона нас знищує!...». У відеофайлі «ІНФОРМАЦІЯ_8»: «Може вже пора одуматися і треба якось об'єднуватись, щось робити. Потому шо кожен думає, що це не станеться. Да ні хріна. Ви ж бачите, що робиться, що вони внутрі держави знищують людей, що мало випадків там шию зламали, там вбили, там ще щось. І нікому нічого немає. Якщо ми не об'єднаємося народ, це буде дуже печально. Я вам пропоную нормальний варіант. І ще є варіант взагалі по красоті - Як знести владу взагалі! Навіть не треба нічого робити, просто треба єдність і всьо…» (том 2 арк. с. 82-104).
Згідно з висновком судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 13 березня 2025 року № СЕ-19/125-25/2743-ЛД, у відеопублікаціях № 2 («ІНФОРМАЦІЯ_7»), № 9 («ІНФОРМАЦІЯ_8») містяться висловлювання спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (том 2 арк. с. 110-148).
У постанові слідчого від 25 березня 2025 року зазначено про ухвалення рішення про закриття кримінального провадження в частині - за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України (том 2 арк. с. 161-162).
26 березня 2025 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (том 2 арк. с. 163-168).
Суд дослідив надані прокурором документи, які характеризують особу обвинуваченого, документи щодо речових доказів, щодо процесуальних витрат та інші документи (том 1 арк. с. 33-55, 81-112, 114, 116-118, 164-179, 184-199, 203-213, 230-245, том 2 арк. с. 2-3, 39-41, 47-60, 63-68, 105-108).
6.Висновки суду.
Сторони кримінального провадження під час судового розгляду не заявляли клопотання про визнання наданих прокурором доказів недопустимими, відповідно до положень частини третьої статті 89 КПК України.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду вищезазначені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України.
Проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складів кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає існування будь-яких інших подій, ніж ті, що викладені в обвинувальному акті.
Суд відхиляє посилання захисника на необхідність виправдання обвинуваченого у зв'язку з відсутністю доказів вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України, виходячи з наступного.
Об'єктом злочину, передбаченого статтею 408 КК України, є порядок проходження військової служби. З об'єктивної сторони дезертирство полягає у діях або бездіяльності, які мають дві відповідні форми:
-самовільне залишення військової частини або місця служби;
-нез'явлення на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
У першій формі дезертирство є закінченим злочином з моменту, коли суб'єкт фактично залишив розташування військової частини (місця служби), а у другій - коли він не з'явився в частину (до місця служби) в установлений строк.
Фактичний термін відсутності військовослужбовця в місці служби при дезертирстві може не перевищувати навіть і однієї доби, але це має значення лише для призначення покарання.
Від злочину, передбаченого статтею 407 КК України, злочин, передбачений статтею 408 КК України, відрізняється в основному за своєю суб'єктивною стороною.
Обов'язковою ознакою дезертирства є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від військової служби протягом не трьох діб, місяця, двох місяців тощо, тобто не тимчасово, а ухилитися від військової служби взагалі, назавжди. При цьому військовослужбовець може заявляти про свій намір ухилитися від військової служби взагалі або ухилятися від неї протягом невизначеного часу (наприклад, доки його не затримають).
Для наявності складу дезертирства немає значення, в який момент у особи виник намір ухилитися від служби - безпосередньо в момент самовільного залишення частини або вже в період незаконного перебування за її межами. Коли військовослужбовець після самовільного залишення частини приймає рішення ухилитися від військової служби, його дії слід кваліфікувати як дезертирство, оскільки будь-яке за способом самовільне залишення частини може виступати і способом дезертирства, а отже, поглинається останнім і не утворює множинності злочинів.
Кваліфікуючими ознаками дезертирства є вчинення його із зброєю або за попередньою змовою групою осіб; вчинення в умовах особливого періоду, крім воєнного стану; вчинення в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Отже у цій справі, суд дійшов висновку про наявність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України, а саме дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, оскільки про це свідчать об'єктивно з'ясовані обставини.
Так, суд враховує, що свідки, які є командирами та співслужбовцями ОСОБА_2 надали показання про те, що ОСОБА_2 був військовослужбовцем, проходив військову службу, 16 квітня 2024 року самовільно залишив місце служби, про себе нічого не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідав. Обставини, які повідомили свідки також підтверджуються письмовими доказами, зокрема й Висновком службового розслідування щодо з'ясування причин та обставин відсутності військовослужбовців.
Сам обвинувачений визнав вину у самовільному залишенні місця служби (хоча і заперечив, що вчинив саме дезертирство, оскільки був без зброї та залишив військову частину, а не бойову позицію) у зв'язку із власним баченням бажанням припинити війну.
Також суд встановив, що ОСОБА_2 після самовільного залишення місця служби, намірів повертатися до місця служби протягом десяти місяців не мав, перебував вдома, де і був затриманий, а відтак, протиправні дії щодо дезертирства були припинені поза його волею.
Отже, ОСОБА_2 мав намір ухилятися від військової служби не тимчасово, а ухилитися від військової служби назавжди, про що свідчить поведінка обвинуваченого, яка проявилась у небажанні повернутися до місця служби, у невжитті реальних дій для повернення до місця служби, а також у неповідомлення командирів про причини залишення місця служби та про своє місце перебування.
Суд зазначає, що для кваліфікації дій ОСОБА_2 за частиною четвертою статті 408 КК України (з огляду на диспозицію частин першої, четвертої статті 408 КК України), не є обов'язковим наявність у його діях таких ознак як самовільне залишення місця служби зі зброєю чи самовільне залишення місця служби у бойовій обстановці.
Суд дійшов висновку, що прокурор надав допустимі, належні, достовірні та достатні докази для визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України, а саме дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Суд також відхиляє посилання захисника на необхідність виправдання обвинуваченого у зв'язку з відсутністю доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 109, частиною третьою статті 109 КК України, виходячи з наступного.
Так, згідно з частиною другою статті 109 КК України, кримінальна відповідальність передбачена за публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.
Об'єкт злочину: конституційний лад, Державна влада.
Конституційний лад України є системою суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї. За своїм змістом конституційний лад опосередковує насамперед передбачені і гарантовані Конституцією державний і суспільний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади й місцевого самоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші найважливіші інститути конституційно-правових відносин в Україні. За формою конституційний лад являє собою систему основних організаційних і правових форм суспільних відносин, передбачених Конституцією, тобто основних видів організації і діяльності держави, суспільства та інших суб'єктів конституційно-правових відносин. Існуючий конституційний лад України, передбачений її Конституцією, характеризується насамперед рядом загальних принципів, зокрема суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, історизмом, наступністю, програмним характером, гарантованістю. Конституційне право-це галузь, яка є сукупністю норм, що закріплюють основи Конституційного ладу України.
Державна влада - це головна складова публічної влади, яка належить тільки державі і реалізується нею шляхом прийняття компетентним органом обов'язкових для виконання усіма рішень (правових актів), та застосування в разі необхідності державного примусу. Завдяки цьому здійснюється керівництво справами суспільства як самою державою, так і її органами.
Формою посягання на конституційний лад є публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (частина друга статті 109 КК України).
Загальною ознакою всіх цих дій є насильницький спосіб зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, тобто із застосуванням фізичного насильства чи створення загрози його застосування до представників державної влади, осіб, що виконують функцію її охорони, або осіб, що перешкоджають вчиненню таких дій.
Під розповсюдженням матеріалів із закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади слід розуміти поширення матеріалів із закликами такого змісту серед широкого кола осіб з метою ознайомлення їх із цими закликами.
При розповсюдженні матеріалів із закликами суб'єкт заклику здійснює рух матеріалів, що містять таку інформацію, за якого кожному адресату спрямовується певний матеріальний носій такої інформації, і тільки завдяки власними операціями з яким (відкриття електронного повідомлення, необхідність зайти на сторінку дописувача) адресат спроможний ознайомитися зі змістом заклику.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 109 та частиною третьою статті 109 КК України визнав, підтвердив, що він за допомогою власного мобільного телефону створив відеозаписи з назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_7», а потім розмістив їх в соціальному медійному застосунку «Тік-Ток», у якому мав близько 8 000 підписників. Вказував, що таким чином викладав власне бачення припинення війни. На даний час змінив свою позицію.
Під час дослідження у судовому засіданні відео-роликів з назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_7», обвинувачений вказав, що це відеозаписи, які він створив та розмістив у соціальному медійному застосунку «Тік-Ток».
Згідно з висновком судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, відеозаписи з назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_7» містять висловлювання, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
Суд вважає що інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. При цьому інтернет-видання (вебсайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, тобто є засобом масової інформації. У свою чергу застосунок «Тік-Ток» є загальновідомим соціально медійним застосунком в інтернет просторі, де обвинувачений розміщав відео-ролики, які були розраховані на необмежене коло осіб. Із самих відео-роликів вбачається, що вони були призначені для підбурювання інших осіб до насильницької зміни, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні. Оскільки соціально медійний застосунок «Тік-Ток» діє в інтернет-просторі й інформація на сторінках його користувачів є загальнодоступною, то цей застосунок, є засобом, за допомогою якого така інформація поширюється серед необмеженого, невизначеного кола осіб.
Суд дійшов висновку, що прокурор надав допустимі, належні, достовірні та достатні докази для визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 109 КК України, а саме у розповсюдженні матеріалів із закликами до вчинення насильницької зміни, повалення конституційного ладу, до захоплення державної влади, а також і у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 109 КК України, а саме у розповсюдженні матеріалів із закликами до вчинення насильницької зміни, повалення конституційного ладу, до захоплення державної влади, вчиненому повторно.
7.Обставини, які пом'якшують, обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 - відсутні.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 - відсутні.
8.Мотиви призначення покарання обвинуваченому, ухвалення рішення про залік досудового тримання під вартою, про запобіжні заходи та щодо початку строку відбування покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 є особою, яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, вчинив умисні нетяжкі злочини проти основ національної безпеки та умисний особливо тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби, одружений, непрацюючий, на обліках у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, проходив військову службу за мобілізацією, має статус учасника бойових дій, за медичною характеристикою під час військової служби під медичним спостереженням служби охорони здоров'я не перебував, за медичною допомогою не звертався, на ВЛК не представлявся; за місцем проходження служби характеризувався як такий, що може допускати порушення військової дисципліни, діяти нерозважливо, може бути нестриманим, схильний до суперечок при вирішенні службових питань, його поведінка визначається емоційним станом або настроєм. (том 1 арк. с. 124, 125, 162, 227, том 2 арк. с. 149-160).
У досудовій доповіді, складеній 21 квітня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , у розділі «Соціально-психологічна характеристика обвинуваченого» зазначено, що ОСОБА_2 одружений, має сина 2011 року народження від першого шлюбу, а також малолітнього сина 2023 року народження, за місцем проживання характеризується позитивно, має позитивні плани на майбутнє: займатися музикою, виїхати за кордон. У досудовій доповіді зазначено про середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства та окремих осіб, наданий висновок про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства (том 2 арк. с. 181-187).
Враховуючи особу винного, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, а також використовуючи дискреційні повноваження суду, суд дійшов висновку призначити ОСОБА_2 покарання: за частиною другою статті 109 КК України - два роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за частиною третьою статті 109 КК України - три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за частиною четвертою статті 408 КК України - п'ять років шість місяців позбавлення волі.
На підставі статті 70 КК України, шляхом часткового складання призначених основних покарань, визначити ОСОБА_2 основне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - шість років позбавлення волі та до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, приєднати додаткове покарання, призначене за кримінальні правопорушення, передбачені частиною другою статті 109 КК України, частиною третьою статті 109 КК України - у виді конфіскації всього майна, яке є власністю засудженого.
Згідно із протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17 лютого 2025 року, ОСОБА_2 затриманий 17 лютого 2025 року (том 2 арк. с. 42-46).
Згідно з ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2025 року, стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався згідно з ухвалами від 02 квітня 2025 року, 30 травня 2025 року та закінчується 28 липня 2025 року (том 1 арк. с. 61-64, том 2 арк. с. 61-62 ).
Суд дійшов висновку, що початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 необхідно обчислювати з дати затримання - з 17 лютого 2025 року та до набрання вироком законної сили необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання відсутні.
9.Мотиви ухвалення рішення щодо речових доказів.
Суд вирішує питання щодо речових доказів відповідно до положень частини дев'ятої статті 100 КПК України, зокрема, речові докази:
- оптичний компакт диск № 17/8/460нт від 04 лютого 2025 року (додаток до протоколу огляду від 04 лютого 2025 року), який знаходиться в матеріалах кримінального провадження том 1 арк. с. 225; оптичний компакт диск № 17/8/462нт від 05 лютого 2025 року (додаток до протоколу огляду від 24 лютого 2025 року), який знаходиться в матеріалах кримінального провадження том 2 арк. с. 104 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
-мобільний термінал «OnePlus», модель «DN2103», серійний номер НОМЕР_8, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; сім-картку із логотипом оператора мобільного зв'язку «Лайф» із маркуванням « НОМЕР_5 », сім-картка із написом «Додаткова», із маркуванням « НОМЕР_6 », сім-картку із логотипом оператора мобільного зв'язку «Водафон» із маркуванням « НОМЕР_7 », які згідно із постановою слідчого від 19 березня 2025 року, знаходяться при матеріалах кримінального провадження у П'ятому слідчому відділі (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого і місті Києві - знищити, оскільки це майно було засобом вчинення кримінальних правопорушень (том 1 арк. с. 225, 226, том 2 арк. с. 38, 81, 104).
10. Мотиви ухвалення рішення про відшкодування процесуальних витрат.
У даному кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, розмір яких підтверджений документально у сумі 28 652,40 грн та які, відповідно до положень частини другої статті 124 КПК України, необхідно стягнути на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_2 (том 2 арк. с. 109).
У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373-374 КПК України, суд-
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 109, частиною третьою статті 109, частиною четвертою статті 408 КК України та призначити йому покарання:
-за частиною другою статті 109 КК України - два роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
-за частиною третьою статті 109 КК України - три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
-за частиною четвертою статті 408 КК України - п'ять років шість місяців позбавлення волі.
На підставі статті 70 КК України, шляхом часткового складання призначених основних покарань, визначити ОСОБА_2 основне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - шість років позбавлення волі та до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, приєднати додаткове покарання, призначене за кримінальні правопорушення, передбачені частиною другою статті 109 КК України, частиною третьою статті 109 КК України - у виді конфіскації всього майна, яке є власністю засудженого.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 обчислювати з часу його затримання - з 17 лютого 2025 року.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 - продовжити до набрання вироком законної сили.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов'язані із залученням експертів у сумі 28 652,40 грн.
Речові докази:
- оптичний компакт диск № 17/8/460нт від 04 лютого 2025 року (додаток до протоколу огляду від 04 лютого 2025 року), який знаходиться в матеріалах кримінального провадження том 1 арк. с. 225; оптичний компакт диск № 17/8/462нт від 05 лютого 2025 року (додаток до протоколу огляду від 24 лютого 2025 року), який знаходиться в матеріалах кримінального провадження том 2 арк. с. 104 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
-мобільний термінал «OnePlus», модель «DN2103», серійний номер НОМЕР_8, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; сім-картку із логотипом оператора мобільного зв'язку «Лайф» із маркуванням « НОМЕР_5 », сім-картка із написом «Додаткова», із маркуванням « НОМЕР_6 », сім-картку із логотипом оператора мобільного зв'язку «Водафон» із маркуванням « НОМЕР_7 », які згідно із постановою слідчого від 19 березня 2025 року, знаходяться при матеріалах кримінального провадження у П'ятому слідчому відділі (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого і місті Києві - знищити, як майно яке було засобом вчинення кримінальних правопорушень.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1