Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2330/25
Провадження № 3/650/687/25
22 квітня 2025 року селище Велика Олександрівка
Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик І.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - відсутній в матеріалах справи,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
10.04.2025 року до Великоолександрівського районного суду Херсонської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 691058 від 02.04.2025 року, ОСОБА_1 , 14.03.2025 р. близько 18:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , не вжила заходів виховного характеру відносно свого неповнолітнього сина: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 впав з горіща занедбаного будинку та отримав ушкодження хребців, тобто своїми діями ОСОБА_1 порушила ст. 150 Сімейного кодексу України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання з'явилася, свою вину визнала.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III зі змінами (далі - Закон від 26.04.2001 № 2402-III) виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та іншого народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаємопорозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етичними, національними, релігійними групами.
Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону від 26.04.2001 № 2402-III батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 691058 від 02.04.2025 року, який складено правомочною посадовою особою, у встановленому законом порядку, яким зафіксовано місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення;
-рапортом ЄО № 1090 від 14.03.2025 року;
-письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ;
-заявою ОСОБА_1 від 02.04.2025 року;
-письмовими поясненнями ОСОБА_7 ;
-письмовими поясненнями та поясненнями у судовому засіданні ОСОБА_1 , згідно яких підтверджуються обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення;
-характеристикою ОСОБА_1 , згідно якої остання характеризується позитивно;
-копією паспорту ОСОБА_1 ;
-випискою із медичної карти ОСОБА_1 із дитячого травматологічного відділення від 04.04.2025 року.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що такі докази є достатніми та логічно пов'язані з обставинами адміністративного правопорушення, зібрані у відповідності з нормами КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь вини та ставлення до вчиненого, призначити адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Таке стягнення, на думку суду, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дані адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 184, 279, 280 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок ) в дохід держави.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора - 05.05.2025 року.
Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області, який виніс постанову.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Ірина ХОМИК