Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2192/25
Провадження № 2/650/1686/25
03 червня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Хомик І.І.
за участю секретаря - Ткаченко І.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся представник - адвокат Ковальчук Микола Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю, витрати на судовий збір та витрати на правничу допомогу
Представник позивача Ковальчук М.О. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю, витрати на судовий збір та витрати на правничу допомогу, обгрунтовуючи вимоги наступними доводами.
Позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:070:0044, загальною площею 6.8878 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району, Херсонської області. Вказана земельна ділянка належить позивачу, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії І-ХС №035071.
30.03.2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Атропродукт» укладено договір оренди земельної ділянки №4АА002118-040671500004.
07.09.2015 року було укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно якої новим орендатором спірної земельної ділянки стало ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі. Вказаною додатковою угодою було визначено нового орендаря, а саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Додатковою угодою від 12.01.2021 року договір оренди викладено в новій редакції. Встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 238 058,74 гривень. Пунктом 4.5 Додаткової угоди визначено, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року. Встановлено розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою 6,63% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15 783,29 гривень. Строк дії договору оренди встановлено до 31.12.2029 року.
Представник позивача вважає, що відповідачем порушені умови договорів оренди та не сплачено орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки. Загальна сума боргу становить 47 349,87 гривень.
З початку агресії російської федерації проти України та до дня подачі позовної заяви відповідачем не було вчинено дій щодо повідомлення позивача про причини не виконання умов договору оренди.
Також всупереч умовам договору, а саме, що земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, на сьогоднішній день земельна ділянка не оброблена, перебуває в сильно забур'яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження його родючості.
Вказані вище обставини підтверджують факт не добросовісності відповідача.
Таким чином, систематичне невиконання орендарем своїх обов'язків є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення нарахованої, але не сплаченої орендної плати у розмірі 47 349,87 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить вимоги позову задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що дійсно 30.03.2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт'укладено договір оренди земельної ділянки №4АА002118-040671500004. 07.09.2015 року було укладено додаткову угоду дод договору оренди, згідно якої новим орендатором спірної земельної ділянки стало ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». 28.12.2017 між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТСАГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі. Вказаною додатковою угодою було визначено ново орендаря, а саме ТОВ «ЮТСАГРОПРОДУКТ». Додатковою угодою від 12.01.2021 року договір оренди викладено в новій редакції. Встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 238 058,74 гривень. Пунктом 4.5 Додаткової угоди визначено, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року. Встановлено розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою 6,63% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15 783,29 гривень. Строк дії договору оренди встановлено до 31.12.2029 року.
Згідно п. 4.2. Додаткової угоди, - 3 суми орендної плати Орендарем, як податковим агентом, утримуються податки та збори, передбачені чинним законодавством України.
Таким чином, з урахуванням податків і зборів орендна плата становить 15 783,29 грн.
З вирахуванням 18 % податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2840,99 грн. (15783,29/100х18) та 1,5 % військового збору у розмірі 236,75 грн. (15783,29/100х1,5) орендна плата за рік оренди складе 12 705,55 грн.
З огляду на викладене, позивачем не вірно визначено розмір орендної плати за рік оренди, а як наслідок і остаточну суму заявлену до стягнення. Сума орендної плати за 2022-2024 роки складає 38 116,65 грн, а не заявлені позивачем 47 349,87 грн.
Крім того, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем не надано суду доказів невиплати відповідачем орендної плати. Доказами наведеного зокрема можуть бути виписки по банківським рахункам за останні три роки, або відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків за останні три роки, або інші докази, які достатньо вказують на порушення умов договору оренди відповідачем.
Крім того,внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», яке здійснювало діяльність на цій території, було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов'язань. Факт неможливості здійснення діяльності та знищення майна підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження № 42022232090000075 від 12.04.2022 року.Так, кримінальне провадження №42022232090000075 зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 ч. 1 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
09.04.2022 року невстановлені особи у військовій формі з бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у с. Новорайськ Бериславського району Херсонської області протиправно заволоділи автомобілем КАМАЗ та вивезли три дрони для проведення с/г робіт.
Також, 17.06.2022 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» звернулось із заявою про те, що 24.02.2022 року у зв'язку з тимчасовою окупацією військовослужбовцями російської федерації території Херсонської області, військовими рф здійснено проникнення до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв'язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна.
Крім того, 23.04.2022 з території підприємства військові рф захопили належні підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (CE).
Забруднення земель вибухонебезпечними предметами внаслідок збройної агресії є обставиною, що унеможливлює безпечне використання таких земель і здійснення на них господарської діяльності.
Неможливість обробітку земельної ділянки через її потенційне замінування та пряма загроза для життя і здоров'я працівників при обробітку земельної ділянки - є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.
Неможливість використання земельної ділянки через її розташування на тимчасово окупованій території, фактичне знищення майна Товариства, потенційне замінування та пов'язана з цим загроза життю та здоров'ю працівників є прямим наслідком збройної агресії, що об'єктивно унеможливило виконання зобов'язань за договором оренди.
Враховуючи викладене, відсутність доказів щодо розміру орендної плати та доказів систематичної не сплати орендної плати у зв'язку з не використання земельних ділянок через обставини, за які Відповідач не відповідає, свідчать про відсутність підстав для розірвання договору оренди. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, щовідповідно до підпункту l6.1.4 пункту16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України(пункт 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України).
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт36.4 статті 36 Податкового кодексу України).
Підпунктом170.1.1. пункту 170.1 статті 170 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Як вбачається з листа-довідки Новорайської СВА від 05.05.2025 року жодних розпоряджень Новорайською СВА щодо звільнення відповідача від сплати ПДФО та військового збору з орендної плати за землі приватної власності.
Враховуючи, що у справі відсутні докази виконання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» обов'язку податкового агенту позивача як платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, то відсутні підстави для відрахування податків і зборів при стягненні заборгованості з орендноїплати, оскільки податки і збори мають бути сплачені при фактичній виплаті заборгованості.
Відповідач обмежився лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області зокрема, але не надав доказів на підтвердження того, які саме обставини (окупація територій, де розташовані орендовані земельні ділянки; їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом.
Надане відповідачем розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 «Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждаливнаслідок обставин непереборної сили», відповідно до якого ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Головою Херсонської обласної ради було визнано підприємством, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, наведених обставин не підтверджує. Також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин.
Факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, сам по собі також не може свідчити про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати. Адже самі по собі лише посилання на вказаний факт без надання належних доказів на підтвердження неможливості виконання відповідних зобов'язань за договором оренди землі не можуть бути підставою для звільнення від вказаних зобов'язань.
Посилання відповідача на розпорядження Новорайської СВА Бериславського району як на таке, що підтверджує факт непридатності спірної земельної ділянки є не обгрунтованим, оскільки вказані розпорядження лише надають відповідачу пільги, але не звільняє від плати за орендну плату приватної власності і також у вказаних розпорядженнях Новорайська СВА не визнає ділянки непридатними або засміченими вибухонебезпечними предметами, а лише надає пільги на певний строк.
А лист-довідка Новорайської СВА від 03.03.2025 року за №01-12/432/25 як раз і носить доказову базу щодо системності не виконання договірних відносин відповідачем протягом 2022-2024 років. Так, згідно вказаної довідки, починаю з 24.02.2022 року і по теперішні час ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на території Новорайської СВА не здійснює ніякого господарювання. Обстеження комісією земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Новорайської селищної ради не проводилися, окремих розпоряджень щодо визнання земельних ділянок сільськогосподарського призначення забрудненими не приймалося. Навіть після проведення розмінування земель сільськогосподарського призначення на території Новорайської громади спеціальними саперними військами відповідач так і не почав обробіток земель сільськогосподарського призначення. За наявною інформацією орендна плата за землю сільськогосподарського призначення громадянам, що маю земельні ділянки (паї) в Новорайській громаді, не сплачується.
Вказані обставини також підтверджуються листом-довідкою від 05.05.2025 року в якій Новорайська СВА повторно зазначала, що жодних пільг зі сплати ПДФО та військового збору з орендної плати за землі приватної власності відповідач не отримував, не проводилося жодних заходів щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація не вносилася до ДЗК.
Посилання відповідача на низку фактів підриву громадян в Херсонській області на вибухових предметах не має жодного відношення до обов'язку відповідача вчасно та в повному обсязі виконувати умови договору оренди, в тому числі і щодо виплати орендної плати.
ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не було направлено орендодавцю жодного повідомлення про неможливість використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були. Також, відповідач не повідомив про зміну адреси реєстрації підприємства. Вже більше трьох років відповідач не виходить на зв'язок. Просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши всі обставини справи, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХС №035071 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:04:070:0044, загальною площею 6.8878 га., розташованої на території Новорайської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 23.03.2025 року підтверджується, що об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 6.8878 га., яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на територіїНоворайської сільської ради - кадастровий номер ділянки: 6520685200:04:070:0044.
Право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права - 13.06.2020, номер запису про право - 36922282.
Крім того, згідно з записом № 36922332 від 20.03.2006 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зареєстровано право оренди земельної ділянки.
30.03.2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Атропродукт» укладено договір оренди земельної ділянки №4АА002118-040671500004.
Відповідно до договору про заміну сторони у договорі оренди від 07.09.2015 року, новим орендарем земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:04:070:0044 замість ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» стало ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
Згідно з додатковою угодою № 700537 від 28.12.2017 року до Договору оренди землі №4АА002118-040671500004 від 20.03.2006 року, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», встановили нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 238 058,74 грн.
Згідно з додатковою угодою № 700537-7 від 12.01.2021 року до Договору оренди землі від 20.03.2006 року, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», встановили нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 238 058,74 грн. Пунктом 4.5 Додаткової угоди визначено, що орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня кожного року. Встановлено розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою 6,63% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15 783,29 гривень. Строк дії договору оренди встановлено до 31.12.2029 року.
Згідно з умовами договору оренди та додаткових угод, орендна плата мала сплачуватися до 31 грудня кожного року.
Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 03.03.2025 року за № 01-12/432/25 ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» з 24.02.2022 року і по теперішній час не здійснює господарської діяльності на відповідній території, навіть після проведення розмінування земель сільськогосподарського призначення. За наявною інформацією, орендна плата громадянам, які мають земельні ділянки (паї), не сплачується.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов'язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору.
Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 10 постанови від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22, провадження № 12-80гс23, зробила наступний висновок щодо застосування норм права: «Застосовуючи в контексті спірних правовідносин статті 13, 17, 15 та 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, а також статті 3, 6, 627, 638, 640 ЦК України у відповідній редакції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що договір оренди землі є консенсуальним.
Слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов'язки зобов'язального характеру, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов'язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час підписання Договору).
Абзац третій частини першої статті 15 та друге речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма Земельного кодексу України кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в укладеному Договорі оренди землі, а саме в п 29- «Орендодавець має право вимагати від орендаря в повному обсязі внесення орендної плати» та п.32 - «Орендар зобов'язаний розраховуватися з Орендодавцем по орендній платі».
На підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Аналогічна умова зазначена у пункті 12.3 Договору оренди землі (у редакції від 26.12.2023 року).
У зв'язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов'язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є підставою для розірвання договору.
Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов'язань, відповідно до ст. 526 ЦК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати, позивач був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які розраховував при укладені Договору оренди землі.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов'язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі. Із зазначеного питання є відповідна позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17 і яка в силу ст. 263 ЦПК України повинна враховуватись судами при прийнятті рішення.
Сам факт систематичного порушення Договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди». Такого висновку дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво18. Схожі висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 17 червня 2021 року, справа № 485/784/20, провадження № 61-3760св21, та від 10 вересня 2021 року, справа № 650/628/19-ц, провадження № 61-21777св19.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на вищевказані обставини, згідно Договору оренди землі, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки.
Згідно з додатковою угодою № 700537 від 28.12.2017 року до Договору оренди землі №4АА002118-040671500004 від 20.03.2006 року, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», встановили нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 238 058,74 грн.
Згідно з додатковою угодою № 700537-7 від 12.01.2021 року до Договору оренди землі від 20.03.2006 року, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», встановили нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 238 058,74 грн. Пунктом 4.5 Додаткової угоди визначено, що орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня кожного року. Встановлено розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою 6,63% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15 783,29 гривень. Строк дії договору оренди встановлено до 31.12.2029 року.
Отже, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.Загальна сума боргу становить 47 349,87 гривень.
Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема - платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов'язання за договором. Натомість, представник позивача послідовно й обґрунтовано заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, посилаючись на конкретні умови договору, розрахунок заборгованості, а також лист-довідку Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 03 березня 2025 року за № 01-12/432/25, якою підтверджується, що незважаючи на проведення, після деокупації відповідної території, обстеження та очищення земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-Агропродукт» спеціальними саперними військами України та відновлення можливості їх використання за цільовим призначенням, вказане підприємство як не розпочало використання на території Новорайської сільської громади орендованих ним земельних ділянок, так і не здійснює виплату орендної плати власникам зазначених земельних ділянок.
Відповідач не скористався своїм правом надати докази сплати або пояснити причини невиконання зобов'язань, що відповідно до частини першої статті 617 ЦК України покладає на нього обов'язок доведення наявності обставин непереборної сили. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що орендна плата за вказані роки відповідачем не сплачувалася, а зобов'язання за договором оренди землі - не виконано.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин. Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за користування майном лише за умови, що його використання стало неможливим через обставини, за які він не відповідає.
Водночас відповідач не довів, що мав об'єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі.
Крім того, загальне посилання на воєнний стан або лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не є достатніми підставами для безумовного звільнення від виконання зобов'язань, оскільки такий лист носить загальний характер і не містить ідентифікації конкретного зобов'язання відповідача. Відповідно до усталеної судової практики, зокрема висновків Верховного Суду у справах № 910/8580/22, № 910/14244/20 та інших, сторони, що посилаються на форс-мажор, повинні довести його наявність у конкретному випадку та безпосередній вплив на виконання їхніх зобов'язань.
Таку саме позицію із вказаних питань підтримує і колегія суддів Херсонського апеляційного суду, що має відображення у постанові від 11 березня 2025 року № 650/4366/24, постанові від 08 квітня 2025 року № 650/1547/24, постанові від 09 квітня 2025 року № 650/1548/24.
Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати відсутні.
Таким чином, зважаючи на систематичне невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який укладений між сторонами та діяв впродовж вказаного періоду часу, наявні підстави для стягнення вказаної заборгованості та розірвання договору оренди, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.
При цьому вказана заборгованість підлягає стягненню без врахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством, оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов'язку податкового агента щодо утримання та перерахування податків із суми орендної плати, яка належить до сплати позивачу.
Відповідно до підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки є орендар. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковий обов'язок полягає у самостійному або через податкового агента обчисленні, декларуванні та сплаті податку у строки, встановлені законодавством.
Разом із тим, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх обов'язків як податкового агента, зокрема щодо утримання та перерахування податків із суми орендної плати. Відтак, за відсутності таких доказів немає правових підстав для відрахування податків і зборів при стягненні заборгованості з орендної плати, оскільки вони мають бути сплачені при фактичному виконанні зобов'язання щодо виплати відповідної суми
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено повністю, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача.
Згідно пункту 1 частини другої статті 141, статті 137 ЦПК України, зважаючи на повне задоволення позовних вимог та доведеність розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і їх співмірність, останні слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Вказані обставини вбачаються з: Договору про надання правової допомоги, відповідного до якого адвокат Ковальчук Микола Олександрович зобов'язався надати юридичну допомогу позивачу, включаючи консультації, підготовку документів та представництво в суді; детального опису витрат адвоката за надану правову допомогу, згідно з яким відповідні витрати складаються з витрат на консультацію клієнта і узгодження правової позиції в розмірі 2000 грн (1 година витраченого часу) та витрат на підготовку позовної заяви і пакету документів в розмірі 8000 грн (4 години витраченого часу); квитанції до прибутного касового ордеру відповідно до якої адвокат Ковальчук Микола Олександрович отримав від позивача за надання правничої допомоги 10 000 грн.
Суд вважає понесені позивачем витрати обґрунтованими, необхідними та співмірними з урахуванням характеру правовідносин, суті спору, обсягу наданих правничих послуг та ціни позову такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства, земельного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся представник - адвокат Ковальчук Микола Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю, витрати на судовий збір та витрати на правничу допомогу - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 30.03.2006 року №4АА002118-040671500004 (з урахуванням додаткової угоди від 12.01.2021 року), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 36922322, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:070:0044.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Оліївка, вул. Звягельська, будинок 19А) на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 47 349,87 гривень, витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК