Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
20 червня 2025 року Справа № 608/610/25
Номер провадження2-п/608/12/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Коломієць Н. З.
з участю секретаря Смаглій О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові заяву представника відповідача адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Заочним рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 30 квітня 2025 року задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість станом на 24 березня 2025 року (дата подання позовної заяви) за Договорами № 4170921 від 07.09.2021, № 103264766 від 23.11.2021 у розмірі 185 172 (сто вісімдесят п'ять тисяч сто сімдесят дві) гривні 08 копійок, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, сплаченого судового збору та 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу. В решті позову відмовленой.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Працевитий Г. О. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що відповідачка не була належним чином повідомленою про час та місце проведення судового розгляду вказаного позову та не повідомила про поважність причин неявки через наступні обставини.
Відповідачка з 2021 року перебуває за кордоном України та її постійне місце проживання Республіка Польща. Жодних рекомендованих листів та/або судових рішень ОСОБА_1 не отримувала, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими направленнями.
У зв'язку з вище викладеним, оскільки ОСОБА_1 не знала про розгляд справи, відповідач не могла прийняти активну участь, викласти власну позицію та заперечити позовні вимоги. Таким чином, вказана причина не участі під час розгляду справи в суді першої інстанції є поважною.
Представник відповідача вказує, що повернення судової повістки з відміткою «За закінченням терміну зберігання», яка міститься в матеріалах справи, не може вважатися належним повідомленням відповідача.
Вказане підтверджується постановою Верховного суду по справі №127/2871/16-ц від 20.06.2018 р., в якій судом зазначено, що відомості про повернення суду апеляційної інстанції повістки про виклик позивача до суду з вказівкою причини повернення - за закінченням терміну зберігання, не свідчить про відмову позивача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, заочне рішення підлягає скасуванню.
Також, представник відповідача заперечує проти вимог позивача, оскільки останній не надав доказів видачі кредиту, пролонгації, в матеріалах справи відсутній договір підписаний позивачем; сума заборгованості, відсотки нараховані помилково та неправильно, вже після закінчення дії договору.
Представник відповідача адвокат Працевитий Г. О. просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки ОСОБА_1 отримала його через застосунок «Дія» лише в травні 2025 року. В подальшому, 29.05.2025, було укладено договір з метою здійснення представництва в суді з Адвокатським Бюро «Юрконсалт».
Просить скасувати заочне рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 30 квітня 2025 року у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Розгляд заяви про перегляд заочного рішення просить проводити у його відсутності.
Представником позивача ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М. М. подано письмове заперечення на вказану заяву представника відповідача. В запереченнях вказала на те, що пояснення та доводи наведені представником відповідача у заяві про перегляд заочного рішення повністю не відповідають дійсності.
Відповідач належним чином був повідомлений судом про час та місце слухання справи. На адресу суду повертались судові повістки з позначкою листоноші на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою», в подальшому відповідач був повідомлений через оголошення на веб-порталі судової влади України; відповідачка має застосунок «Дія» та має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», а отже отримувала повідомлення та процесуальні документи по справі. З огляду на це твердження представника відповідача, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи спростовуються фактичними доказами, які містяться у справі.
Вимоги позивача щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , судового збору та витрат на правничу допомогу є цілком законні та правомірні.
Як на підставу скасування заочного рішення, представник відповідача вказує також на недоведеність позивачем факту укладення кредитного договору та отримання позичальником кредитних коштів
Представник позивача зазначає, що факт ідентифікації відповідача підтверджується довідкою про ідентифікацію, наявною в матеріалах справи. При цьому, ідентифікація відповідача здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону) були використані для укладення Договору від його імені, відповідачем не надані.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 15 000,00 грн. Враховуючи, що ТОВ «Мілоан» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ ФК «Елаенс» на підставі укладеного між сторонами договору. В матеріалах справи наявна довідка від 07.02.2025, яка підтверджує перерахування коштів від ТОВ «Мілоан», у тому числі і перерахування суми у розмірі 15 000 грн на рахунок відповідача. При цьому, перерахування коштів здійснювалось на картковий рахунок відповідача, зазначений ним у Договорі позики. Представник позивача звертає увагу, що номер картки було власноруч зазначено відповідачем в Договорі. Будь-яких доказів того, що даний картковий рахунок належить третім особам матеріали справи не містять, як і доказів використання особистих даних відповідача третіми особами.
Сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Отже, строк, за який нараховувались відсотки за користування кредитом (з 07.09.2021 по 23.02.2022) є строком правомірного користування кредитом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводити у його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.
Суд постановляє ухвалу у судовому засіданні без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву, врахувавши думку представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Судом встановлено, що заочним рішенням у справі №608/610/25 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість станом на 24 березня 2025 року (дата подання позовної заяви) за Договорами № 4170921 від 07.09.2021, № 103264766 від 23.11.2021 у розмірі 185 172 (сто вісімдесят п'ять тисяч сто сімдесят дві) гривні 08 копійок та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, сплаченого судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) - 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу. В решті позову відмовити.
Заочне рішення набрало законної сили 10 червня 2025 року.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до пп.1, 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування підстав для перегляду заочного рішення, представник відповідачки зазначив про те, що їй не було відомо про розгляд вказаного позову, що позбавило її можливості подати свої заперечення щодо позову. Відповідачка не була належним чином повідомленою про час та місце проведення судового розгляду вказаного позову.
Представник відповідача зазначає, що відповідачка з 2021 року перебуває за кордоном України та її постійне місце проживання є в Республіці Польща, на підтвердження чого надав копію закордонного паспорту з відповідними відмітками прикордонної служби. Жодних рекомендованих листів та/або судових рішень ОСОБА_1 не отримувала, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими направленнями.
Представник відповідача вказує, що повернення судової повістки з відміткою «За закінченням терміну зберігання» не може вважатися належним повідомленням відповідача, що і є підставою для скасування заочного рішення.
Суд не погоджується з такими твердженнями, оскільки матеріали справи містять поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою листоноші про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою», а не «за закінченням терміну зберігання». Тому, в подальшому ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи повідомлена через оголошення на веб-порталі судової влади України, що відповідає вимогам частин 11, 12 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, згідно яких відповідачі, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Судом було дотримано порядок та строки публікації оголошення про виклик відповідача.
Щодо можливості розглянути справу без участі відповідача, суд посилався на висновки Постанов ВС від 21.12.2022 у справі №757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33, 31.08.2022 у справі №760/17314/17), де зазначено, що якщо адресат відсутній за вказаною у повістці адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Разом з тим, як зазначає представник відповідача, ОСОБА_1 отримала копію заочного рішення в застосунок «Дія» (дати отримання не вказав), а отже остання отримала і ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі та призначення справи до судового розгляду від 25 березня 2025 року.
Крім того, ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет користувача ЄСІТС. Позивач 21.03.2025 о 12:59:34 (час доставки) направив ОСОБА_1 копію позовної заяви з додатками до неї, що стверджується квитанцією № 2981568.
З огляду на викладене, твердження сторони відповідача, що ОСОБА_1 не було відомо про розгляд справи у суді та неналежне її повідомлення судом про час та місце слухання справи, спростовуються фактичними обставинами справи та письмовими доказами. Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин не подання відзиву, і докази про це.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто в цій частині зазначеної статті закріплено юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.
При цьому, суд звертає увагу, що для скасування заочного рішення обов'язковим є наявність всіх підстав одночасно, таким чином для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на які надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення ( рішення від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Крім того, слід зазначити про те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
Стосовно заперечення відповідача щодо позовних вимог, суд зазначає, що при винесенні заочного рішення у справі, суд оцінював, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Матеріалами позовної заяви повністю підтверджено обставини укладення кредитних договорів, отримання відповідачем кредитних коштів, нарахування відсотків.
Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що зазначені стороною відповідача обставини не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності сукупності підстав, які зазначені в частині 1 ст. 288 ЦПК України.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною відповідача не доведена наявність істотних обставин, які поза розумним сумнівом спростовують обґрунтування позову, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, а тому заява представника відповідача про перегляд заочного рішення та його скасування є необґрунтованою, безпідставною та недоведеною, в зв'язку з чим, в її задоволенні слід відмовити.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. ст. 259- 261, 284-289 Цивільного процесуального кодекс України, суд
Заяву представника відповідача адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про перегляд заочногорішення від 30 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Згідно з оригіналом
Суддя:/підпис/
Ухвала набрала законної сили «20» червня 2025 року.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи №608/610/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя Н. З. Коломієць