копія
"20" червня 2025 р. Справа № 608/44/23
Номер провадження2/608/28/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Коломієць Н. З.
з участю секретаря Смаглій О. Р.,
представника позивача ТОВ «Аурум-Плюс» Гіля А. О.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вароди П. Б.,
представника третьої особи Головного
управління Держгеокадастру у Тернопільській
області Андрунціва В. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку «EASYCON» справу в загальному позовному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» до Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивовар Валерій Анатолійович, державний реєстратор Кельба Ганна Михайлівна, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на землю, скасування договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, В С Т А Н О В И В :
У 2023 році позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аурум - Плюс» (далі ТОВ «Аурум-Плюс», Товариство) в особі директора Гіля А. О. звернувся в суд з позовом до відповідачів: Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивовар В. А., державний реєстратор Кельба Г. М., Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на землю.
В позовній заяві позивач вказав, що в ТОВ «Аурум-Плюс», у визначеному законом порядку, здійснило комплекс заходів щодо освоєння ділянки надр корисної копалини в урочищі «Малинова гора» на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, отримавши спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на геологічне вивчення родовища будівельного піску за №3382 від 31.10.2008 та затвердило за результатами геологічного вивчення родовища запаси будівельного піску, що підтверджено протоколом №1857 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 12.11.2009, при цьому, за рахунок коштів Товариства, що є підставою для отримання акту гірничого відводу та оренди земельної ділянки з метою видобутку корисної копалини.
Однак, згідно з розпорядженнями голови Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області (сьогодні військова адміністрація), прийнятих протягом 2010-2011 років, відповідачам у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (в подальшому прізвище було змінено на ОСОБА_5 ) було передано у приватну власність земельні ділянки площею по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства на території Білівської сільської ради зі складу земель сільськогосподарського призначення угіддя - рілля, які накладаються на ділянку надр корисної копалини.
Отже, позивачу унеможливлено приступити до видобутку будівельного піску, що спонукало звернутися до суду для захисту прав та законних інтересів у сфері надрокористування. Просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 440635 від 18 січня 2012 року за кадастровим номером 6125581000:01:001:1711, виданим на підставі розпорядження Чортківської райдержадміністрації Тернопільської області від 31.10.2011 № 795 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 (два) га, яка розташована на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 440634 від 18 січня 2012 року за кадастровим номером 6125581000:01:001:1712, виданим на підставі розпорядження Чортківської райдержадміністрації Тернопільської області від 04.11.2011 № 807 ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 (два) га, яка розташована на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до ст. 139 ЦПК України судові витрати по справі позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.
На позовну заяву відповідачем Чортківською районною військовою адміністрацією Тернопільської області (далі Чортківська РВА) було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що на час передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (як і на даний час) в райдержадміністрації був відсутній земельний відділ, тому всі питання щодо земельних ділянок вирішувалися за участю представників Управління Держкомзему у Чортківському районі, які також здійснювали підготовку проектів розпоряджень голові райдержадміністрації, пов'язаних з виділенням земельних ділянок. Адміністрація під час прийняття розпоряджень голови Чортківської районної державної адміністрації щодо передачі у власність земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 діяла чітко в межах наданих їй повноважень. В розпорядженнях не має жодної згадки про те, що дані земельні ділянки знаходяться в урочищі «Малинова гора». Згідно протоколу від 03 жовтня 2007 року № 14 засідання комісії при Чортківській райдержадміністрації, комісія погодила ТзОВ «Аурум-Плюс» виділення земельної ділянки під розміщення кар'єру для проведення геологорозвідувальних робіт та отримання дозволу на проведення геологічного вивчення і добування піску в с. Біла на Малиновій горі. Тобто комісія давала висновок тільки в межах населеного пункту, тоді як при розгляді в Чортківському районному суді справи №1916/108/2012 судом було встановлено, що площа урочища «Малинова гора» становить 22,5 га, частина її розташована в населеному пункті, а частина поза його межами.
Вважає, що позов до Чортківської РВА безпідставнийта провадження у даній справі слід закрити в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивачем було подано відповідь на відзив, згідно якої доводи Чортківської РВА вважає безпідставними. Вказує, що на час прийняття розпоряджень голови Чортківської РДА щодо передачі у власність спірних земельних ділянок саме адміністрація була розпорядником земельних ділянок із земель державної власності. Передача земель у приватну власність відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відбулася із складу земель, що відносяться до пасовища (випас), отже, допускає тільки їх використання у формі оренди ( стаття 34 Земельного кодексу України).
Як вбачається з Інвентаризації порушених земель Чортківського району станом на 01.04.2005 та Акту польового обстеження порушених земель на території Білівської сільської ради Чортківського району на предмет фактичного використання від 29.04.2005, затвердженого розпорядженням голови Чортківської районної державної адміністрації за №220 від 29.04.2005 року та земельно-облікових документах, земельна ділянка урочища «Малинова гора» площею 1,0 га є така, що знаходиться в землях запасу Білівської сільської ради (землі під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами). Також картограмою агровиробничих груп ґрунтів Білівської сільської ради спірні земельні ділянки чітко позначені як «випас» з відповідною характеристикою ґрунту (шифр 1 агрогрупа 33-д, шифр 2,5 агрогрупа 37-д).
Згідно Паспорта №4887 Державного інформаційно - геологічного фонду України, наданим Товариству 16.06.2020, родовище «Малинова гора» належить до Державного фонду родовищ і з 2009 року не розробляється.
Стосовно доводів Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області про те, що площа урочища «Малинова гора» становить 22,5 га і частина її розташована в населеному пункті, а частина поза його межами, позивач зазначає, що згідно листа від 25.03.2015 №10-19-0.53-4013/2-15 Головного управління Держземагенства в Тернопільській області за підписом першого заступника начальника Головного управління Д. П. Романської земельний масив «Малинова Гора» знаходиться в межах села Біла Білівської сільської ради. Це повністю спростовує доводи Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області про те, що частина родовища «Малинова гора» знаходиться поза межами с. Біла Чортківського району Тернопільської області.
Також вважає, що не слід брати до уваги твердження Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області про те, що в розпорядженнях не має жодної згадки про те, що дані земельні ділянки знаходяться в урочищі «Малинова гора». Те, що в розпорядженнях немає жодної згадки про те, що дані земельні ділянки, надані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , знаходяться в урочищі «Малинова гора» не має жодного принципового значення, оскільки, де-факто дані земельні ділянки знаходяться в урочищі «Малинова гора» в межах населеного пункту с. Біла і дані земельні ділянки незаконно були надані у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на підставі незаконних розпоряджень Чортківської РДА внаслідок зловживань з боку посадових та службових осіб Чортківської РДА.
Даний факт підтверджено оперативною розробкою УСБУ в Тернопільській області, наслідком яких була порушена кримінальна справа за повідомленням №69/8-1999 УСБУ в Тернопільській області та встановлено, що 12.11.2009 на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України затверджено запаси корисних копалин (піску) в урочищі «Малинова гора» (с. Біла Чортківського району) у кількості 277 тис. м. куб. В подальшому, 02.12.2010 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано спеціальний дозвіл на користування надрами №5235 ТзОВ «Аурум-Плюс» у вказаному урочищі терміном на 20 років.
Незважаючи на це, у 2011 році, службовими особами Чортківської райдержадміністрації, управління Держкомзему в Чортківському районі та районної комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, надано відповідні дозволи і видано державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Малинова гора» громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , незважаючи на те, що державним службовцям було відомо про наявність корисних копалин і виданого дозволу на розробку надр в урочищі.
Крім того, службові особи органів державної влади та контролюючих органів, які входили в склад комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою при погодженні проектів землеустрою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 порушили п.1.5 розпорядження Голови Тернопільської обласної державної адміністрації №330 від 29.04. 2011 р. «Про використання земельних, лісових, водних ресурсів і корисних копалин Тернопільської області».
Отже, посадовцям Чортківської РДА було достеменно відомо, що земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знаходяться на родовищах корисних копалин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Це повністю спростовує доводи відзиву на позов про те, що при прийнятті розпоряджень голови Чортківської районної державної адміністрації щодо передачі у власність земельних ділянок громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було додержано вимог чинного законодавства.
Також позивач просить суд звернути увагу на те, що спірні земельні ділянки, надані у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_7 межують із земельними ділянками, незаконно наданим громадянам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що додатково підтверджується обвинувальним актом у кримінальному провадженні за №12012210190000081 від 11.12.2012 відносно ОСОБА_11 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та висновком земельно-технічної експертизи від 27.01.2016 №697/16-22.
Крім того, відповідно до повідомлення ГУ Держкомзему у Тернопільській області від 06.07.2011 №12-27/3120, відомості Проекту встановлення та утворення Білівської сільської ради народних депутатів Чортківського району Тернопільської області (1991 р.) земельні ділянки громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 знаходяться в межах населеного пункту с. Біла Чортківського району Тернопільської області, що виключає право місцевої адміністрації розпоряджатися зазначеною категорію земель.
Чортківська районна державна адміністрація своїм листом від 31.12.2010 №01-2246/01-10 сповістила ТОВ «Аурум-Плюс» про те, що Товариству не може бути надана в оренду земельна ділянка для розробки родовища «Малинова гора», так як спірна земельна ділянка була надана у власність громадян на підставі розпоряджень РДА від 22.03.2010 №№ 188, 189, 190. Отже, відповідач - Чортківська РВА Тернопільської області не міг не знати про вирішення питання розробки кар'єру в урочищі «Малинова гора» на території Білівської сільської ради Чортківського району в межах села, при цьому зі складу земель-пасовище.
Згідно листа Головного управління Держкомзему у Тернопільській області на ім'я начальника УСБУ в Тернопільській області Вінницького І. О. від 23.05.2011, при обстеженні земельних ділянок, переданих у власність громадян ОСОБА_12 , виявлено порушені землі в результаті геологорозвідувальних робіт та розробки родовища піску, що в свою чергу перешкоджає сільськогосподарському виробництву. Відповідно до протоколу від 03.10.2007 №14 засідання комісії при Чортківській райдержадміністрації по розгляду питань, пов'язаних з вибором (викупом) і наданням земельних ділянок для всіх потреб у населених пунктах, ТзОВ «Аурум-Плюс» погоджено надання земельної ділянки під розміщення кар'єру для проведення геологорозвідувальних робіт та отримання дозволу на проведення геологічного вивчення та добування піску в с. Біла на Малиновій горі. Також Управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області 04.12.2009 затверджено екологічну картку на родовище піску «Малинова гора» в с. Біла Чортківського району Тернопільської області ТзОВ «Аурум- Плюс». Отже, Чортківська районна державна адміністрація (Чортківська районна військова адміністрація) ще у 2009 році була обізнана про наявність родовищ корисних копалин в урочищі «Малинова гора» і що дані землі не підлягають передачі у приватну власність.
Під час проведення підготовчого розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить визнати незаконними та скасувати: договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 6125581000:01:001:1711 та 6125581000:01:001:1712, внаслідок яких право власності на вищезазначені ділянки перейшли до ОСОБА_1 ; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125581000:01:005:0118 площею 4 га.
Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Вародою П. Б. було подано відзив на позовну заяву, яка передбачає збільшення позовних вимог, згідно з яким просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Зазначає, що зі змісту позову ТОВ «Аурум-Плюс» та долучених до нього доказів, внаслідок набуття, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки з кадастровими №6125581000:01:001:5711 та №6125581000:01:001:5712, які, на думку позивача, розташовані в урочищі «Малинова гора» на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, порушуються права позивача ТОВ «Аурум-Плюс» на користування надрами - корисними копалинами - будівельним піском, які знаходяться на даних земельних ділянках, та право на освоєння яких наявне у позивача на підставі дозволу Міністерства охорони навколишнього середовища України на геологічне вивчення родовища будівельного піску за №3382 від 31 жовтня 2008 року.
Однак, рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2015 року у справі №608/258/13-ц, що набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано спеціальний дозвіл на користування надрами №5235 від 02 грудня 2010 року, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ «Аурум-Плюс». Визнано недійсними та скасовано угоду про умови користування надрами з метою видобування № 5235 від 02 грудня 2010 року, укладену між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та товариством з обмеженою відповідальністю «Аурум-плюс» та угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 5235 від 30 липня 2014 року, укладену між Державною службою геології та надр України та товариством з обмеженою відповідальністю «Аурум-плюс».
Отже, вищевказаний дозвіл Міністерства охорони навколишнього середовища України на геологічне вивчення родовища будівельного піску за №3382 від 31 жовтня 2008 року, на які покликається позивач ТОВ «Аурум-Плюс» втратив юридичну силу внаслідок його скасування судом.
Також, адвокат Варода П. Б. зазначає, що позивач ТОВ «Аурум-Плюс» понад 11 років тому уже звертався до Чортківського районного суду Тернопільської області із позовом до Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління Держкомзему в Чортківському районі Тернопільської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа Міністерство екології та природних ресурсів України, про усунення перешкод прав користувача шляхом визнання недійсним та скасування розпоряджень райдержадміністрації і державних актів на землю, договорів купівлі-продажу землі, вилучення записів з Державного земельного кадастру.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 липня 2012 року у справі №1916/2163/2012 вищевказану позовну заяву було залишено без розгляду за заявою позивача ТОВ «Аурум-Плюс».
Предметом спору у вищевказаних справах були вимоги про скасування державного акту на право власності на землю серії ЯК №440635 від 18 січня 2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером №6125581000:01:001:5711 та державного акту на право власності на землю серії ЯК №440634 від 18 січня 2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером №6125581000:01:001:5712 та скасування договорів купівлі - продажу вчинених відносно даних земельних ділянок.
Адвокат Варода П. Б. вважає, що в справі, яка розглядається сплив строк позовної давності.
Також, адвокат Варода П. Б. під час судового розгляду справи пояснив, що ОСОБА_1 придбав спірні земельні ділянки у 2012 році. А в 2010 році, коли розпочався процес надання у власність цих земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ТОВ «Аурум-Плюс» не було ні власником, ні користувачем цих земельних ділянок, принаймні доказів цього позивачем не надано. ОСОБА_1 є добросовісним набувачем земельних ділянок та у встановленому законом порядку оформив право власності на земельні ділянки.
Просить відмовити у задоволенні зміненого позову повністю та стягнути з позивача в користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені ним на правничу допомогу.
Позивачем ТОВ «Аурум - Плюс» подано відповідь на відзив, згідно з яким позивач вважає, що строк позовної давності у цій справі не минув, оскільки лише 13.11.2020 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області кримінальне провадження № 12012210190000081 від 11 грудня 2012 року по обвинуваченню начальника управління Держкомзему у Чортківському районі ОСОБА_11 було закрито в зв'язку із його смертю. А в даному кримінальному провадженні слідством було встановлено, що у 2011 році службовими особами Чортківської райдержадміністрації, управління Держкомзему в Чортківському районі та районної комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, незаконно надано відповідні дозволи і видано державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Малинова гора» громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Отже, в зв'язку з тривалим досудовим розслідуванням, строк позовної давності в даному цивільному позові обчислюється з дати винесення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвали про закриття кримінального провадження - 13 листопада 2020 року. Тому, доводи представника відповідача адвоката Вароди П. Б. щодо застосування строків позовної давності є безпідставними.
Щодо посилання адвоката Вароди П. Б. на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2015 року у справі № 608/258/13-ц щодо скасування спеціального дозволу на користування надрами №5235 та угоди про умови користування надрами з метою видобування №5235 від 02 грудня 2010 року та угоди про умови користування надрами з метою видобування №5235 від 30 липня 2014 року, то представник позивача Гіль А. О. зазначає, що даними рішеннями було встановлено, що на земельних ділянках, що були надані у приватну власність громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розташовані родовища корисних копалин місцевого значення - пісок. А відповідачу ОСОБА_1 було достеменно відомо, що на земельних ділянках, які перейшли до нього від громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знаходяться родовища корисних копалин місцевого значення - пісок. Про це свідчить той факт, що громадянин ОСОБА_13 звернувся із заявою про надання дозволу на розробку кар'єру і йому було погоджено дану розробку. Тобто, ОСОБА_1 не потрібні були земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а цілком для іншої мети - видобування піску. Це додатково свідчить про протиправні дії ОСОБА_1 , якому було відомо про те, що земельні ділянки, якими він заволодів та на яких розташовані родовища корисних копалин не можуть передаватися у власність, оскільки, є власністю Українського народу та дає додаткові підстави для задоволення позову. Вважає, що відповідачем були вчинені шахрайські дії щодо позбавлення Товариства відповідних дозволів та ліцензій на видобуток піску. Зазначає, що родовища корисних копалин «Малинова гора» розроблялось Товариством ще з 2007 року, згідно чинного законодавства, отримано відповідні погодження, дозволи всіх структур від самого початку і до закінчення процесу отримання спеціальних дозволів на геологічні вивчення. І от коли Товариство за власний кошт затвердило запаси піску, з'явилися громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які подали заяви на приватизацію земельних ділянок саме на місці родовища корисних копалин. Ці шахрайські схеми вже викриті Управлінням СБУ в Тернопільській області. А прокуратура Чортківського району замість нагляду та відстоювання інтересів держави сприяла даним шахрайським схемам. На сьогоднішній день з даного приводу за повідомленнями Товариства порушені дві кримінальних справи проти прокурорів (колишнього і діючого), які розслідуються ДБР. Позивач зауважує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна земельних ділянок 6125581000:01:001:1711 та 6125581000:01:001:1712 станом на 10.12.2021 відсутні дані про реєстрацію речових прав на дані земельні ділянки. Тому і не подавались документи на державну реєстрацію, тому що одразу ж було б встановлено, що це родовища корисних копалин. Вже після судового засідання, що відбулось 19 квітня 2023 року о 10 год 30 хв. ОСОБА_14 стало відомо, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.04.2023, сформованої о 17 год 54 хв 52 сек щодо об'єкта нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 6125581000:01:005:0118, площею 4 гектари, власником значиться ОСОБА_1 . Датою державної реєстрації даної земельної ділянки значиться 15 лютого 2023 року. Тобто, дві земельні ділянки з кадастровими номерами 6125581000:01:001:1711 та 6125581000:01:001:1712 щодо яких заявлений даний позов, були об'єднані в одну земельну ділянку з новим кадастровим номером 6125581000:01:005:0118, під час розгляду даної справи в суді.
Під час судового розгляду представником третьої особи Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області було подано письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що після набрання чинності положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, переносилися до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення адміністратором Державного земельного кадастру. Однак, відомості про земельні ділянки за кадастровими номерами 61225581000:01:001:1711 та 61225581000:01:001:1712 з невідомих Головному управлінню причин, в автоматизованому порядку не були перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.
Головне управління вважає, що у даному випадку є підстави для застосування судом строку позовної давності, оскільки про наявність розпоряджень Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області виданих у 2010 році, а також про отримання у 2011 році громадянами державних актів на право власності на земельні ділянки в урочищі «Малинова гора» на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської ТОВ «Аурум-Плюс» дізналось у 2011 році, що підтверджується наявністю судових справ, які перебували на розгляді Чортківського райнного суду у 2011, 2016 роках (судова справа № 1916/108/2012 (попередній номер цієї справи 2-364/11), судова справа № 608/362/16), у яких позивач просив суд визнати недійсними та скасувати розпорядження Чортківської районної державної адміністрації від 10.03.2010 №№157,158,159 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, а також визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства виданих громадянами, які не є відповідачами у даній судовій справі, але були ними у вищевказаних судових справах. Судом було відмовлено ТОВ «Аурум-Плюс» у задоволені позовних вимог.
У відповіді на пояснення третьої особи Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області ОСОБА_14 вказав аналогічні заперечення, викладені у відповідях на відзиви відповідачів.
Під час судового розгляду справи, державним реєстратором Кельбою Г. М. надавалися пояснення щодо позову. ОСОБА_15 суду пояснила, що у 2023 році, у встановленому законом порядку, подавши Технічну документацію, до неї звернувся ОСОБА_1 з метою об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6125581000:01:001:1711 та 6125581000:01:001:1712 площею 2 га кожна, розташованих на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, власником яких він є. Під час проведення державної реєстрації земельної ділянки площею 4,00 га за кадастровим номером 6125581000:01:005:0118, в результаті якої було об'єднано дві вищевказані земельні ділянки, ніяких перешкод чи заборон не було виявлено. Вважає свої дії як державного реєстратора правомірними, а позов безпідставним, оскільки під час державної реєстрації земельної ділянки, норм чинного законодавства порушено не було.
Також, представник відповідача Чортківської районної військової адміністрації Коцюк В. М. під час розгляду справи суду пояснив, що Чортківська РВА позов ТОВ «Аурум-Плюс» не визнає тому що ніяких вимог до військової адміністрації позивачем не висунуто. Також зазначив, що в адміністрації не було ні земельного відділу, ні фахівця з земельних питань. Всі земельні питання вирішувались адміністрацією за участю ГУ Держкомзему. Всі проекти рішень по земельних питаннях готувались управлінням земельних ресурсів. При наданні земельних ділянок у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_16 ніде не вказувалось, що ці ділянки накладаються на урочище «Малинова гора», а передавались землі сільськогосподарського призначення.
Також, судом було допитано фізичну особу підприємця ОСОБА_17 .. ОСОБА_17 суду пояснив, що є сертифікованим інженером - землевпорядником та займається виготовленням технічної документації із землеустрою. За заявою землевласника ОСОБА_1 ним було виготовлено технічну документацію щодо об'єднання двох земельних ділянок в одну. Технічна документація виготовлена на підставі заяви ОСОБА_18 та правовстановлюючих документів, наданих ОСОБА_18 на вказані земельні ділянки, які були внесені в реєстр. Кадастровий реєстратор не зробив би реєстрацію об'єднаної ділянки в одну, якби не було зареєстровано право власності на земельні ділянки, які підлягали об'єднанню.
Представник позивача ТОВ «Аурум-Плюс» в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримує, просить задоволити в повному обсязі. Зазначає, що він захищає інтереси держави, з метою запобігання використання земель не за їх цільовим призначенням недобросовісними людьми. Також вважає, що представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Вародою П. Б. завищено витрати за надання правової допомоги.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Варода П. Б. змінений позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю позовних вимог. У випадку відмови у позові просить стягнути з представника позивача судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 30 тисяч гривень.
Відповідачі: представник Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області, Романюк Я. В., Андрусик Г. І. в судове засідання не з'явилися, подали письмові заяви про слухання справи у їх відсутності, позов не визнають, просять відмовити у його задоволенні.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивовар В.А., державний реєстратор Кельба Г. М. в судове засідання не з'явилися, просять розгляд справи проводити у їх відсутності.
Представник Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області Андрунців В. Р. письмові пояснення Головного управління підтримує та вважає, що строк позовної давності у даній справі минув.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, врахувавши думку учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить висновку, що змінений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).
За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Під порушенням необхідно розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18).
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до частини першої статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.
Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування, сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно, враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Згідно з абзацом 2 статті 59 Закону України «Про землеустрій», врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.
Судом встановлені наступні обставини справи.
ТОВ «Аурум-Плюс», у визначеному законом порядку, здійснило комплекс заходів щодо освоєння ділянки надр корисної копалини в урочищі «Малинова гора» на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, отримавши спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на геологічне вивчення родовища будівельного піску за №3382 від 31.10.2008 та затвердило за результатами геологічного вивчення родовища запаси будівельного піску, що підтверджено протоколом №1857 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 12.11.2009. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами становив 1 (один) рік.
Аукціон Міністерства екології та природних ресурсів України, де було виставлено спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування пісків родовища « ІНФОРМАЦІЯ_1 », було визнано таким, що не відбувся та відповідно до правил підпункту 1 пункту 8 Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 596 від 23 червня 2010 року, 02 грудня 2010 року ТОВ «Аурум-плюс» від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 5235, а саме на видобування пісків родовища « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована 0,5 км на захід від північної околиці с. Біла Чортківського району зі строком дії 20 (двадцять) років.
Даний факт встановлений рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області №608/258/13-ц від 21.12.2015, яке набрало законної сили.
Згідно з розпорядженнями голови Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області №№ 831, 832 від 11 листопада 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , відповідно, було надано дозволи на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею по 2,0 га кожній, за рахунок земель запасу за межами населеного пункту на території Білівської сільської ради із складу земель сільськогосподарського призначення: угіддя, рілля.
Згідно з розпорядженнями голови Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області №№ 795 від 31.10.2011 та № 807 від 04.11.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , відповідно, було затверджено проекти землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок у власність.
18 січня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали Державні акти на право власності на спірні земельні ділянки серії ЯК № 440635 та серії ЯК № 440634 відповідно..
В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 продали, належні їм земельні ділянки, які розташовані на території Білівської сільської ради та їх власником став ОСОБА_1 , що стверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровими номерами 6125581000:01:001:5711 та 6125581000:01:001:5712.
Позивач звернувся в суд з позовом, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки, передані у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , належать до урочища «Малинова гора» щодо якого він отримав спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на геологічне вивчення родовища будівельного піску за №3382 від 31.10.2008 та перебувають на даний час у приватній власності ОСОБА_1 , що унеможливлює розпочати видобуток будівельного піску. Вважає, що шляхом визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 61225581000:01:001:1711 та 61225581000:01:001:1712, визнання незаконними та скасування договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 6125581000:01:001:1711 та 6125581000:01:001:1712, внаслідок яких права власності на них перейшли до ОСОБА_1 , скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125581000:01:005:0118 площею 4 га (об'єднані спірні земельні ділянки в одну), він захистить свої та держави права та законні інтереси у сфері надрокористування.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області 608/258/13-ц від 15 грудня 2021 року позов ОСОБА_8 до ТОВ «Аурум-плюс», Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України про скасування спеціального дозволу на користування надрами № 5235 від 02.12.2010 та угод про користування надрами з метою видобування, задоволено: визнано незаконним та скасовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5235 від 02 грудня 2010 року, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ «Аурум-плюс»; визнано недійсними та скасовано угоду про умови користування надрами з метою видобування № 5235 від 02 грудня 2010 року, укладену між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та товариством з обмеженою відповідальністю «Аурум-плюс» та угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 5235 від 30 липня 2014 року, укладену між Державною службою геології та надр України та товариством з обмеженою відповідальністю «Аурум-плюс».
Отже, дозвіл Міністерства охорони навколишнього середовища України на геологічне вивчення родовища будівельного піску за №3382 від 31 жовтня 2008 року, на який посилається позивач втратив юридичну силу ще 31 жовтня 2009 року, оскільки строк його дії становив 1 (один) рік, а дозвіл на користування надрами № 5235 від 02 грудня 2010 року, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ «Аурум-плюс» втратив чинність внаслідок скасування його судом.
Таким чином, суд вважає, що права та інтереси позивача ТОВ «Аурум-плюс» не порушені, оскільки Товариство не має прав надрокористувача через відсутність відповідного на це дозволу.
Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Під час розгляду справи судом не встановлені законні підстави для визнання недійсними Державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, які і так вже втратили свою чинність, договору купівлі - продажу спірних земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності на них та яким чином це вплине на права позивача в контексті даної конкретної справи.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позов ТОВ «Аурум-Плюс» є безпідставним. Дослідження судом решти письмових доказів у справі є недоцільним.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем в позовній заяві, усні пояснення сторін, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, дійшов висновку, що змінений позов не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В разі відмови у позові інші судові витрати покладаються на позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про стягнення з позивача в його користь витрат, понесених на правничу допомогу в розмірі 30 000 гривень. На підтвердження таких витрат додав наступні письмові докази: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №678 від 03.02.2012, відповідно до якого Варода П. Б. має право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги у даній справі, Договір про надання професійної правничої допомоги від 21.06.2023 у даній справі, укладений між адвокатом Вародою П. Б. та ОСОБА_1 , квитанція до прибуткового касового ордеру №4/6/25-1 від 04 червня 2025 року, згідно якої від ОСОБА_1 прийнято 30 000 гривень на підставі надання юридичної допомоги, згідно Договору від 21.06.2023.
Крім того, суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.
У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки Об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Отже, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.
Позивач правом доводити неспівмірність понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу не скористався, тобто реалізував відповідне процесуальне право на власний розсуд.
Враховуючи наведене, оцінивши письмові докази по справі, суд вважає, що вимоги відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних із розглядом справи підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 182, 321 Цивільного кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 133, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні зміненого позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» (код ЄДРПОУ 35126548, вул. Шевченка, 32-А, м. Чортків, Тернопільської області) до Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області (код ЄДРПОУ 04058427, вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Тернопільська область), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивовар Валерій Анатолійович ( АДРЕСА_4 ), державний реєстратор Кельба Ганна Михайлівна (вул. Шевченка, 21, м. Чортків Тернопільської області, 48501), Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39766192, вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002) про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на землю, скасування договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» (код ЄДРПОУ 35126548, вул. Шевченка, 32-А, м. Чортків, Тернопільської області) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 30 000 (тридцять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 20 червня 2025 року.
Згідно з оригіналом
Суддя:/підпис/
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/44/23
Рішення набирає законної сили « » р.
Суддя: Н. З. Коломієць
Копію рішення видано « » року
Секретар: