Справа №359/6077/25
Провадження №1кп/359/600/2025
30 травня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі суду:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду, кримінальне провадження №12025111100000877, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2025року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Оржів Рівненського району Рівненської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України за таких обставин.
Так, 04.05.2025 близько 22 год. 30 хв. під час несення служби по відпрацюванню екіпажем «Градус 30» на службовому автомобілі марки «Renault», моделі «Duster», державний номерний знак « НОМЕР_2 » на синьому фоні, на логістичний пристрій надійшов виклик із змістом «Дорожньо-транспортна пригода», за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Вороньків, вулиця Українська, 1, дорога Т10-16. Прибувши на місце події, працівниками поліції опрацьовано інформацію про подію правопорушення та було складено протокол про адміністративне правопорушення, а сама: ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП України, щодо громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході складання адміністративного протоколу старшим інспектором ОСОБА_5 , по базі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІПНП), було виявлено, що громадянин ОСОБА_4 перебуває в статусі самовільного залишення військової частини (СЗЧ), в зв'язку з чим, останньому запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак останній довгий час відмовлявся.
Під час розмови ОСОБА_4 з працівниками поліції, щодо подальшого супроводження до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які уповноважені на доставлення (супроводження) громадян до військової служби правопорядку, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, не зважаючи на неодноразове попередження інспекторів ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за висловлення пропозицій надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, 05.05.2025 о 01 год. 00 хв., перебуваючи біля службового автомобіля марки «Renault», моделі «Duster», державний номерний знак « НОМЕР_2 » на синьому фоні, висловив пропозицію поліцейським ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надати їм неправомірну вигоду в розмірі 5000 грн., з метою недоставляння останнього до Військової служби правопорядку та подальшого ухилення від проходження військової служби. Також близько 01 год. 10 хв. перебуваючи в службовому автомобілі марки «Renault», моделі «Duster», державний номерний знак « НОМЕР_2 » на синьому фоні висловив пропозицію поліцейським ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надати їм неправомірну вигоду в розмірі 5000 грн., у вигляді безготівкового переказу з його особистої картки на рахунки поліцейських ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
В свою чергу, працівники поліції ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що наміри ОСОБА_4 , очевидно свідчать про висловлення ним пропозиції надання неправомірної вигоди, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_4 , неодноразово відмовляючи ОСОБА_4 , у прийнятті неправомірної вигоди, ОСОБА_6 , доповів оператору лінії «102» стосовно пропозиції неправомірної вигоди з боку останнього.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразились у пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, чим вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України.
Доказами вчинення ОСОБА_4 указаного злочину, є надані ним в ході судового розгляду покази.
З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім допиту обвинуваченого, - а саме: допиту свідків, дослідження доказів обвинувачення, зважаючи на те, що учасниками судового провадження обставини кримінального правопорушення не оспорювались.
Обвинувачений визнав вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорює та у судовому засіданні показав обставини вчинення інкримінованих йому дій, які відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред'явленому йому обвинуваченню.
З цього приводу, він зазначив, що дійсно, 05.05.2025 о 01 год. 00 хв., перебуваючи біля службового автомобіля марки «Renault», під час розмови з працівниками поліції, щодо подальшого супроводження до Військової служби правопорядку, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, не зважаючи на неодноразове попередження інспекторів ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області про таку кримінальну відповідальність, висловив пропозицію поліцейським ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_7 надати їм неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень, з метою недоставляння останнього до Військової служби правопорядку. Окрім того, близько 01 год. 10 хв. перебуваючи в службовому автомобілі марки «Renault», продовжив висловлювати пропозицію зазначеним поліцейським про надання їм неправомірної вигоди в розмірі 5000 гривень у вигляді безготівкового переказу з його особистої картки на рахунки поліцейських.
Обвинувачений просив врахувати його щире каяття, його матеріальний та сімейний стан, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, та призначити йому найменше покарання, визначене санкцією ч. 1 ст. 369 КК України. Окрім того, обвинувачений, в разі призначення судом покарання у виді штрафу, просив про розстрочення його сплати, зважаючи на те, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей.
Крім допиту обвинуваченого, судом досліджено докази обвинувачення, що характеризують особу ОСОБА_4 , процесуальні витрати та речові докази у справі.
Судовий розгляд здійснено у відповідності до пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення в межах кримінального провадження, і підстав для його зміни не встановлено.
При встановлених обставинах, оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання ОСОБА_4 винуватим у його вчиненні, зважаючи на надані ним покази в ході судового розгляду.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Таку кваліфікацію дій ОСОБА_4 суд вважає вірною.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, характер суспільної небезпеки скоєного ним, вартість завданих ним збитків, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують відповідальність та відсутність обтяжуючих відповідальність обставини.
В той же час, згідно ж ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, оскільки санкція ч. 1 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 вказує на те, що останній раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога за місцем проживання та реєстрації не перебуває.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та його відношення до скоєного, та підстави для визначення самого виду покарання.
За змістом ст. ст. 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
У роз'ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (зі змінами), зокрема в п. 1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).
Таким чином, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Таке покарання, як зазначив обвинувачений, він має можливість виконати, з урахуванням його розстрочення.
У відповідності до ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи, суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Тож, враховуючи матеріальний та сімейний стан обвинуваченого та сімейного стану особи (офіційно не працевлаштований, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав), суд вважає за можливе розстрочити сплату штрафу на десять місяців однаковими сумами в 1700 грн.
Суд вважає, що згідно вимог ч. 2 та ч. 5 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, зважаючи на особу обвинуваченого та відношення останнього до скоєного.
Крім того, судом встановлено, що відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 91, 94, 318, 322, 337, 342-351, 368, 370-374 КПК України, ст. 50, 65-67, ч. 1 ст. 369 КК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Розстрочити ОСОБА_4 виплату штрафу на 10 (десять місяців), починаючи з моменту набрання вироком суду законної сили, визначивши розмір щомісячного обов'язкового платежу у сумі 1700 грн., з повідомленням про здійснену оплату щоразу органу пробації, де перебуває на обліку.
ОСОБА_4 зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100).
Після набрання вироком суду законної сили, речові докази в кримінальному провадженні, а саме: DVD диск, - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному КПК України, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1