16.06.2025
Справа №359/4335/25
Провадження №1-кп/359/545/2025
в порядку ст. 331 КПК України
16 червня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
під час проведення судового розгляду за наслідками проведення підготовчого судового засідання з технічною фіксацією, з використанням системи ВКЗ, кримінального провадження №12025111100000346, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2025 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
розглянувши заявлені клопотання, -
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області з березня 2025 року перебуває дане кримінальне провадження на стадії судового розгляду.
Згідно ухвали суду від 25.04.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24.00 год. 23.06.2025, а завершити розгляд справи до указаної дати неможливо, зважаючи на те, що наступне судове засідання призначено на 25.06.2025 року.
В порядку ст. 331 КПК України, суд має право вирішити питання про доцільність подальшої дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого, в тому числі у вигляді тримання під вартою.
У цьому зв'язку, прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на особу обвинуваченого, неодноразові притягнення останнього до кримінальної відповідальності, ризики вчинення ним нових кримінальних правопорушень та уникнення суду, зважаючи на тяжкість вчиненого ним діяння та необхідність реального відбування покарання.
Захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, зважаючи на матеріальний, сімейний та стан здоров'я обвинуваченого.
Заслухавши дуку сторін, ознайомившись з наявними матеріалами, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Додатково, суд враховує, що запобіжний захід не є мірою покарання, а сама лише тяжкість кримінального правопорушення і покарання за нього, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, оскільки нормами КПК та відповідно практикою застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це не визнається.
З урахуванням вимог ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність або відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи, наявність/відсутність судимостей.
Обираючи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом при проведенні підготовчого провадження враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.
Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, у зв'язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на інший більш м'який, за клопотанням сторони захисту, ступень ризиків, які були встановлені судом, не змінилися, під впливом тяжкості покарання, яке загрожує останньому, він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на попередні судимості обвинуваченого.
Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів, в тому числі проти власності громадян.
Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.
Тому суд дійшов до переконання, що у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на інший більш м'який необхідно відмовити, в той час як клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачуваному підлягає задоволенню, у зв'язку з чим, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, суд, враховуючи думку учасників процесу, а також формулювання пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, з урахуванням обставин кримінального провадження, того, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вважає за необхідне визначити заставу, передбачену ч. 3 ст. 183 КПК України, в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. 00 коп.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив про наявність у нього проблем зі здоров'ям, у зв'язку з чим потребує належного лікування, яке він фактично не отримує в умовах СІЗО. З цього приводу, судом постановлено ухвалу, однак відомості про її виконання суду не надано станом на 16.06.2025 року.
З цих підстав суд вважає за необхідне повторно зобов'язати адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України провести комплексне медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_4 з метою встановлення стану його здоров'я, наявність/відсутність медичних показань щодо його утримання під вартою, а також його медичного діагнозу. Дозволити конвоювання обвинуваченого до профільних закладів МОЗ України з метою медичного обстеження та надання медичної допомоги на відповідному рівні, та надати суду засвідчені документи (медичну документацію), яка б підтверджувала вчинені працівниками слідчого ізолятору та медичними працівниками, лікарями відповідних дій щодо обвинуваченого.
На підставі наведеного та керуючись ст. 31, 35, 177-194, 290, 291, 331, 350, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою становить до 24.00 год. 15.08.2025 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661, МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора та суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою, в судові засідання; не відлучатися за межі України без дозволу суду, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України та не залишати його до завершення судового розгляду; повідомляти прокурора та суд про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання до уповноважених органів держави документи що надають право на виїзд (в'їзд) за межі території України.
У разі внесення застави обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається затриманому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Строк дії обов'язків, в разі внесення застави, встановити для обвинуваченого терміном в 60 діб з моменту внесення застави та звільнення з місць позбавлення волі.
Повторно зобов'язати адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надати суду відомості про стан здоров'я обвинуваченого і можливість перебування останнього під вартою. Дозволити конвоювання обвинуваченого до профільних закладів МОЗ України з метою медичного обстеження та надання медичної допомоги на відповідному рівні, та надати суду засвідчені документи (медичну документацію), яка б підтверджувала вчинені працівниками слідчого ізолятору та медичними працівниками, лікарями відповідних дій щодо обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали суду в частині медичного обстеження покласти на групу прокурорів в даному кримінальному провадженні та зобов'язати останніх перевірити дотримання прав обвинуваченого на належну медичну допомогу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині продовження дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом п'яти днів з моменту її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 18.06.2025 року.
Суддя ОСОБА_1