Справа № 359/6309/25
Провадження № 1-кп/359/611/2025
6 червня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12025111100001059, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025 року, що надійшло до суду з обвинувальними актами, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Березань Київської області, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин.
Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами, далі Положення), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами, далі Інструкція) визначено порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї та боєприпасів.
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав не менше 284 (двісті вісімдесят чотири) боєприпаси різного калібру, які перевіз та почав зберігати за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
06.05.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 284 боєприпаси, які згідно висновку судово-балістичних експертиз є: 275 (двісті сімдесят п'ять) боєприпасів калібру 5,45х39, 4 (чотири) боєприпаси калібру 9х18, 1 (один) боєприпас калібру 7,62х25 та 1 (один) боєприпас калібру 5,6 мм, 2 (два) боєприпаси калібру 7,62х39 мм, 1 (один) боєприпас калібру 8х56R мм, які останній зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразились у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення).
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінально караних дій, що підпадають під ознаки зазначеного злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись, а також просив суворо не карати.
По суті пред'явленого обвинувачення зазначив, що боєприпаси, які він зберігав у себе дома були трофейні, він їх привіз зі служби та планував в подальшому здати в правоохоронні органи, однак забув це зробити. Просив врахувати характеризуючі щодо нього данні, зокрема те, що він є учасником бойових дій та має поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, а також нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та відзнакою МО України «За поранення».
Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, про наявність речових доказів, процесуальних витрат, тощо.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно вчинив злочин, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст.263 КК України, як незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Таку кваліфікацію дій ОСОБА_4 суд вважає вірною.
У цьому зв'язку, під час судового розгляду встановлено наявність доказів тому, що саме ОСОБА_4 вчинив указане кримінальне правопорушення. Тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а саме злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкцій визначених ч. 1 ст. 263 КК України.
Санкцією ч. 1 ст. 263 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, тож, згідно ст. 12 КК України, вчинений ОСОБА_4 злочин є тяжким.
Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_4 обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
Обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, про що свідчать відповідні довідки, які містяться в матеріалах справи.
Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку. В той же час, він є учасником бойових дій, оскільки проходив військову службу по мобілізації та має поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, а також нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та відзнакою МО України «За поранення».
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку злочину та об'єкт посягання, з урахуванням форми, виду, ступеня вини обвинуваченого, мотивів вчинення кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку останнього під час вчинення кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після його вчинення, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за доцільне призначити покарання, визначеного санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у виді мінімального терміну позбавлення волі.
В той же час, підстав для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
З урахуванням викладеного вище та особи обвинуваченого, а також відсутності тяжких наслідків від вчинення злочинів, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в один рік з визначенням відповідних обов'язків судом.
Крім того, на думку суду, з урахуванням того, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій, має поранення, пов'язане із захистом Батьківщини та відзнаки, в даному випадку, на рахунок держави України слід віднести процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, у розмірі 13816 грн. 70 коп.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.
На підставі викладеного та ст. 50, 65-67, 75, 76, 90, ч. 1 ст. 263 КК України, та керуючись ст. 100, 124, 126, 318, ч. 3 ст. 349, ст. 342-351, 358, 363-368, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто 06.06.2025 року.
Процесуальні витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженню №12025111100001059 в сумі 13816 (тринадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 70 коп. віднести на рахунок Держави України, звільнивши обвинуваченого від їх оплати.
Речові докази, після набрання вироком суду законної сили, а саме: патрони в кількості 275 шт., які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є військовими проміжними патронами калібру 5,45x39, що спорядженні кулями зі сталевими осердям ПС; 2 магазини, які є не основними частинами зброї, а саме коробчастими магазинами до бойової нарізної вогнепальної зброї автоматів системи «Калашникова» калібру 5,45x39 мм.; 6 патронів, які відносяться до боєприпасів; 2 патрони з маркуванням «17 59», які належать до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї та є бойовими проміжними патронами калібру 7,62ч39 мм, зразка 1943 року, споряджені кулями типу «ПС»; 1 патрон з маркуванням «АН 36», - передати для використання силам оборони України (в разі придатності), та знищити (у випадку непридатності до використання).
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1