Справа № 170/297/23
Провадження №2/170/11/25
про відмову у призначенні судово-генетичної (молекулярно-генетичної) експертизи
17 червня 2025 року сел. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області під головуванням судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря судового засідання Остапчук Н.В., представника позивача ОСОБА_1 адвоката Москалюк О.О., відповідача ОСОБА_2 , його представника адвоката Воротньова І.В., представника органу опіки та піклування Пех А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шацьк клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення судової експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку, позбавлення батьківських прав, за участю виконавчого комітету Шацької селищної ради, як органу опіки та піклування, на підставі ч. 6 ст. 56 ЦПК України, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Любомльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
В судовому засіданні 17.06.2025 відповідач ОСОБА_2 подав суду письмове клопотання про призначення у справі судово-генетичної (молекулярно-генетичної) експертизи. Клопотання обґрунтовано тим, що він повністю не згідний з висновком експерта від 03.11.2023, яким установлено, що він може бути батьком ОСОБА_3 , тому що на підставі заключення лікаря та висновків проведених експертиз він є безплідним. Вважає, що висновок експерта неясний і нечіткий, в ньому вказано, що він може бути батьком, а повинно бути вказано, що він являється батьком. Відповідач стверджує, що слід призначити нову експертизу, так як є новий об'єкт - це висновок лікаря про наявність у нього пожиттєвої інфекційної хвороби, яку виявлено у 2018 році, а також у цей період у нього виявлено гепатит В і С. Ці хвороби являються підставою появи у нього безпліддя з 2018 року. Тому він не міг зачати дитину у 2022 році. З огляду на викладене відповідач просить суд призначити у справі нову судово-генетичну (молекулярно-генетичну) експертизу, проведення якої доручити експертам Тернопільського, Рівненського або Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, і на вирішення експертизи поставити такі питання: яка недостатність та наявність CD клітин у ОСОБА_3 ; наявність вади нирок у ОСОБА_3 ; яка група крові і резус у ОСОБА_3 та які відхилення в розшифровці крові; які зміни в ОСОБА_3 в печінці (оскільки в ОСОБА_2 був хронічний гепатит), ехогенність, контури печінки та візуалізація нирок; чи міг ОСОБА_2 зачати дитину у зв'язку з наявними хворобами.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Воротньов І.В. клопотання підтримали.
Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Москалюк О.О. клопотання про призначення судової експертизи вважає безпідставним. Представник стверджує, що згідно з положеннями ЦПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування у справі, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Предметом доказування у справі про оспорювання батьківства є встановлення факту біологічного батьківства, що здійснюється саме при проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи. У справі таку експертизу проведено. У той же час у клопотанні про призначення ще однієї експертизи відповідач просить поставити на вирішення експерта питання, що жодним чином не відносяться до предмета доказування у цій цивільній справі. Тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Заслухавши думку учасників справи, проаналізувавши відповідні письмові докази, обставини первісного та зустрічного позовів, зміст клопотання про призначення судової експертизи та запропоновані відповідачем питання, суд дійшов висновку, що клопотання є необґрунтованим, безпідставним і у його задоволенні необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 103 ЦПК суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до положень статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до положень статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Системний аналіз зазначених норм дає суду підстави для висновку, що судова експертиза призначається на підставі ухвали суду лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях і виключно для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі, зокрема у випадку, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Предметом доказування за позовною вимогою про оспорювання батьківства є встановлення факту біологічного батьківства.
У цивільній справі за клопотанням відповідача ОСОБА_2 призначено і проведено судову молекулярно-генетичну експертизу, за результатами якої експертом Волинського НДЕКЦ МВС України складений і наданий суду висновок №СЕ-19/103-23/10430-БД від 03.11.2023. Згідно із цим висновком експерта ОСОБА_2 може бути біологічним батьком ОСОБА_3 з імовірністю 99,999999999998%, з чим ОСОБА_2 категорично не погоджується.
Під час розгляду клопотання від 17.06.2025 про призначення судово-генетичної (молекулярно-генетичної) експертизи відповідач ОСОБА_2 суду повідомив, що це клопотання подане ним для отримання доказів на підтвердження обставин його зустрічного позову, а саме того, що він не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте у вказаному клопотанні запропоновано питання, що фактично стосуються дослідження стану здоров'я відповідача ОСОБА_2 та дитини ОСОБА_3 . Тому ці питання вочевидь не входять до предмета доказування за зустрічним позовом ОСОБА_2 , а отже, не можуть бути поставлені судом на вирішення експертам на підставі ухвали суду.
Водночас відповідач ОСОБА_2 не позбавлений можливості надавати суду в установленому законом порядку будь-які докази, які на його переконання здатні підтвердити обставини його зустрічного позову чи спростувати обставини первісного позову, зокрема і має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Верховний Суд у своїх правових висновках орієнтує судову практику на те, що основним доказом у спорах про батьківство залишається експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза.
Отже, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, аналізуючи докази у справі виключно з тому аспекті, чи входять обставини, на підтвердження яких ці докази суду подані, до предмета доказування за первісним і зустрічним позовами у справі, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи є необґрунтованим та безпідставним, так як запропоновані відповідачем питання перебувають поза межами предмета доказування за первісним і зустрічним позовами у цій справі.
Сама лише незгода відповідача ОСОБА_2 з результатами проведеної у справі первинної судової молекулярно-генетичної експертизи не може бути неодмінною підставою для призначення судом нової судової молекулярно-генетичної експертизи.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи необхідно відмовити.
Суд повторно наголошує відповідачу ОСОБА_2 , що суд призначає експертизу виключно у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення лише фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі, зокрема і у випадку, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд вважає, що повторне звернення відповідача з клопотанням про призначення судової експертизи для встановлення обставин, що вочевидь перебувають за межами предмета доказування у цивільній справі, має ознаки зловживання відповідачем своїми процесуальними правами. Керуючись статтями 81, 102, 103, 222, 258-261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення судово-генетичної (молекулярно-генетичної) експертизи відмовити.
Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору.
Повна ухвала суду складена 20.06.2025.
Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова
Згідно з оригіналом
Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова