Справа№480/1477/25
Провадження №2-а/592/92/25
16 червня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у склад: судді Фоменко І.М., за участю секретаря Щербань Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
24.03.2025 до Ковпаківського районного суду м. Суми за підсудністю із Сумського окружного адміністративного суду надійшла вищезазначена справа. З позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № Х 01/25-422 від 29.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по справі просив закрити.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно з постановою про адміністративне правопорушення № Х 01/25-422 від 29.01.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. В постанові зазначено, що «29.01.2025 о 16 год 00 хв у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці (розпорядженню) звернення в поліцію 17.01.2024 року для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проходження ВЛК та визначення призначення без поважних причин, визначених Переліком поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673. Зазначених вище є порушенням абз. 1 ч. 1 та абз. 2 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та кваліфікується як вчинення правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП».
Разом із позовом позивач подав заяву про поновлення строку для подання позову про скасування постанови № Х 01/25-422 від 29.01.2025 року.
Вказану вище постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а обставини, викладені в оскаржуваній постанові - не відповідають фактичним.
Свою позицію обґрунтовує наступним. 08.04.1999 Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 було визнано «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Тому на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 21 березня 2024 №3621-IX 13.11.2024 він прийшов до КУ Сумська міська клінічна лікарня №5, за адресою м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд. 2, для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби. Представники ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також працювали у приміщенні лікарні перевірили його електронний військово-обліковий документ та надали Форму №025/о №85 від 13.11.2024 на проходження ВЛК. Під час проходження ВЛК ОСОБА_1 було надано два направлення з номерами 85 на госпіталізацію від 13.11.2024 та одне направлення з номером 85 на дослідження діагнозу від 13.11.2024.
ОСОБА_1 працює на посаді сторожа у Сумському ДНЗ (центр розвитку дитини) №36 «Червоненька квіточка» Сумської міської ради, по АДРЕСА_2 . 21.01.2025 він прийшов на свою зміну до закладу о 17:00. Приблизно о 18.00 до закладу прибули поліцейські взводу №2 ТОР УПП в Сумській області. Після перевірки його паспорту, електронного військово-облікового документу, поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він знаходиться у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він надав пояснення, що знаходиться у стадії проходження ВЛК від 13.11.2024. Але, поліцейські запропонували йому проїхати з ними до лікарні для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби. Оскільки він у той час знаходився при виконанні своїх службових обов'язків, то вимагав скласти протокол адміністративного затримання та надати безкоштовну правову допомогу. Приблизно о 19.00 у приміщенні лікарні поліцейські склали протокол про адміністративне затримання АП318 №001891 від 21.01.2025 та передали документи ОСОБА_1 представникам ІНФОРМАЦІЯ_3 .
21.01.2025 у приміщенні лікарні, представники ІНФОРМАЦІЯ_3 ознайомились з паспортом ОСОБА_1 , електронною формою військово-облікового документа, Формою №025/о №85 від 13.11.2024 на проходження ВЛК, та прийшли до висновку, що він вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та склали Протокол № Х 01/25-422 про адміністративне правопорушення від 21.01.2025.
21.01.2025 р. стрільцем помічником гранатометника взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 на складений протокол № X 01-25/422 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи призначено на 29.01.2025 о 16 год 00 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 кабінет № 102.
У протоколі зазначено, що його склав стрілець-помічник гранатометника взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ст.солдат ОСОБА_2 . Вимоги/клопотання надати ОСОБА_1 для ознайомлення документи, що посвідчують особу ст.солдата ОСОБА_2 та наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким ст.солдата ОСОБА_2 уповноважений складати протокол про адміністративні правопорушення, залишились без задоволення. Тому він не впевнений, що особа яка складала протокол була ст.солдатом ОСОБА_2 та була уповноважена, щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення.
При складанні протоколу, представник ІНФОРМАЦІЯ_3 власноруч заповнював потрібні графи (вносив додаткову інформацію) а текст, що визначає «Суть адміністративного правопорушення» на момент складання Протоколу вже мав місце у протоколі. Вимога про надання ОСОБА_1 окремого аркушу для письмових пояснень була проігнорована представником ІНФОРМАЦІЯ_3 . На думку позивача, протокол не містить доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
29.01.2025 ОСОБА_1 з'явився до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 для того, щоб брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення. Особа, яка проводила розгляд справи про адміністративне правопорушення представилась як Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_3 . Але, вимога/клопотання ОСОБА_1 ознайомити з документами, що посвідчують його особу, була проігнорована. Також, були проігноровані клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та долучення доказів до матеріалів справи. Тому позивач переконаний, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази на підтвердження того, що він вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № Х 01/25-422 від 29.01.2025 року. Разом із позовом позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення № Х 01/25-422 від 29.01.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень (а.с.13).
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Із змісту постанови вбачається, що 29.01.2025 о 16 год 00 хв у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці (розпорядженню) звернення в поліцію 17.01.2024 року для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проходження ВЛК та визначення призначення без поважних причин, визначених Переліком поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673. Зазначених вище є порушенням абз. 1 ч. 1 та абз. 2 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та кваліфікується як вчинення правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Відповідно до Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 року протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Так, підставою для винесення вищезазначеної постанови став протокол, складений 21.01.2025 року стрільцем-помічником гранатометника взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі встановлення 21.01.2025 року о 18:23 год у приміщенні Комунальної установи Сумська міська клінічна лікарня № 5, за адресою: м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд. 2, факту порушення ОСОБА_1 під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці (розпорядженню) звернення в поліцію 17.01.2025 року для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проходження ВЛК та визначення призначення без поважних причин, визначених Переліком поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673. Зазначених вище є порушенням абз. 1 ч. 1 та абз. 2 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та кваліфікується як вчинення правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.10).
Відповідно до протоколу № X 01-25/422 від 21.01.2025, розгляд справи призначено на 29.01.2025 о 16 год 00 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 кабінет № 102.
З фабули постанови № X 01-25/422 від 29.01.2025 р. вбачається, що порушення ОСОБА_1 було виявлено у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не співпадає з фабулою викладеною у протоколі X 01-25/422 від 21.01.2025 р. Крім того, датою неявки по повістці (розпорядженню) в протоколі зазначено 17.01.2025 року, а в постанові 17.01.2024 року. Крім того, правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 не конкретизоване. Ані з постанови, ані з протоколу не вбачається, для чого саме викликався (чи викликався) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_1 було затримано (протокол про адмінзатримання серія АПЗ № 001891 від 21.01.2025 р. ) та доставлено до Сумського обласного об'єднаного центру мобілізації (адреса не вказана).
Разом із позовом представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови, яку мотивує тим, що постанову він отримав 21.02.2025 року з незалежних від нього підстав, на відділенні пошти.
Частина 3 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 повістки про необхідність з'явитись за повісткою ані на 17.01.2025, ані на 17.01.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також відповідачем доказів на підтвердження вручення повістки позивачу також не надано.
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку з недоведенням відповідачем правомірності свого рішення, неспростуванням належними доказами доводів позивача, викладених у позові, суд вважає недоведеною провину позивача в інкримінованому правопорушенні, яка фактично прирівняна до доведеної невинуватості цієї особи, суд вважає встановленим відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в діяннях позивача, зазначене є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 судового збору в сумі 605,60 грн; 60 грн - поштові витрати; витрати за отримання витягів у сумі 90,84+90,84 грн = 181,68 грн, а всього разом 847,28 грн.
Керуючись ст. 5, 6, 77, 139, 242, 245, 246, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на подання позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення № Х 01/25-422 від 29.01.2025 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № Х 01/25-422 від 29.01.2025 року, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу 17 000 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи у розмірі 847,28 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя І.М. Фоменко