Справа № 161/7579/25
Провадження № 2/161/3076/25
(заочне)
16 червня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Новак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТзОВ «Споживчий центр» через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свій позов мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 07.06.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 07.06.2024-100001757.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 14800 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 грн., по процентам в розмірі 6300 грн., комісії 1000 грн., неустойки 2500 грн.
ОСОБА_1 07.06.2024 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 5000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №07.06.2024-100001757 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 07.06.2024-100001757 від 07.06.2024 у розмірі 14 800 грн. 00 коп.;, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 09.05.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 07.06.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 07.06.2024-100001757.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 5000 грн., що
підтверджується квитанцією про видачу коштів від 07.06.2024, строком на 98 днів, з фіксованою незмінною процентною ставкою в розмірі 1,5 % за 1 день користування та денною процентною ставкою в розмірі 1,49 % за 1 день.
Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати
Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а
Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг)
для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною
діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах
його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику
коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання
реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-6095.
Згідно п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми
коштів з рахунку Кредитодавця , а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день
надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою а б о зарахування на поточний
рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку
Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання
Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту,
днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо
платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату).
Неможливість завершення ініційованої Кредитодавцем платіжної операції з надання
Кредиту не з вини Кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до
припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок
Кредитодавця з надання Кредиту. Неможливість видачі Кредиту готівкою у зв'язку з
нез'явленням Позичальника для її отримання у Дату надання/видачі кредиту,
зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і
обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання
Кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є
розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці У
випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця,
Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку
сплати платежу.
У відповідача утворилась заборгованість у 14800 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 грн., по процентам в розмірі 6300 грн., комісії 1000 грн., неустойки 2500 грн.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 07.06.2024-100001757 від 07.06.2024 в електронній формі шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Разом із тим, отримавши кредитні кошти за цим договором, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, не повернув у передбачений договором строк тіло кредиту, проценти за користування кредитними коштами та комісію, пов'язану із наданням кредиту, у зв'язку із чим, відповідно до умов укладеного договору у нього виник обов'язок відшкодування заборгованості за кредитним договором.
Відповідач належним чином зобов'язання по поверненню коштів не виконує.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі за вищевказаними кредитом суду чи іншого розрахунку заборгованості не надано.
Щодо нарахування позивачем процентів за користування кредитом у розмірі 6300 грн та неустойки в розмірі 2500 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023 року.
Передбачений п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою : 120 днів 2,5 %, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч.2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, укладаючи кредитний договір 07.06.2024 року, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати фіксовану проценту ставку у розмірі 1,5 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день, а тому сума відсотків, яка підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача становить 4900 грн (за період з 07.06.2024 року по 12.09.2024 року: 5000 грн. (сума боргу) х 1 % : 100 % = 50 грн. х 98 днів (строк кредитування) = 4 900 грн)
Відповідно до пункту 7.6 Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-яких грошових зобов'язань за Договором Кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором (офертою) № 07.06.2024-100001757 від 07.06.2024 року в розмірі 2500 грн.
Однак, враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача 4000 грн неустойки відсутні, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Споживчий Центр» суму заборгованості за Кредитним договором № 07.06.2024-100001757 від 07.06.2024 у розмірі 10 900 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 грн., по процентам в розмірі 4900 грн., комісії 1000 грн.
Крім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1 784,06 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 07.06.2024-100001757 від 07.06.2024 у розмірі 10 900 (десять тисяч дев'ятсот) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 784,06 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) гривні 06 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його вручення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк