Справа № 158/1441/25
Провадження № 3/0158/477/25
23 червня 2025 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Поліщук С.В., розглянувши справу, яка надійшла з Головного управління ДПС у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Замчисько», жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №764/03-20-04-05-09 від 09.05.2025 року, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Замчисько», юридична адреса: с. Котів, вул. 17-го Вересня, буд. 29, Луцького району Волинської області, допустив несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2024 рік (граничний термін подання 11.03.2025р., фактично сплачено - 17.03.2025р.), чим порушив вимоги п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суддя, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №764/03-20-04-05-09 від 09.05.2025 року та актом про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової декларації №8847/03-20-04-05-10/44081398 від 28.03.2025р.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.12.2019р. у справі №158/286/17 та у постанові від 19.05.2020р. у справі №404/1794/16-а.
Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку сплати податків, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії. У даному випадку такі дії полягали у невиконанні ОСОБА_1 обов'язку з подання до контролюючого органу платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків за 2024 рік у строк до 11.03.2025р., що передбачено п. 57.1 ст. 57 ПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
А тому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за порушення встановленого законом порядку подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків (ч. 1 ст. 163-2 КУпАП) сплив 11.03.2025р.
Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 163-2, ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук