Справа № 158/1610/25
Провадження № 1-кс/0158/537/25
20 червня 2025 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого від 30.11.2021 року про закриття кримінального провадження № 12013020180000408 від 27.07.2013 року, -
17 червня 2025 року на адресу Ківерцівського районного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшої слідчої СВ ВП № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 30.11.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013020180000408 від 27.07.2013 року, оскільки вважає, що така є передчасною, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено поверхнево, неповно, без всебічного дослідження обставин справи та винесена порушення норм чинного КПК України.
Скаржник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. До суду подав заяву про розгляд скарги у його відсутності. Скаргу підтримує та просить її задовольнити. Окрім того, просить поновити процесуальний строк на оскарження вищевказаної постанови, оскільки вважає, що такий пропущено з поважних причин: копію постанови отримав 28.05.2025 року звичайним поштовим листом, після того як звернувся з відповідною скаргою до Ківерцівської прокуратури.
Слідчий та прокурор, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляд справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Щодо поновлення строку на оскарження, слідчий суддя зазначає наступне.
Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений ухвалою суду за клопотанням заінтересованої особи (ч. 1 ст. 117 КПК України).
Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним.
Так, із системного аналізу норм КПК слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об'єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 по справі № 5-117кс(15)17.
Отже, можливість поновлення строку на оскарження, кримінальний процесуальний закон пов'язує з тим чи обставини, унаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов'язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду.
Розглядаючи питання поважності пропуску строків звернення зі скаргою, слідчий суддя виходить з того, що поновлення пропущеного строку в даному випадку не є порушенням принципу правової визначеності.
Процесуальна поведінка заявників отримання копії постанови слідчого про закриття кримінального провадження, оскарження її до прокурора, а подальшому й до слідчого судді, свідчить, що особа потребує судового захисту (частини перша, друга статті 55 Конституції України), яке передбачає не тільки можливість звернення особи до суду, а й, зокрема, право на обґрунтоване судове рішення, в тому числі можливість виправлення помилки органу досудового розслідування.
За таких обставин, враховуючи, що скаржник про винесене процесуальне рішення слідчої не знали та не були повідомлені, слідчий суддя приходить до висновку, що у цій справі підстави для поновлення строків для оскарження рішення слідчого виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, що не свідчить про його порушення.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").
У відповідності до ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013020180000408 від 27.07.2013 року.
Постановою слідчої від 30.11.2021 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Водночас, матеріали кримінального провадження містять ухвалу слідчого судді Рожищенського районного суду Волинської області від 28.09.2020 року, якою постанову слідчого СВ Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області від 09.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 12013020180000408 від 27.07.2013 року скасовано.
Після скасування вищевказаної постанови, старшою слідчою СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 , вчинено лише одну процесуальну дію - прийнято кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013020180000408 від 27.07.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України до свого провадження. В подальшому, 30.11.2021 року винесено постанову від 30.11.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013020180000408 від 27.07.2013 року. Вказане свідчить про абсолютну відсутність будь-яких процесуальних дій у розслідуванні кримінального провадження.
Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчий суддя виносить рішення про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що старшою слідчою СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 не виконані вказівки, зазначені в ухвалі слідчого судді Рожищенського районного суду Волинської області від 28.09.2020 року, слідчий суддя вважає, що постанова про закриття кримінального провадження від 30.11.2021 року винесена передчасно і підлягає скасуванню.
Не підлягає до задоволення скарга ОСОБА_3 в частині зобов'язання правоохоронних органів передати справу до Рожищенського районного суду з метою вирішення по суті, оскільки дане питання не входить до переліку рішень, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, відповідно вимог ст. 303 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
Скаргу задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_3 процесуальний строк для подання скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Постанову старшої слідчої СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 від 30.11.2021 року про закриття кримінального провадження № 12013020180000408 від 27.07.2013 року - скасувати.
В задоволені решти скарги відмовити.
Ухвали набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1