Справа №487/467/25
Провадження №2/487/1164/25
23.06.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання протиправними дії державного реєстратора та зобов'язання вчинити дії,
17.02.2025 адвокат Бондаренко І.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання незаконними дії державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , визнання незаконними дії державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. шляхом внесення 23.02.2023 запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , відновлення становища ОСОБА_1 , яке існувало до порушення, шляхом зобов'язання органів державної реєстрації Міністерства юстиції України відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги представник позивача зазначив, що 18.09.2018 ОСОБА_1 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу у ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 , нотаріусом було перевірено належність квартирі саме продавцеві та в той же день приватним нотаріусом Захаренко І.В. була здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, 23.02.2022 рішенням державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.07.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію на квартиру за ОСОБА_3 , на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.06.2021, постанови Миколаївського апеляційного суду від 28.09.2021 у справі №487/3529/21 і договору дарування №2-3729 від 31.05.1994. Вказаними судовими рішеннями було встановлено факт укладення договорів купівлі-продажу від 23.08.2018 за №661 і від 18.09.2018 за №727, зокрема їх правомірність та чинність, а в задоволенні позовних вимог щодо визнання договору №661 нікчемним та скасування запису в Державному реєстрі щодо державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1 відмовлено. Тому правовстановлюючі документи, якими підтверджується право власності позивача та відчужувача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 є чинними й не визнані судом недійсними чи неукладеними, а запис про державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_1 є чинним та не скасованим в судовому порядку. Отже, судові рішення, які не підтверджують зміну правових підстав - договорів купівлі-продажу від 23.08.2018 за №661 і від 18.09.2018 за №727 (визнання їх недійсними, скасованими чи інше) на право власності на нерухоме майно - квартиру, стало підставою для прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію права власності за третьою особою. Але відповідач за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, зобов'язаний був прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Ухвалою від 03.02.2025 задоволено самовідвід судді Бобрової І.В. від розгляду справи №487/467/25.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025, визначено головуючого суддю Афоніну С.М.
Ухвалою від 12.02.2025справу прийнято до провадження та відкрите провадження в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання. .
18.06.2025 адвокат Бондаренко І.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, додавши нового співвідповідача у справі ОСОБА_6 та пред'явивши вимогу до відповідачів про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на вимоги ст.. 386-388 ЦК України. Крім вже зазначеного обґрунтування позовних вимог, також зазначив, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним в силу ст.. 215 ч.1 ЦК України.
23.06.2025 представник позивача подав заяву про розгляд питанням про прийняття до розгляду заяви про зміни предмету позову від 18.06.2025 за його та позивача відсутністю.
02.06.2025 представник відповідача Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради - Мардар І.А. подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника.
В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків:
Відповідно до ч.1, 3 ст.182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Суд вбачає, що адвокат Бондаренко І.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 , Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради просив про визнання незаконними дії державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та визнання незаконними дії державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Чекановського С.І. шляхом внесення 23.02.2023 запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , відновлення становища ОСОБА_1 , яке існувало до порушення, шляхом зобов'язання органів державної реєстрації Міністерства юстиції України відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на порушення відповідачами вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», що на думку позивача призвело до порушення її прав власності на нерухоме майно.
Предметом даного позову є визнання незаконними дії відповідачів, а підставою оформлення права власності на третю особу.
Згідно заяви про зміну предмету позову від 18.06.2025, предметом позову є витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , підставою - захист порушених прав власника нерухомого майна, відповідно до вимог ст.. 386-388 ЦК України, яке вибуло із його власності на підставі відплатного договору в особи, яка не мала права на його відчужувати (віндікаційний позов).
Отже, дослідивши редакцію первісного позову від 22.01.2025 та заяву про зміну предмету позову від 18.06.2025, суд вбачає, що стороною позивача змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог, будь-яких вимог до первісних відповідачівОСОБА_2 і Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради взагалі не пред'явлено, фактично висунута нова матеріально-правова вимога, яка обґрунтовується іншими обставинами та яка не була зазначена у тексті позовної заяви, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Правовий висновок Верховного Суду, що регулює подібні правовідносини викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 10 травня 2023 року по справі № 723/1233/17.
Отже, суд вбачає, що у заяві про зміну предмету позову від 18.06.2025 змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви представника позивача адвоката Бондаренка І.О., яка надійшла на адресу суду 18.06.2025.
Слід роз'яснити позивачу та її представнику, що позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння у загальному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, 189, 196-198, 260, 353-354 ЦПК України, суд
В прийнятті заяви адвоката Бондаренка І.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання протиправними дії державного реєстратора та зобов'язання вчинити дії - відмовити та повернути її заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя С.М. Афоніна