Справа № 456/3814/24
№ провадження 2/453/120/25
29 травня 2025 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Курницької В.Я.
за участю секретаря судового засідання Трембач М.М.,
без учасників справи,
розглянувши в залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Сколівського районного суду Львівської області 18 вересня 2024 року в порядку передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України надійшла позовна заява, що подана в суд через систему «Електронний суд», в якій позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») в особі належно уповноваженого представника за довіреністю Шабатин Наталія Анатоліївна просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 03.11.2023-010000321 від 03 листопада 2023 року у розмірі 17 820 гривень 00 копійок на свою користь.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що між сторонами у справі 20 жовтня 2023 року укладено кредитний договір (оферти) № 20.10.2023 -100002945. Відповідно до умов цього договору, позичальнику надано кредит у розмірі - 9 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 20 жовтня 2023 року, строком на 42 дні. В подальшому цей кредитний договір між його сторонами було переоформлено шляхом укладання 03 листопада 2023 року кредитного договору (оферти) № 03.11.2023-010000321. Відповідно до умов цього договору, позичальнику надано кредит у розмірі - 9 000 грн. строком на 42 дні. Згідно пункту 3.1. цього договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно до пункту 4.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача. Відповідно до пункту 6.1. договору, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Своєю чергою, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 14 грудня 2023 року, утворилась заборгованість у розмірі 17 820 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9 000 грн., по процентам в розмірі 8 820 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», - підсумовує свою позовну заяву представник ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».
Відповідач ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, - не подав, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 23 вересня 2024 року йому вручена 17 жовтня 2024 року й повторно 15 січня 2025 року, що стверджується довідками АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання, наявними в матеріалах справи. Втім, відповідач свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навів, як й не подав заяву про визнання ним позовних вимог.
Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її сторін до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.
Водночас, від відповідача ОСОБА_1 26 лютого 2025 року надійшла в суд заява, що була зареєстрована за вх. №1378, за змістом якої просить суд відкласти розгляд справи у зв?язку із тим, що бажає мирно врегулювати спірну заборгованість з позивачем.
Інших заяв, клопотань на момент розгляду цієї від позивача та відповідача у зазначеній цивільній справі, пов'язаних із розглядом справи, до суду не надходило.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2024 року у цій судовій справі за цивільним позовом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, провадження у цій справі відкрито, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на 29 листопада 2024 року о 09:45 год.. Між тим, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін на адресу суду не надходило.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2024 року у цій судовій справі відкладено розгляд справи на 26 лютого 2025 року о 10:30 год.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2025 року у цій судовій справі задоволено відповідну заяву відповідача і відкладено розгляд справи на 21 травня 2025 року о 09:30 год.
Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив не подав, про причини не повідомив, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.
Суд зі згоди представника позивача, обумовленої у прохальній частині позовної заяви, суд ухвалює рішення за відсутності представника позивача, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін у письмовому провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст рішення складено 29 травня 2025 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 21 травня 2025 року, датою ухвалення рішення є саме 29 травня 2025 року.
Перевіривши зібрані докази, ухвалюючи рішення, суд позовні вимоги задовольняє з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 3 ст. ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2023 року укладено кредитний договір (оферти) № 20.10.2023-100002945. Відповідно до умов цього договору, позичальнику надано кредит у розмірі - 9 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 20.10.2023, строком на 42 дні. В подальшому цей кредитний договір між його сторонами було переоформлено шляхом укладання 03 листопада 2023 року кредитного договору (оферти) № 03.11.2023-010000321. Відповідно до умов цього договору, позичальнику надано кредит у розмірі - 9 000 грн. строком на 42 дні. Згідно пункту 3.1. цього договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно до пункту 4.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача. Відповідно до пункту 6.1. договору, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Копії договорів про надання кредиту № 20.10.2023-100002945 і №03.11.2023-010000321, а також копії пропозиції укласти кожен договір та прийняття таких пропозицій, містяться у матеріалах справи.
Судом встановлено й те, що позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надав відповідачеві кредит у розмірі 9 000 грн. на банківський рахунок, що підтверджується платіжною інструкцією LIQPAY № 2381387375 від 20 жовтня 2024 року. Копія квитанції, містяться у матеріалах справи.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 03.11.2023-010000321 від 03 листопада 2023 року, заборгованість відповідача складає: 9 000 грн. - основний борг; 8 820 грн. - проценти за користування кредитом. Проценти по кредиту нараховані за період з 03 листопада 2023 року по 14 грудня 2023 року. Копія довідки-розрахунку про стан заборгованості, містяться у матеріалах справи.
Відтак, позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у встановленому договорі про надання кредиту розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим допустив спірну заборгованість.
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Резюмуючи все вищезазначене у своєму взаємозв'язку, дійшов висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов наданих кредитних договорів № 20.10.2023-100002945 і №03.11.2023-010000321, такий об?єднаний правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію його правомірності, у зв'язку з чим такі договори, згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідач не виконав зобов'язань за цим договором, допущену заборгованість ним у встановленому порядку та сумі не погашено.
При цьому, судом також було враховано, що розмір спірної заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.
Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру, з врахування понижуючого коефіцієнту, у розмірі 2 422 грн. 40 коп., які підтверджується відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України наявною в матеріалах справи, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідачки, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 89, 95, 141, 247, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість у розмірі 17 820 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»; місцезнаходження: 01132, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Головуючий суддя В.Я.Курницька