Справа№464/2904/25
пр.№ 3/464/1058/25
20.06.2025 м. Львів
Суддя Сихівського районного суду м. Львова Сабара Л.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Винниченка М.П., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, заміжньої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, без місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП,
встановила:
ОСОБА_1 порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а також залишила на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна, тим самим вчинила правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4 КУпАП.
Правопорушення вчинено при наступних обставинах.
ОСОБА_1 07.04.2025 о 10.58 год. на вул. Кос-Анатольського, 12 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконалась у безпеці маневру, внаслідок чого здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_2 , завдавши вказаному транспортному засобу механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху.
Крім того, ОСОБА_1 07.04.2025 о 10.58 год. на вул. Кос-Анатольського, 12 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, не залишилася на місці пригоди, не повідомила орган поліції, чим порушила вимоги п. 2.10А Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки на розгляд суду надійшло дві справи про адміністративні правопорушення №464/2904/25 та №464/2905/25, які стосуються однієї і тієї ж особи, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), а тому, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність об'єднати справи вказані справи в одне провадження з присвоєнням №464/2904/25.
23.05.2025 до суду надійшли письмові пояснення, подані захисником Винниченком М.П., відповідно до яких вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на залишення місця можливої ДТП, оскільки остання здійснює догляд за батьком, у зв'язку із чим могла на певний час відлучитись з місця пригоди, проте є особою, яка дотримується вимог чинного законодавства, що вказує на відсутність в її діях суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а тому вважає, що справа підлягає закриттю за відсутності складу та події вказаного адміністративного правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнала, надала пояснення про те, що 07.04.2025 керувала транспортним засобом марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , та приїхала до батька, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки здійснює за ним догляд, відтак, у зв'язку із необхідністю занести йому продукти, припаркувала біля вказаного будинку автомобіль. Повернувшись за певний час до автівки, маючи намір виїхати з парковального місця, здійснила рух заднім ходом. Відчувши, що увімкнулася система паркування, яка попередила про перешкоду, зупинилась та вийшла з автомобіля. Вказала, що позаду на невеликій відстані був припаркованим транспортний засіб марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_2 , а тому припустила, що могла зачепити номерний знак такого зчіпним пристроєм, так званим «фаркопом», відтак оглянула вказане авто на наявність пошкоджений, проте таких не виявила. Вказала, що поблизу будинку перебувало двоє осіб, очевидці події, яким повідомила, що ймовірно зачепила номерний знак, проте жодних пошкоджень на автомобілі немає. Відтак, зважаючи на необізнаність про те, що вказана подія могла містити ознаки ДТП, вважала, що виклик поліції в даному випадку міститиме ознаки хибного, що може потягнути за собою відповідальність, продовжила рух власним автомобілем. В подальшому, приблизно через 2 тижні, отримала дзвінок від потерпілої, яка повідомила про наявність пошкоджень на її автомобілі, а відтак про необхідність відшкодування, на що запропонувала їй звернутись до страхової компанії. Проте, у зв'язку із тим, що потерпіла спілкувалась грубо, декілька разів змінювала пропозиції щодо можливого врегулювання конфлікту, сказала, щоб остання діяла відповідно до вимог чинного законодавства. Після чого, ї викликали до поліції, де оформили протоколи про адміністративні правопорушення. Крім того, зазначила, що під час складення схеми ДТП на місці події присутньою не була, її ніхто не викликав, наміру покидати місце ДТП не мала, у разі, якби виявила пошкодження на автомобілі, то б вчинила усі необхідні, передбачені законодавством дії.
Захисник Винниченко М.П. в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових поясненнях, вказав, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй правопорушень.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні надала пояснення про те, що проживає в будинку 12 на вул. Кос-Анатольського у м. Львові, де залишила припаркованим автомобіль марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_2 . Так, через певний час побачила на такому пошкодження, а саме бампера та номерного знаку, у зв'язку із чим почала з'ясовувати обставини події, внаслідок якої такі були нанесені. Вказала, що очевидці повідомили, що бачили як декілька днів тому донька їх сусіда, рухаючись заднім ходом на автомобілі марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , зачепила її автомобіль, відтак звернулась до голови ОСББ, переглянути відеозаписи з камер відеоспостереження, після чого виявила, що винуватцем є ОСОБА_1 . Зв'язавшись із нею, повідомила, що має відеозапис пригоди та необхідність відшкодувати завдані збитки. При цьому, вказала, що ОСОБА_1 запропонувала їй певну суму коштів, проте така була недостатньою, відтак звернулась до працівників поліції. Зазначила, що справді могла бути імпульсивною у розмові з порушницею, оскільки обставини події завдали їй стресу. Працівникам поліції повідомила контактні дані ОСОБА_1 , їй невідомо чому останню не викликали на огляд місця пригоди.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника та потерпілої, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, полягає в умисному або з необережності порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
З цього слідує, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів - правил, положень, інструкцій.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно з диспозицією ст. 122-4 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності за залишення на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст. 1 Закону).
Одночасно, статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього, зокрема, ПДР України, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
З цього слідує, що
ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , 07.04.2025 о 10.58 год. на вул. Кос-Анатольського, 12 у м. Львові була водієм, тобто учасником дорожнього руху, а тому на неї, в частині прав та обов'язків, поширюється дія вказаного Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідно до п. 2.10А, Д Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
Таким чином, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, винуватість останньої підтверджується зібраними доказами, дослідженими в ході судового розгляду, а саме:
-протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №310670 від 24.04.2025, ЕПР1 №310674 від 24.04.2025;
-схемою місця ДТП від 29.04.2025, в якій зафіксовано місце пригоди, а також характер пошкоджень, завданих автомобілю марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_2 , а саме внаслідок події пошкоджено передній бампер, державний номерний знак містить тріщину;
-відеозаписом з камери відеоспостереження, встановленої поблизу будинку №12 на вул. Кос-Анатольського у м. Львові, на якому зафіксовано подію;
-письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 від 24.04.2025, відповідно до яких вказала, що 07.04.2025 о 10.58 год. на вул. Кос-Анатольського, 12 у м. Львові, виїжджаючи з паркувального місця на автомобілі марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , почула звук системи паркування, який зупинив рух автівки, у зв'язку із чим вийшла з транспортного засобу та пересвідчилась, що не здійснила зіткнення з іншим автомобілем, оскільки не виявила жодних пошкоджень;
-письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 17.04.2025, згідно з якими зазначила, що 09.04.2025 виявила на автомобілі марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_2 , який залишила 27.03.2025 припаркованим поблизу будинку №12, пошкодження, у зв'язку із чим отримала відеозапис з камер відеоспостереження, на якому зафіксовано момент зіткнення з автомобілем марки «Skoda Octavia», що також можуть підтвердити очевидці події.
Надаючи оцінку здобутим в судовому засіданні доказам в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, підтверджена вищевказаними доказами, які суддя вважає належними та допустимими доказами та достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, доводять її вину у вчиненні правопорушень, а саме що остання 07.04.2025 о 10.58 год. на вул. Кос-Анатольського, 12 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а також залишила на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна.
Доказів, які б спростовували наведений висновок суду, матеріали справи не містять.
При цьому, оцінюючи доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в частині заперечення винуватості у вчиненні інкримінованих їй правопорушень, суддя враховує дані дослідженого відеозапису з місця події, на якому зафіксовано обставини та момент зіткнення, зокрема те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , вчиняючи відповідні дії для виїзду транспортним засобом з паркувального місця, а саме, здійснюючи рух заднім ходом, не переконалась у безпечності такого маневру, у зв'язку із чим здійснила зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_2 , що був припаркованим на незначній відстані позаду. На вказаному відеозаписі зафіксовано, що після зіткнення з іншим автомобілем, ОСОБА_1 оглянула такий та повідомила очевидцям, що ймовірно зачепила номерний знак такого, а відтак сіла у власну автівку та покинула місце пригоди.
Наведені обставини не заперечуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Щодо заперечень ОСОБА_1 в частині відсутності умислу на залишення місця ДТП, суддя враховує її пояснення про те, що остання відчула зіткнення з іншим автомобілем, проте, не виявивши значних пошкоджень, вважала, що така подія не містить ознак ДТП. Разом з тим, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність зіткнення, не пересвідчилася в правильності своїх висновків, не вчинила будь-яких дій з метою встановлення власника автомобіля, який ймовірно могла пошкодити, в порушення вимог Правил дорожнього руху не повідомила про пригоду орган поліції, продовжила рух, чим, в свою чергу, залишила місце пригоди.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Разом з тим, у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29 червня 2007 року постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд бере до уваги сукупність обставин, встановлених під час судового розгляду, котрі виключають будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані адміністративні правопорушення було вчинено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, і вина її доведена поза розумним сумнівом на підставі наявних належних, допустимих та достатніх доказів, які узгоджуються між собою, виключають будь-яке інше розуміння події, окрім того, що такі правопорушення вчинено ОСОБА_1 та її винуватість доведена поза розумним сумнівом.
Невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості суддя оцінює критично, як спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене.
Отже, порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху є доведеним, її дії кваліфіковано правильно за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, а відтак остання підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , враховую характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених нею правопорушень, відомості про її особу.
Таким чином, враховуючи наведене, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи наведене, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, що згідно зі ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Підстав, визначених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», щодо звільнення від сплати судового збору суддею не встановлено, відтак з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, керуючись ст. ст. 23, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
матеріали справ про адміністративне правопорушення №464/2904/25 та №464/2905/25 об'єднати в одне провадження з присвоєнням №464/2904/25.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв.обл./Львів. обл/21081300; код отримувача(КОД ЗА ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Сабара Л.В.