Справа № 452/1776/25
Провадження № 1-кп/452/327/2025
23 червня 2025 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142290000044 від 13 березня 2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с.Судковичі Яворівського (Мостиського - стара назва) району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою освітою, одруженого, на утриманні якого знаходиться 4 неповнолітніх дітей, перебуваю чого на військовій службі за мобілізацією в Збройних Силах України в в/ч НОМЕР_2 у званні солдата, учасника бойових дій, раніше не судимого,
по обвинуваченню в скоєнні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -
встановив :
ОСОБА_4 , 02 лютого 2025 року, перебуваючи в м.Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», з корисливих мотивів, з метою уникнення необхідності дотримання порядку отримання посвідчення, яке падає спеціальне право керувати транспортними засобами та уникнення відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вступивши в злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо виготовлення нею на його ім'я підробленого посвідчення водія за грошову винагороду в сумі 15000 гривень, виступивши пособником неправомірних дій даної невстановленої досудовим розслідуванням особи, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що його дані та фотокартка будуть використані для виготовлення підробленого офіційного документа - посвідчення на право керування транспортними особами, надав вказаній особі свої персональні дані, зокрема, прізвище, ім'я, по-батькові, дату та місце народження, а також фотокартку, тобто надав засоби та сприяв підробленню офіційного документа, після чого вказана невстановлена досудовим розслідуванням особа при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, виготовила посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане ніби то 10.02.2022 на ім'я ОСОБА_4 Територіальним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ № 1242., яке виготовлене не поліграфічним підприємством 11К «Україна», яке здійснює виготовлення типових бланків документів та не відповідає аналогічним документам, які знаходяться в офіційному обігу на території України, та яке ОСОБА_4 отримав в м. Самбір, Львівської області поштовим зв'язком та використовував в подальшому під час керування транспортними засобами
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає право, з метою його використання, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , близько 16 год. 50 хв. 13.03.2025, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101». державний номерний знак « НОМЕР_4 », будучи зупиненим Інспектором відділу реагування патрульної поліції Симбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 на підставі п.10 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про Національну Поліцію» неподалік лісосмуги у с.Кульчиці Симбірського району Львівської області, діючи умисно, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, достеменно знаючи про те, що придбане ним вищевказане посвідчення водія є підробленим, на законну вимогу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 пред'явив йому бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 10.02.2025 на ім'я ОСОБА_4 Територіальним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ № 1242, яке виготовлене не поліграфічним підприємством ПК «Україна», яке здійснює виготовлення типових бланків документів та не відповідає аналогічним документам, які знаходяться в офіційному обігу на території України,
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив використання завідомо підробленого документу, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.4 ст.358 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердивши при цьому обставини, викладені в обвинувальному акті.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що 02.03.2025 року, перебуваючи в м.Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, вирішив та через застосунок «Вайберг» здійснив замовлення у невідомої особи виготовлення підробленого посвідчення водія. Для цього від надав анкетну інформацію та власне фото. Через деякий час отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи підроблене посвідчення водія категорії : «В» НОМЕР_3 від 10.02.2025 на ім'я ОСОБА_4 , видане ТСЦ №1242, за яке оплатив 15000 грн. Дане посвідчення мав намір в подальшому використовувати. 13 березня 2025 року приблизно о 16 год. 50 хв. він керував автомобілем марки «ВАЗ 2101» з реєстраційним К0798ОН та був зупинений працівниками поліції біля с.Кульчиці Самбірського району Львівської області та пред'явив підроблене посвідчення водія. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що такого більше не вчинить.
Суд вважає, що показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинених кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги що прокурор, також не оспорює фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку відповідно до ч.3 ст.349 КПК України. Суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, встановлені судом обставини, вказують на те, що інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення були вчинені саме ним.
Тому, суд погоджується із кваліфікацією органу досудового розслідування дій ОСОБА_4 за ч. 5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України - які виразилися у пособництві в підробленні посвідчення водія, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання; та за ч.4 ст.358 КК України - які виразилися у використанні завідомо підробленого документа.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення відносяться до кримінальних проступків.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, а також визнана судом пом'якшуючою обставиною та обставина, що обвинувачений є учасником бойових дій.
Обставин які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше. Під спостереженням у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Суд погоджується із позицією прокурора в судових дебатах, взявши до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість вчиненого, майновий стан якого дозволяє призначити необхідне та достатнє покарання, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у виді штрафу, визначеного санкціями статей інкримінованих кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової технічної експертизи у кримінальному провадженні, що становлять 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити покарання:
-за ч. 5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
-за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 10.02.2025, видане ТСЦ 1242 на ім'я ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової технічної експертизи у кримінальному провадженні, що становлять 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з часу проголошення.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку за заявою.
Суддя