Справа № 450/1730/25 Провадження № 1-кп/450/428/25
23 червня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за № 12024141430000339 від 28.04.2024 р., стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України,
28.04.2025 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141430000339 від 28.04.2024 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.05.2025 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Також частиною другою даної статті, передбачені перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт.
Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.
Так, реєстр матеріалів досудового розслідування, як процесуальний документ фіксування кримінального провадження є інформаційним додатком до обвинувального акту, який містить відомості про рух утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження.
Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити повний опис усіх без виключення дій і прийнятих процесуальних рішень під час досудового розслідування.
Так, з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру 18 квітня 2025 року.
Суб'єктом злочину не можуть бути померлі особи, які перед тим вчинили злочин.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а повідомлення про підозру складено вже після її смерті, а саме 18 квітня 2025 року.
Таким чином, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що в порушення ст. 278 КПК України підозра ОСОБА_6 фактично не вручена, так як остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість прокурором в силу ст. 284 КПК України повинно було бути вирішено питання про закриття кримінального провадження, що зроблено не було, а повідомлено про підозру ОСОБА_6 після її смерті.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
В даному випадку законодавцем презюмується, що особа є живою, але розшукати її для вручення і ознайомлення з таким повідомленням про підозру є неможливим.
Можливість закриття кримінального провадження щодо померлої особи, яка на час смерті не мала статусу підозрюваного чи обвинуваченого, але стосовно якої органом досудового розслідування зібрано достатньо даних для підозри у вчиненні злочину чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачена.
Діючий КПК України не визначає можливість повідомлення про підозру особі, яка померла на момент встановлення в результаті доказування достатніх даних для такого повідомлення.
Ураховуючи приписи ч. 2 ст. 61 Конституції України, згідно з якою юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, надання процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого померлій особі вбачається неможливим.
Така можливість, з огляду на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути сприйнята як порушення деяких елементів права на справедливий суд таких як: право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд; право допитувати свідків обвинувачення.
Таким чином, ОСОБА_6 не набула статусу підозрюваної (обвинуваченої) у розумінні ч.1 ст. 42 КПК України, між нею та державою за життя фізичної особи був відсутній будь-який кримінально-правовий зв'язок, на момент смерті ОСОБА_6 до неї не було спрямовано жодних претензій кримінально-правового характеру (підозр) з боку держави, а це виключає можливість здійснення судового провадження щодо згаданої особи.
З норм ст. 42 КПК України випливає, що одними з основоположних прав підозрюваного (обвинуваченого) є в тому числі право: знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують; бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз'яснення; давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу; одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення; оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом; користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
З обвинувального акту не вбачається, що ОСОБА_4 син ОСОБА_6 був наділений правами підозрюваної в частині необхідній йому для реабілітації його померлої мами, однак заяву про її реабілітацію не подавав.
Таким чином, оскільки близький родич померлого мав намір реабілітувати свого померлого родича, він повинен був бути наділеним правами підозрюваного в частині, необхідній для його реабілітації.
Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_6 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в кареті швидкої медичної допомоги спричинила тілесні ушкодженя собі та вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило малоілтній потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження середнього ступепеня тяжкості.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 52 КПК України з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи забезпечується обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні щодо реабілітації померлої особи.
З обвинувального акту вбачається, що захисником законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 згідно договору від 20 червня 2025 року, є адвокат ОСОБА_8 .
У підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України).
Вимоги до форми і змісту обвинувального акту встановлені ст. 291 КПК України.
Крім того, ст. 291 КПК України визначає вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту, який зокрема, має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого та до нього має додаватися розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта.
Враховуючи, що син померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_4 процесуального статусу в провадженні не мав, докази для обґрунтованої підозри органами досудового розслідування було зібрано після настання смерті ОСОБА_6 , повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено 18 квітня 2025 року, тобто вже після настання її смерті, а тому суд вважає, що за даних обставин існує перешкода у закритті кримінального провадження.
Відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Однак, в обвинувальному акті не зазначено про те, що син померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_4 наділявся правами підозрюваної в частині, необхідній для реабілітації його померлої матері, також його статус в даному кримінальному провадженні не визначено, але в обвинувальному акті зазначено, що він представляє інтереси померлої ОСОБА_6 , хоча вказаний статус не передбачений чинним КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141430000339 від 28.04.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України необхідно повернути прокурору.
Керуючись ст.ст. 291, 314-317 КПК України, суд, -
обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141430000339 від 28.04.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України - повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1