Справа № 446/506/25 Провадження № 3/450/1168/25
05 червня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. ч. 2, 3 ст. 173-2, ст. 173-2 КУпАП,-
ОСОБА_1 , 02.03.2025 року близько 18 год. 47 хв. вчинив домашнє насильство за місцем проживання: АДРЕСА_1 , відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічного характеру, а саме: нецензурно висловлювався в її сторону, ображав, погрожував фізичною розправою.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , 02.03.2025 року о 18 год. 47 хв. вчинив домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 , відносно своєї дружини ОСОБА_3 психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав нецензурними словами, вдарив по обличчю долонею, чим завдав шкоду її психологічному та фізичному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Клопотань до суду не скеровував.
При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши матеріали справ про адміністративні правопорушення та дослідивши докази в їх сукупності, приходжу до висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, повторно вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному, чи фізичному здоров'ю потерпілої.
Вина правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП, повністю доведена зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 391443 від 02.03.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 391442 від 02.03.2025 року; формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02.03.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02.03.2025 року та її заявою, згідно змісту якої, остання просить прийняти міри до свого чоловіка ОСОБА_1 , який вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно неї та її доньки.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Проаналізувавши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП, однак провадження у справі підлягає закриттю, оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ч. 2, 4 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Провадження у справі № 446/506/25 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяІ. І. Мельничук