Провадження №2/447/309/25
Справа №465/8125/24
23.06.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання договору надання послуг удаваним, стягнення грошових коштів за вказаним договором, а також стягнення грошових коштів за розмитнення автомобіля,
позивач Мусій О.М.
представник позивача Короїд Ю.М.,
представник відповідача Брикар О.М.
Процесуальні дії у справі.
15.10.2024 засобами системи «Електронний суд» представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Бандирський А.С. подав до Франківського районного суду м. Львова позов до ФОП ОСОБА_3 , у якому просить: визнати договір №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів від 15.05.2024, укладений між ФОП ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 удаваним правочином, який було вчинено для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили - договору купівлі-продажу; стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 11 406 доларів США, що еквівалентно 469 802,87 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 14.10.2024, сплачені позивачем відповідачу за договором №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів від 15.05.2024; стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 132 573,70 грн., у тому числі 131 175 грн. - грошові кошти сплачені позивачем ОСОБА_2 за розмитнення автомобіля «HYUNDAI TUCSON SE 2019» номер кузова НОМЕР_1 та 1 398,70 грн. - суму комісії, сплачену при оплаті вартості розмитнення автомобіля.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що у травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача, який є ФОП та здійснює свою діяльність під брендом «Global Auto Logistic», про замовлення автомобіля з США, зі справним двигуном об?ємом до 2 л, містким багажником, з мінімальними пошкодженнями та пробігом не більше 100 000 км, який буде придбано на аукціоні та доставлено й передано у власність ОСОБА_1 . Представник відповідача - менеджер Владислав - надсилав позивачу ОСОБА_1 різні пропозиції автомобілів. Одним із запропонованих автомобілів був «HYUNDAI TUCSON SE 2019» номер кузова НОМЕР_1 . Позивач ОСОБА_1 просила відповідача перевірити несправності та придатність до експлуатації. Відповідачем повідомлено, що в автомобілі зламаний стартер і замок запалювання, а також необхідно замінити колесо. Вказані технічні несправності не були значними та не потребували значних затрат і позивач ОСОБА_1 погодилася на купівлю вказаного транспортного засобу. 15.05.2024 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем укладено договір №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів. Відповідно до додатку до договору №1232 (калькулятор доставки та розмитнення авто із США в Україну - «Hyundai Tucson SE 2019») позивач ОСОБА_1 оплатила відповідачу готівкою грошові в сумі 11 406 доларів США, зокрема: загальну суму купівлі автомобіля на аукціоні в США - 6 789 доларів США (у тому числі: ціну купівлі на аукціоні в США - 5 800 доларів США та аукціонний збір - 989 доларів США); вартість доставки автомобіля в сумі 3 567 доларів США (у тому числі: доставку автомобіля сушею та морем в Клайпеду - 2 010 доларів США, вартість послуг «Global Auto Logistic» - 400 доларів США, страхування - 250 доларів США, сторедж в США + комісія swift - 357 доларів США, експедиція (вивантаження контейнера, розпломбування, вивантаження авто - 550 доларів США); витрати після прибуття авто в Литву - 1 050 доларів США (у тому числі: брокерські послуги - 200 доларів США, завантаження автомобіля - 50 доларів США, доставка до Львова - 800 доларів США). Усі вищевказані суми були оплачені ОСОБА_1 відповідачу готівкою, що підтверджується відмітками про оплату - «опл», які проставлені відповідачем навпроти кожної суми в додатку до Договору №1232, а також перепискою між позивачем та представником відповідача. Крім цього, позивачем ОСОБА_2 (дядьком позивача ОСОБА_1 ) було сплачено вартість розмитнення автомобіля у загальній сумі 131 175 грн., оскільки транспортний засіб планували зареєструвати за ним. Під час огляду автомобіля механіками відповідача виявилось, що в двигуні автомобіля не було моторного мастила та антифризу, всі деталі у двигуні були окислені. Крім цього, захисний піддон двигуна був знятий та лежав у багажнику автомобіля, весь облитий мастилом. Під час огляду автомобіля механіками відповідача за участі позивача ОСОБА_1 , також було виявлено вм'ятину на капоті та довгу подряпину, яка проходила через весь кузов автомобіля. Під час відкриття багажника замок багажника посипався, оскільки перегнив. Після цього майстер відповідача доставив автомобіль на станцію технічного обслуговування для проведення детальної перевірки автомобіля, за результатами якої позивачу ОСОБА_1 було повідомлено, що ремонт двигуна є неможливим, та що в автомобілі потрібно замінити двигун. Представник позивача зазначає, що договір №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів від 15.05.2024, який було укладено між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем, є удаваним правочином, який було вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили - договору купівлі-продажу. Незважаючи на пункти 2.1.7, 2.1.8 договору №1232 від 15.05.2024, відповідач не надав інвойс від продавця на оплату транспортного засобу та інвойс від перевізника на оплату вартості транспортування транспортного засобу з місця купівлі на території США в морський торговельний порт Литви м. Клайпеда та на територію України. Жодних розрахунків щодо оплати вартості автомобіля з продавцем на території США та розрахунків щодо оплати вартості транспортування автомобіля з перевізником позивач ОСОБА_1 не проводила. Натомість остання оплатила відповідачу готівкою вартість автомобіля та вартість його транспортування, що підтверджується відмітками про оплату - «опл», проставлених відповідачем навпроти кожної суми в додатку до Договору (калькулятор доставки та розмитнення авто із США в Україну - «Hyundai Tucson SE 2019»), а також перепискою між позивачем та представником відповідача. 23.09.2024 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем було підписано акт приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначено, що: виконавець (відповідач) передав Замовнику ( ОСОБА_1 ) транспортний засіб марки «Hyundai Tucson», код шасі: НОМЕР_1 , у стані як на фото представлених аукціоном. Передача транспортного засобу відбулася 22.07.2024. Передачею транспортного засобу завершено надання послуг за Договором. Представник позивача зазначає, що з вказаного акту приймання-передачі наданих послуг вбачається, що 22.07.2024 відповідач передав ОСОБА_1 за Договором майно - автомобіль. У п. 3 акту приймання-передачі наданих послуг від 23.09.2024 вказано, що передачею транспортного засобу завершено надання послуг за Договором, однак, не зазначено яких саме. В акті не міститься згадки про те, що сторонами було здійснено приймання-передачу наданих послуг, зазначених у п. 1.1. договору №1232 - інформаційно-консультаційні послуги з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів на територію України. Представник позивача доводить, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу, а не договір про надання послуг. Відтак застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення законодавства про купівлю-продаж. За Договором відповідач передав ОСОБА_1 товар, який непридатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, а саме автомобіль, який має істотні недоліки, про які ОСОБА_1 не була попереджена відповідачем під час укладення Договору (поламаний двигун, який не підлягає ремонту та унеможливлює використання автомобіля за призначенням). Усунення вищевказаного недоліку шляхом проведення ремонту двигуна в автомобілі є неможливим та може бути здійснено лише шляхом заміни наявного в автомобілі двигуна на інший справний двигун, що пов?язано з непропорційними витратами для позивача - вартість купівлі та встановлення іншого справного двигуна в автомобілі становить орієнтовно 150 000,00 грн. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 має право відмовитися від Договору і вимагати повернення сплаченої відповідачу за автомобіль грошової суми - 11 406 доларів США, а позивач ОСОБА_2 має право стягнути з відповідача грошову суму, сплачену за розмитнення автомобіля - 131 175 грн., а також суму комісії, сплаченої при оплаті вартості розмитнення автомобіля в загальній сумі 1 398,70 грн.
16.10.2024 сформовано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якої встановлено, що місцезнаходженням відповідача ФОП ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 .
21.10.2024 суддею Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б. постановлено ухвалу про передання справи за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.
04.12.2024 на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла вищевказана ухвала Франківського районного суду м. Львова від 21.10.2024 та матеріали справи №465/8125/24.
09.12.2024 суддею Миколаївського районного суду Львівської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Сторонам надано строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу було надіслано представником позивачів на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 67-69).
Ухвалу суду від 09.12.2024, надіслану відповідачу, такий не отримав, оскільки поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
23.01.2025 представник відповідача - адвокат Брикар О.М. засобами системи «Електронний суд» подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 92-101). Представник відповідача покликається на те, що пунктом 5.5. договору №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів від 15.05.2024 передбачено винагороду виконавця за надані послуги, що є предметом цього договору, яка становить 400 доларів США, що у свою чергу відповідає ознакам договору надання послуг. Ціна послуг у розмірі 400 доларів США не дозволяє зробити припущень, що укладений договір є договором купівлі-продажу транспортного засобу. Істотною умовою договорів про надання послуг є предмет договору. Статтею 177 ЦК України послугу закріплено як самостійний об?єкт цивільних прав. За умовами договору №1232 та фактичними обставинами справи виконавець надав, зокрема, такі послуги: здійснив пошук авто відповідно до вподобань замовника, організував участь в аукціоні для купівлі транспортного засобу, забезпечив прийняття авто від аукціону, доставку авто у порт завантаження на території США, фрахт у морський торговельний порт Литви (м. Клейпеда), подальше перевезення авто на територію України. Про кожен етап надання послуги, замовник був поінформований виконавцем. Замовник не здійснював оплату за транспортний засіб виконавцю, оскільки останній не є його власником. Натомість замовник оплачував вартість транспортного засобу, окремих логістичних послуг чи розмитнення відповідно цін підрядних організацій чи розміру мит (податків). В окремих випадках такі оплати могли здійснюватися через третіх осіб, або виконавцем з подальшим відшкодуванням витрат зі сторони замовника. Отримувачем коштів і відповідно продавцем транспортного засобу є аукціон. Замовник не позбавлений права звернутися за захистом свої прав до аукціону - продавця транспортного засобу. Твердження про те, що укладений договір №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів від 15.05.2024 є удаваним правочином, який було вчинено для приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу, є безпідставним. Представник відповідача також вказав, що 23.09.2024 між сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник підписанням цього акту визнала, що послуги надано належним чином. При підписанні акту замовник не здійснювала окремих зазначень щодо невідповідності наданих послуг. Серед зобов?язань виконавця, зокрема у п. 2.1.15 передбачено обов?язок передати транспортний засіб. Представник відповідача наголосив, що надання послуг закінчується саме передачею замовнику транспортного засобу. Представник відповідача також зазначає, що відповідно до п. 8.5 оспорюваного договору, виконавець не відповідає за приховані дефекти автомобіля, купує авто таким, яким він є на фотографіях, а також в описі до фотографій. Підписуючи договір №1232. позивач ОСОБА_1 була поінформована про межі відповідальності виконавця при наданні послуг. Окрім наведеного, представник відповідача вказав, що орієнтовний розмір понесених витрат на правову допомогу складає 120 000,00 грн.
03.02.2025 засобами системи «Електронний суд» представник позивачів адвокат Бандирський А.С. подав відповідь на відзив (а.с. 107-114). Вказав, що доводи представника відповідача, викладені у відзиві, не спростовують позовних вимог позивачів. Навів доводи, аналогічні вказаним у позовній заяві. Вказав, що представник відповідача не заперечує щодо отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 11 406 доларів США з метою оплати вартості автомобіля та його транспортування з США на територію України. Тому відповідач не лише надавав позивачу ОСОБА_1 послуги з пошуку, підбору та організації транспортування автомобіля, вартістю 400 доларів США, а й здійснив продаж автомобіля за ціною 11 406 доларів США (без урахування вартості розмитнення автомобіля).
Ухвалою суду від 03.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
25.03.2025 представник відповідача адвокат Брикар О.М. засобами системи «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі, де заперечив доводи представника позивачів. Також долучив копію квитанції про оплату, викладену англійською мовою, отриманий на митниці, що свідчить про те, що оплату за транспортний засіб здійснив позивач ОСОБА_2 . Крім цього, вказав, що заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, заявник має довести: факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином. Проте, стороною позивача жодної з перелічених умов не доведено(а.с. 119-122).
У судовому засіданні 29.04.2025 на підставі ч. 8 ст. 83 ЦПК України відмовлено у долученні до матеріалів справи та дослідженні судом копії квитанції, оскільки відповідачем пропущено строк подання доказу.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов з підстав у ньому викладених, а також навела доводи, викладені у позові та відповіді на відзив, просила такий задоволити. Вказала, що договір-купівлі продажу вона не приховувала, хотіла, щоб їй підібрали автомобіль, купили його і привезли в Україну. Грошові кошти платила шляхом передачі готівки в доларах США в офісі відповідача. Зміст договору прочитала і підписала. Вказала, що у разі якщо б відповідач надавав за договором лише інформаційно-консультаційні послуги з пошуку, підбору транспортних засобів у третіх осіб у США та організації транспортування транспортних засобів на територію України, то очевидно, що необхідності передавати їй майно за таким договором у відповідача не було б. У такому випадку після отримання нею від відповідача інформаційно-консультаційних послуг вона мала б самостійно укласти з продавцем на території США договір купівлі-продажу автомобіля та здійснити розрахунки з продавцем на території США шляхом оплати на його рахунок вартості автомобіля; самостійно укласти з перевізником договір на транспортування автомобіля на територію України та здійснити розрахунки з перевізником шляхом оплати на його рахунок вартості транспортування автомобіля; самостійно отримати від перевізника автомобіль за актом приймання-передачі. Однак, ні з продавцем на території США, ні з перевізником вона вищевказаних договорів не укладала та розрахунків з ними не здійснювала. Договір №1232, за яким їй було передано автомобіль було укладено лише з відповідачем. За вказаним Договором вона оплатила відповідачу вартість автомобіля та вартість його транспортування, а відповідач передав їй за актом приймання-передачі автомобіль. Таким чином, дії відповідача свідчать, що укладений між нею та відповідачем договір №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів від 15.05.2024, є насправді не договором про надання послуг, а договором купівлі-продажу автомобіля.
Представник позивачів адвокат Короїд Ю.М. у судовому засіданні позов підтримав, просив такий задоволити з наведених у такому підстав. Щодо стягнення витрат на правову допомогу з позивачів на користь відповідача у заявленому представником відповідача розмірі, заперечень не висловлював.
Представник відповідача адвокат Брикар О.М. просив відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених ним у відзиві та письмових поясненнях. Заперечував доводи позивачів та їх представника. Додатково вказав, що оплату за автомобіль провів або позивач, або третя особа за домовленістю з позивачем. Відповідач ФОП ОСОБА_3 не здійснював оплату за транспортний засіб. Калькулятор доставки та розмитнення авто, на який посилається представник позивачів, не є частиною договору. Це довільний обрахунок, який надається замовнику, де зазначається орієнтовний розрахунок для замовника. Відмітку «опл» відповідач не проставляв. У якості оплати за свої послуги відповідач отримав 400 доларів США. Чи отримував менеджер інші грошові кошти представнику відповідача невідомо.
Суд встановив:
15.05.2024 між позивачем ОСОБА_1 (замовником) та відповідачем ФОП ОСОБА_3 , який представляє бренд «Global Auto Logistic» (виконавцем), укладено договір №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів (а.с. 24-30).
Розділом 1 вказаного договору визначено предмет договору, а саме сторонами домовлено, що виконавець зобов?язується власними силами й за свої кошти надавати замовникові інформаційно-консультаційні послуги з пошуку, підбору транспортних засобів у третіх осіб у США (надалі - продавець) та організацію транспортування транспортних засобів на територію України у терміни й на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов?язується вчасно прийняти їх та оплатити (пункт 1.1.).
Пунктом 1.2. розділу 1 договору, визначено, що надання Виконавцем Замовникові послуг, перелічених у п. 1.1. цього Договору, передбачає: ознайомлення з принципами роботи автомобільних аукціонів та правилами участі в торгах; надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації купівлі транспортного засобу у третіх осіб у США на сайтах аукціонів: www.copart.com, www.iaai.com, www.manheim.com; організацію доставки транспортних засобів у порт завантаження на території США, митне та документальне оформлення; організацію завантаження транспортних засобів на борт судна та транспортування транспортних засобів у морський торговельний порт Литви в м. Клайпеда, а тоді на територію України; забезпечення юридичної та документарної перевірки транспортних засобів; надання інформації про транспортно-експедиційні послуги Перевізника, що здійснює транспортування транспортного засобу в Україну.
Розділом 2 договору №1232 передбачено обов?язки та права виконавця при наданні послуг за договором.
Серед іншого, пунктами 2.1.1., 2.1.7., 2.1.8., 2.1.9., 2.1.10. визначено, що виконавець зобов?язаний: передавати Замовникові інформацію та результат її обробки в електронній формі; надати Замовникові інвойс від Продавця на оплату вартості транспортного засобу; надати Замовникові інвойс від Перевізника на оплату вартості транспортування транспортного засобу з місця купівлі на території США в морський торговельний порт Литви м. Клайпеда та на територію України; після оплати інвойсу на транспортний засіб Замовником організувати внутрішнє перевезення транспортного засобу та після прибуття на площадку «Global Auto Logistic» у США, надати Замовникові фотографії придбаного транспортного засобу в кількості до 10 штук; провести юридичну та документарну перевірку транспортного засобу на його відповідність інформації з аукціону після прибуття транспортного засобу на площадку «Global Auto Logistic» y CША.
Також сторонами визначено, що виконавець організовує та здійснює доставку транспортного засобу в порт завантаження на території США, митне та документальне оформлення. При наявності всіх необхідних документів на транспортний засіб, отриманих від аукціону, Виконавець забезпечує завантаження та відправлення транспортного засобу через порт міста Клайпеди Республіки Литва до України.
Серед обов?язків виконавця не передбачено перевірку чи дослідження технічного стану автомобіля, придбаного на аукціоні в США.
Серед передбачених прав виконавця при наданні інформаційно-консультаційних послуг, встановлених пунктом 2.2. договору, сторони у пунктах 2.2.1., 2.2.8., 2.2.10. узгодили, що виконавець має право вимагати від Замовника своєчасну оплату інвойсу на транспортний засіб, наданого Продавцем; оплачувати інвойси (рахунки) за Замовника, з метою уникнення застосування штрафних санкцій чи претензій до Замовника, з правом компенсації від Замовника за такі оплати включаючи комісії; якщо Замовник затримав оплату послуг Виконавця, оплату транспортного засобу чи компенсацію логістичних чи інших витрат Виконавця понесених на виконання договору, то виконавець має право не передавати замовнику, а набути у свою власність транспортний засіб, або відчужити його третім особам, та покрити за рахунок цього свої витрати.
Розділом 3 договору №1232 регламентовано обов?язки та права замовника.
Серед інших обов?язків замовника, пунктами 3.1.1., 3.1.3., 3.1.4., 3.1.5., 3.1.6. передбачено, що замовник зобов?язаний надати Виконавцеві всю інформацію необхідну для пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів; оплатити вартість обраного транспортного засобу та транспортні витрати на його транспортування з місця купівлі на території США в морський торговельний порт Клайпеди, зберігання в порту та подальшу доставку до України (логістичні витрати), з урахуванням норм, викладених у пункті 3.2.3. цього Договору; надати Виконавцеві документ, що підтверджує оплату інвойсів; оплатити інформаційно-консультаційні послуги з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів, надані Виконавцем у порядку, передбаченому Договором; підписати та повернути Виконавцеві Акт приймання-наданих послуг у випадку належного і повного виконання Виконавцем умов цього Договору.
Серед прав Замовника, визначених пунктом 3.2. оспорюваного договору, пунктом 3.2.3. передбаечно, що замовник має право залучати третіх осіб для проведення оплати вартості обраного транспортного засобу, а також оплати транспортних витрат на транспортування транспортного засобу з місця купівлі на території США в морський торговельний порт Клайпеди.
У даному випадку позивачем ОСОБА_1 було залучено позивача ОСОБА_2 до оплати за транспортний засіб та його розмитнення, що стверджується дослідженими та наявними у матеріалах справи доказами.
Розділом 4 договору №1232 визначено порядок надання послуг.
Підтвердженням надання передбачених Договором послуг є підписаний обома Сторонами Акт приймання-наданих послуг (п. 4.1. Договору).
Акт приймання-наданих послуг є невід?ємною частиною цього Договору, складається у двох примірниках та набуває чинності з моменту його підписання Замовником і Виконавцем (пункт 4.2. Договору).
Пунктом 4.3. Договору визначено, що у випадку наявності у Замовника претензій до наданих послуг Замовник має право виставити претензії та не підписувати Акт приймання-наданих послуг до моменту надання Виконавцем передбачених Договором послуг належним чином і в повному обсязі.
Сторонами 23.09.2024, після пред?явлення претензії (а.с. 42-45) підписано Акт приймання-передачі наданих послуг (а.с. 34).
ФОП ОСОБА_3 та замовник ОСОБА_1 , відповідно до умов Договору №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів від 15.05.2024, цим актом засвідчили, що виконавцем передано замовнику транспортний засіб марки «HYUNDAI TUCSON SE 2019», код шасі НОМЕР_1 , у стані як на фото представлених аукціоном. Передача транспортного засобу відбулася 22.07.2024. Передачею транспортного засобу завершено надання послуг за Договором (а.с. 34).
Позивачем ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 23.09.2024 без зазначення застережень, зауважень до виконання Договору.
Розділом 5 оспорюваного договору сторонами договору узгоджено ціну договору та порядок розрахунків.
Зокрема, п. 5.5. Договору передбачено, що винагорода Виконавця за надані належним чином і в повному обсязі послуги, що в предметом цього Договору, становить 400,00 (чотириста) доларів США за кожний транспортний засіб. Зазначена винагорода оплачується за рахунок відрахування з внесеного гарантійного платежу, а якщо такого не було здійснено з певних причин, то окремо протягом 2 (двох) робочих днів, що наступають за днем одержання рахунку на оплату від Виконавця.
Відповідно до розділу 6 Договору №1232, у якому врегульовано положення про порядок приймання-передачі послуг, у п. 6.1. визначено, що приймання-передача наданих послуг за Договором здійснюється шляхом підписання сторонами Акта приймання-наданих послуг протягом 5 (п?яти) робочих днів, що настають за днем прибуття транспортного засобу на митний термінал у Львівській області, с. Зимна Вода, вул. Городоцька, 16.
У розділі 7 спірного договору, сторони визначили термін дії договору та можливість дострокового припинення такого.
Згідно з п. 8.5. та 8.7. Договору №1232, виконавець не відповідає за приховані дефекти автомобіля, тобто Замовник купує автомобіль таким, який він є на фотографіях (здійснених під час отримання транспортного засобу з площадки аукціону) та в описі на автомобільних аукціонах. Технічний огляд транспортного засобу на площадці «Global Auto Logistic» у США не проводиться. Виконавець відповідає за належне та у повному обсязі надання послуг, зазначених у пунктах 1.2. і 2.1. цього Договору.
У розділах 9-11 Договору №1232 сторони обумовили порядок врегулювання спорів, конфіденційність договору, форс-мажорні обставини. Розділ 12 є прикінцевими положеннями.
У пункті 12.7 Договору вказано, що замовник ознайомлений із правилами придбання транспортних засобів на аукціонах у США та їхнього транспортування на автомобільну площадку «Global Auto Logistic».
Позивачами до позову було долучено Правила придбання транспортних засобів з аукціонів США в морський торговельний порт та на територію України (а.с. 31-32).
Вказаними правилами регламентовано порядок підбору транспортного засобу та проведення торгів на аукціоні, додаткову гарантію виконавця та відшкодування збитків за ними, строки оплати транспортного засобу, отримання транспортного засобу з площадки аукціону.
Зокрема, вищевказаними Правилами визначено, що виконавець не відповідає за такі пошкодження (яких не було видно на фотографіях при передачі автомобіля з аукціону): дрібні відколи та подряпини, які неможливо було виявити на фотографіях; днища транспортного засобу та порогів транспортного засобу; шин і колісних дисків транспортного засобу; які були нанесені деталями, що були не належним чином та/або не повністю та/або не в заводському порядку прикріплені до транспортного засобу на момент купівлі; скла транспортного засобу як наслідок того, що було пошкоджено передню та/або задню частину транспортного засобу, в результаті чого було пошкоджено механізм блокування замка кришки багажника та/або капота, чим були порушені технічні функції транспортного засобу.
Крім цього, Правилами визначено, що Замовник зобов?язаний надати дані платника для формування інвойсу на оплату транспортного засобу в день проведеного аукціону. Оплата вартості транспортного засобу здійснюється наступного дня до 14:00 годин, за днем проведення аукціону, згідно з інвойсом на оплату транспортного засобу, наданим Виконавцем. Отримання транспортного засобу організовується Виконавцем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати надходження коштів на оплату транспортного засобу від Замовника.
Позивач ОСОБА_1 ознайомилася із Правилами, оскільки такі містять позначення про таке ознайомлення, а саме вказано прізвище та ініціали Замовника « ОСОБА_1 » та її підпис, що також не було заперечено під час розгляду справи.
З копії додатку до договору (без зазначення номеру) (калькулятор доставки розмитнення авто з США в Україну), долученого до позовної заяви (а.с. 33), вартість купівлі автомобіля «HYUNDAI TUCSON SE 2019» номер кузова …. НОМЕР_2 , назва аукціону «Copart», становить 14 608 доларів США, з яких: вартість купівлі авто на аукціоні в США - 5 800 доларів США, аукціонний збір - 989 доларів США, вартість доставки до порту Клайпеди в Литві - 3207 доларів США, витрати після прибуття авто в Литву, а саме загальна сума витрат розмитнення - 4 252 доларів США. Навпроти кожної суми стоїть відмітка «опл», окрім як навпроти орієнтовної вартості розмитнення у сумі 3 202 доларів США. На вказаному додатку до договору міститься дата - 26.06.2024 та відмітка про отримання 3 610 доларів США, печатка ФОП ОСОБА_4 та підпис.
31.07.2024 представником «Global Auto Logistic» Брикар Олегом отримано претензію ОСОБА_1 від 30.07.2024 (а.с. 42-45), у якій просила вжити заходів щодо усунення допущених порушень її прав як споживача, шляхом повернення коштів згідно фіскального чеку у розмірі - 4 000 доларів США за товар неналежної якості (автомобіль марки «Hyundai Tucson SE 2019»), відповідно до гарантійного терміну (а.с. 42-45).
07.08.2024 відповідачем було надано відповідь на претензію ОСОБА_1 (а.с. 46-48).
Позивачами на підтвердження своїх доводів подано також: копію митної декларації на автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON» рік виготовлення: 2019, номер кузова: НОМЕР_1 , тип двигуна: бензиновий. Особою, відповідальною за фінансове врегулювання, вказано ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ). У графі щодо опису товару міститься інформація про подряпини по кузову та вм'ятини (а.с. 35-36); копію свідоцтва про право власності на автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , видане англійською мовою (а.с. 37-38); копію транспортної накладної CMR (а.с. 39); копію квитанції до платіжної інструкції про переказ готівки від 17.07.2024 про сплату 129 870,00 грн. за митне оформлення транспортного засобу від ОСОБА_2 та комісії в сумі 1 298,70 грн. (а.с. 40); копію квитанції про доплату за митне оформлення у розмірі 1 305,00 грн., комісії у розмірі 100,00 грн. (а.с. 41); копію листування у месенджері «Viber» (а.с. 49-63).
Оцінка суду.
На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтями 6, 11 та 12 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень статті 202 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов'язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов'язок передати предмет договору наступному власнику.
Крім того, покупець може домовитись з іншою особою про придбання власності за її рахунок з наступним відшкодуванням цій особі витрат.
Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 5 даної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 235 ЦК України регламентовано, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд, на підставі статті 235 ЦК України, має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України, головною умовою правомірності правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору, а також з?ясувати питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.
Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
За загальним правилом тягар доказування удаваності правочину покладається на позивача.
Таку позицію викладено у постанові ВС від 16.04.2025 у справі №523/2697/21, провадження №61-1226 св 25.
Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.
Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №742/1913/15-ц (провадження №61-13992 св 18), від 21.08.2019 у справі №303/292/17 (провадження № 61-12404св18), від 30.03.2020 у справі №524/3188/17 (провадження №61-822 св 20).
Крім цього, вказане узгоджується з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, правочин який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.
Вказане міститься у постанові ВП ВС від 23.01.2019 у справі №522/14890/16, провадження №14-498цс18.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір про надання послуг є двостороннім, у якому і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов?язками, може бути як реальним так і консенсуальним, зазвичай є відплатним.
На виконавця покладено обов?язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник зобов?язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги.
Істотною умовою договорів про надання послуг є предмет, яким є послуга. Статтею 177 ЦК послуга закріплена як самостійний об'єкт цивільних прав.
З дослідженого у судовому засіданні договору №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів від 15.05.2024 встановлено, що спірний договір про надання послуг є двостороннім, реальним та відплатним.
Реальним (від лататинського «res» - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії.
Наведене міститься у постанові ОП КЦС ВС від 23.01.2019 у справі №355/385/17, провадження №30435сво18.
Позивачем ОСОБА_1 (замовником) та відповідачем ФОП ОСОБА_4 (виконавцем) належно обумовлено всі істотні умови договору, замовником було прочитано та підписано його, а також Правила придбання транспортних засобів з аукціонів США в морський торговельний порт та на територію України (а.с. 31-32), у яких містилися застереження щодо відповідальності виконавця за пошкодження, наявні на транспортному засобі. ОСОБА_1 на таке погодилася, оскільки підписала вказані Правила. Крім цього, позивачем ОСОБА_1 було підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 23.09.2024 (а.с. 34) без жодних зауважень і застережень, хоча оспорюваний договір передбачав таке право, а також після пред?явлення 31.07.2024 претензії (а.с. 42-45).
Позивачем ОСОБА_1 та її представниками не доведено, що на момент укладення оспорюваного договору №1232 спрямованість волі сторін мала на увазі встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені договором надання послуг №1232, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин, а саме укласти договір купівлі-продажу, а також настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.
Позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, що на час укладення оспорюваного договору сторони такого мали намір укласти інший договір - договір купівлі-продажу.
Укладаючи договір №1232 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів від 15.05.2024, з огляду на матеріали справи, обидві сторони усвідомлювали їх істотні умови та правові наслідки укладення оспорюваного договору.
Таким чином, вказане спростовує доводи позивача ОСОБА_1 та її представників, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та наданих у судових засіданнях щодо удаваності вчиненого правочину та вирішення спору із застосуванням норм, що регулюють цей правочин, а саме договір купівлі-продажу.
Отже, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалися позивачі та їх представник як на підставу позовних вимог, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Щодо розподілу судових витрат у справі слід вказати таке.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови у позові - на позивача. Враховуючи те, що позов не підлягає до задоволення, сума сплаченого судового збору розподілу між сторонами не підлягає та залишається за позивачем.
Водночас, до витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Крім цього, зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
У відзиві представник відповідача адвокат Брикар О.М. вказав, що попередній (орієнтовний) розмір понесених відповідачем витрат на правову допомогу складає 120 000,00 грн., тобто 20 % від ціни позову (а.с. 98)
Згідно ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1332521 адвокат Брикар Олег Михайлович є представником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги №3 від 20.01.2025 (а.с. 100).
На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано ордер (а.с. 100), копію договору про надання правничих послуг №3 від 20.01.2025 (а.с. 124).
Представник відповідача просить стягнути з позивачів 120 000,00 грн. у якості витрат на правову допомогу.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, керуючись вищенаведеними нормами чинного цивільного процесуального законодавства, беручи до уваги викладені правові висновки, що містяться у постановах ВС, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, з урахуванням кількості судових засідань у справі (три судових засідання, а саме 03.02.2025, 29.04.2025 та 09.06.2025), складності справи, зважаючи на те, що у судовому засіданні та у письмовому вигляді ні позивачі, ні їх представники з часу отримання відзиву не подали заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому представником відповідача розмірі, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є частково обґрунтованими та підлягають до задоволення у розмірі 10 000,00 грн. Сума судових витрат у справі у розмірі 120 000,00 грн. є завищеною відносно іншої сторони спору та явно необгрунтованою.
Керуючись ст. 4, 12, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 6, 11, 12, 15, 16, 177, 202, 203, 215, 235, 638, 655, 901, 903 ЦК України, суд,
У задоволенні позову - відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачі:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 23.06.2025.
Суддя Головатий А.П.