Справа №463/5359/25
Провадження №1-кс/463/5694/25
про арешт майна
23 червня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360001016 від 26 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України, -
слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на велосипед марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера, в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), який належить ОСОБА_5 , без права відчуження, ремонту та експлуатації.
Подане клопотання мотивує тим, що 26 травня 2025 року приблизно о 09:52 год. у м. Львові по вул. Зарицьких, 28, відбулася дорожньо-транспортна пригода (наїзд на пішохода) за участю велосипеда марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка отримала тілесні ушкодження. 19 червня 2025 року під час огляду місця події, проведено огляд велосипеда марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера та з метою збереження слідів було тимчасово вилучено та доставлено на майданчик тимчасового утримання. Вказує, що оскільки на велосипеді є наявні сліди злочину та сам він є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення автотехнічних, транспортно - трасологічних та інших судових експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу, шляхом накладання арешту на нього. Без надання експертам велосипеда останні будуть позбавлені можливості встановити його технічний стан та трасологічні особливості ДТП, що у свою чергу не дасть можливості встановити причину та механізм пригоди. При цьому вказує, що передання на даний час на зберігання велосипеда власнику чи іншим особам, створює загрозу забезпечення належного зберігання транспортного засобу (без знищення слідів злочину, шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт). Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення відчуження велосипеда та знищення слідів злочину (в т.ч. шляхом проведення ремонтно-відновлюваних робіт), просить подане клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився, разом з клопотанням подав заяву про розгляд такого без його участі вказавши, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Власник майна, що належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання також не з'явився, неприбуття такого у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При вирішенні питання про арешт майна, якщо такий накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя, суд відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Львівським районним управлінням поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025141360001016 від 26 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України, розпочатого за фактом ДТП, що відбулося 26 травня 2025 року приблизно о 09:52 год. у м. Львові по вул. Зарицьких, 28, за участю велосипеда марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті якої пішохід отримала тілесні ушкодження.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 19 червня 2025 року, під час проведення такого було вилучено велосипед марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера.
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 19 червня 2025 року велосипед марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025141360001016 від 26 травня 2025 року.
Відтак сторона обвинувачення довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням може бути виконане. Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, в тому числі задля проведення судових експертиз.
Метою накладення арешту на майно, є забезпечення збереження речового доказу.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна, заявленого слідчим у клопотанні.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню вказаного речового доказу, який може бути знищений або відчужений, а також може привести до знищення слідів вчинення кримінального правопорушення на даному речовому доказі у разі проведення ремонтно-відновлюваних робіт такого власником.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речового доказу, який може бути знищений чи відчужений, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення шляхом накладення арешту на вказаний автомобіль, а саме заборони користування таким, розпоряджання ним, в тому числі відчуження, ремонту та експлуатації.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 236, 395 КПК України, -
клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони користування та розпорядження, в тому числі відчуження, відчуження, ремонту та експлуатації, на велосипед марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера, в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), який належить ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Слідчий суддя ОСОБА_1