Справа №443/889/25
Провадження №1-кп/443/104/25
іменем України
23 червня 2025 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ходорів, Жидачівського району Львівської області, українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого тапроживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
08 квітня 2025 року, приблизно о 08:30 год. ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Chery Eastar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вулиці Шевченка, поблизу будинку №16 в м. Ходорів Стрийського району Львівської області в напрямку до с. Жирова, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а саме на дорозі із двостороннім рухом, що має по одній смузі для руху в кожному напряму, без причин технічного характеру, не дотримався безпечної дистанції та не вжив заходів для застосування своєчасного екстреного гальмування, внаслідок чого допустив зіткнення з велосипедом марки «Shimano» під керуванням ОСОБА_6 , який, рухаючись по вказаній ділянці автодороги в попутному напрямку попереду автомобіля розпочав зміну напрямку руху вліво.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_6 отримав, згідно висновку експерта, тілесні ушкодження у вигляді садна на передній поверхні лівого колінного суглобу, перелому кісток склепіння черепу, двобічних субдуральних крововиливів, які за ступенем тяжкості відносно живих осіб мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення, і в даному випадку перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.
Вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм вказаного автомобіля ОСОБА_4 чинних Правил дорожнього руху (ПДР) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 а саме:
-п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків);
-п. 2.3 (підпункту «б» - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; «д» - не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху);
-п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху);
-п. 12.3 ( уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди).
Вказані порушення ОСОБА_4 вимог ПДР перебувають у прямому причинному зв'язку із наслідками, що настали.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно того дня відвіз дочку на роботу та повертаючись додому попереду нього рухався велосипедист. Наблизившись до велосипедиста, останній здійснив різкий маневр ліворуч, внаслідок чого він належним чином не оцінивши дорожню обстановку, намагаючись уникнути зіткнення, застосував екстрене гальмування та викрутив кермо ліворуч, внаслідок чого відбулось зіткнення. Вказав, що відомості викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи.
У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки такі йому потрібні, так як за станом його здоров'я і дружини, їм важко пересуватись.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, який йому інкриміновано, доведена повністю.
Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України є правильною, оскільки останній, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 , що спричинило смерть останнього.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим є тяжким злочином.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, при яких такий вчинено, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг не поступало.
Також, суд враховує і обставини, повідомлені потерпілою в судових дебатах про те, що знає ОСОБА_7 як чесного та порядного, жодних претензій матеріального чи морального характеру до нього не має, а також просить суворо його не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки таке йому необхідне для пересування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії, оскільки саме такий вид покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення засудженого.
Разом з тим, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого, те що потерпіла не має претензій до нього щодо відшкодування шкоди, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_4 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст.76 КК України адже така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, і буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Одночасно, вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд враховує водійський стаж обвинуваченого, його вік, те, що вказаний злочин став наслідком порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху, а тому, з метою недопущення будь-яких негативних наслідків експлуатації останнім транспортних засобів, суд вважає за необхідне застосувати до нього додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що на переконання суду не буде для останнього надмірним тягарем.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 15.04.2025 накладено арешт на: автомобіль марки «Chery Eastar», р.н. НОМЕР_1 , та велосипед марки «Shimano». Даний арешт слід скасувати.
Окрім цього, з ОСОБА_7 необхідно стягнути судові витрати в розмірі 4457,00 грн. за проведення експертизи від 05.05.2025 №СЕ-19/114-25/8950-ІТ, 4457,00 грн. за проведення експертизи від 05.05.2025 №СЕ-19/114-25/8951-ІТ, 6685,50 грн. за проведення експертизи від 06.05.2025 №СЕ-19/114-25/8952-ІТ та 8914,00 грн. за проведення експертизи від 19.05.2025 №КСЕ-19/114-25/8955.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 15.04.2025 на автомобіль марки «Chery Eastar», р.н. НОМЕР_1 , та велосипед марки «Shimano» - після набрання вироком законної сили скасувати.
Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:
-автомобіль марки «Chery Eastar», р.н. НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_4 ;
- велосипед марки «Shimano» - повернути ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у розмірі 24 513 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тринадцять) гривень 50 копійок
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Головуючи суддя ОСОБА_1