Справа № 461/3267/25
Провадження № 1-кс/461/3898/25
19.06.2025 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого Відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Слідчого управління ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42025140000000044 від 17.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-
Старший слідчий Відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Слідчого управління ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42025140000000044 від 17.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивує клопотання тим, що з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовження застосовування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні. Просив продовжити строк тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просять у задоволенні клопотання слідчого відмовити, посилаючись на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Просили застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною четвертою статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що Відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025140000000044 від 17.02.2025, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», який введений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», ОСОБА_4 , у невстановлений органом досудового розслідування час, однак не пізніше 14.02.2025 вступив в злочинну змову із ОСОБА_8 , з яким вони керуючись корисливим мотивом, маючи спільний умисел спрямований на незаконне заволодіння майном ОСОБА_9 , шляхом вчинення кримінального правопорушення, в період часу з 14.02.2025 по 07.03.2025, перебуваючи на території Яворівського району Львівської області, вимагали в потерпілого грошові кошти в сумі 3600 (три тисячі шістсот) доларів США, що мало місце за наступних обставин.
Встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 12.02.2025 було укладено усний договір купівлі-продажу, який було виконано двома сторонами в повному обсязі, після чого цивільно-правові відносини між ними було закінчено.
Однак, 14.02.2025 приблизно о 16.00 год., ОСОБА_4 керуючись спільним із ОСОБА_8 корисливим умислом, направленим на вимагання грошових коштів, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, зателефонував потерпілому ОСОБА_9 та в ході розмови висловив незаконну вимогу надання грошових коштів в сумі 3600 доларів США, під приводом нібито боргових зобов'язань за раніше наявні між ними договірні відносини, після чого, з метою обговорення надуманого ОСОБА_4 боргу, вони домовились про зустріч цього ж дня, на АЗС «WOG», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Мостиська, вул. Грушевського, 52.
Після цього, 14.02.2025 приблизно о 19.40 год., ОСОБА_9 згідно попередньої домовленості, прибув на вище вказану автозаправну станцію, де ОСОБА_4 в ході розмови висловив до нього незаконну вимогу передачі грошових коштів в сумі 3600 доларів США, погрожуючи при цьому застосуванням фізичного насильства, які сприймав потерпілий ОСОБА_9 як реальні погрози. Після відмови ОСОБА_9 надати грошові кошти у звязку із відсутністю будь яких боргових зобов'язань, ОСОБА_4 з метою реалізації спільного із ОСОБА_8 злочинного умислу, направленого на вимагання та незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_9 , зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про відмову потерпілого надавати грошові кошти, після чого останній о 20.34 год. 14.02.2025, прибув на вище вказану автозаправну станцію.
В подальшому, 14.02.2025 приблизно о 20.42 год. ОСОБА_8 перебуваючи на АЗС «WOG», за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Мостиська, вул. Грушевського, 52, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою реалізації спільного єдиного злочинного умислу, направленого на незаконне отримання грошових коштів, погрожуючи застосуванням насильства та нанесенням тілесних ушкоджень, які потерпілий ОСОБА_10 сприйняв як реальні, висловив до нього незаконну вимогу передачі грошових коштів в сумі 3600 доларів США та повідомив, що в разі ненадання грошових коштів, сума надуманого боргу збільшиться та буде становити від 30 000 доларів США до 50 000 доларів США, при цьому ОСОБА_4 в ході цієї розмови також продовжував вимагати від потерпілого грошові кошти в сумі 3600 доларів США.
На виконання протиправних вказівок ОСОБА_4 і ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_9 усвідомлюючи їх чисельну та фізичну перевагу, сприймаючи висловлені йому погрози як реальні, будучи поставленим у безвихідну обстановку, усвідомлюючи, що в разі ненадання грошових коштів щодо нього буде застосоване фізичне насильство, погодився надати частину грошових коштів, після чого направився до свого місця проживання.
Після цього, 14.02.2025 приблизно о 22.33 год., ОСОБА_9 повернувся на вище вказану автозаправну станцію та зайшов всередину приміщення, де ОСОБА_4 реалізовуючи спільний із ОСОБА_8 злочинний план, з метою незаконного збагачення, отримав від ОСОБА_9 частину грошових коштів в сумі 600 доларів США, з яких 100 доларів США забрав для себе, а 500 доларів США передав ОСОБА_8 за його співучасть у кримінальному правопорушенні, шляхом впливу на ОСОБА_9 в частині вимагання в нього грошових коштів та висловлення погроз з метою створення обстановки, у якій в потерпілого не буде іншого вибору аніж погодитись надати грошові кошти.
Надалі, після отримання частини грошових коштів в сумі 600 доларів США, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 продовжили вимагати у ОСОБА_9 другу частину грошових коштів в сумі 3000 доларів США.
Зокрема, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , виконуючи реалізацію спільного умислу, спрямованого на заволодіння майном потерпілого, при черговій зустрічі з потерпілим ОСОБА_9 , що мала місце 21.02.2025, приблизно о 15.08 год. на території АЗС «WOG», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Мостиська, вул. Грушевського, 52, погрожуючи застосуванням насильства, яке потерпілий сприймав як реальне, продовжив вимагати передачі другої частини грошових коштів в сумі 3000 доларів США, при цьому повідомив, що в разі ненадання, сума надуманого боргу буде становити 12 000 доларів США.
Після цього, 22.02.2025 о 10.46 год., ОСОБА_8 перебуваючи у змові із ОСОБА_4 , зателефонував до потерпілого ОСОБА_9 та продовжив незаконно вимагати другу частину грошових коштів в сумі 3000 доларів США, на що потерпілий повідомив, що ніякого боргу не існує, а раніше він погодився надати частину коштів оскільки побоювався за своє життя та здоров'я так як ОСОБА_4 з ОСОБА_8 погрожували йому завдати фізичне насильство, які він сприймав як реальні.
Крім цього, 07.03.2025 о 15.06 год., ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_9 і продовжив вимагати грошові кошти в сумі 3000 доларів США, при цьому висловив погрозу знищити майно його батька шляхом підпалу, а саме приміщення магазину ФОП « ОСОБА_11 », яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у власності батька ОСОБА_9 - ОСОБА_12 .
23.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та знищення майна його близьких родичів (вимагання), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
23.04.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
24.04.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60діб, тобто до 21.06.2025.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_9 ; протоколами допитів та додаткових допитів потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом огляду телефону потерпілого ОСОБА_9 та аудіозаписів, які збережені на ньому; протоколом огляду відеозаписів та відеозаписами з АЗС «WOG»; розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 19.06.2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025140000000044 від 17.02.2025, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 23 серпня 2025 року.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи, що строк тримання під вартою підозрюваного завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, а саме:
переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Відповідно, підозрюваний, будучи обізнаним про покарання, яке йому загрожує за інкримінований злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний знайомий із особами, які були присутні під час зустрічей з потерпілим та вимагання в нього грошових коштів, зокрема з ОСОБА_13 та іншими невстановленими особами, а також із особою, яка була свідком того, що 14.02.2025 потерпілий передав грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , яких необхідно встановити та допитати у кримінальному провадженні, встановити їхню обізнаність чи причетність до кримінального правопорушення. Тому підозрюваний перебуваючи з ними у хороших відносинах може незаконно впливати на таких свідків, та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, а в разі причетності таких осіб до кримінального правопорушення може намагатись вплинути на них з метою надання показань, які б виправдовували його чи їх у вчиненні кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення злочину, що в подальшому може призвести до переховування співучасників злочину;
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування на даному етапі не відшукано та не вилучено усіх документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зокрема документів про господарські правовідносини між потерпілим та ОСОБА_4 .
Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що: наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє продовження застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходжу до висновку про необхідність продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
Водночас, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином, враховуючи п.1 ч.4 ст.183 КПК України, приходжу до висновку не визначати розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19), на шістдесят днів, тобто до 17.08.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Слідчого управління ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено 23.06.2025 року о 15 год. 15 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_14