Єдиний унікальний номер №943/588/25
Провадження № 2/943/892/2025
23 червня 2025 року м. Буськ Львівська область
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Шендрікова Г. О.
за участю секретаря судового засідання Ладиги С.В.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Буську без фіксації технічним засобом цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до Буського районного суду Львівської області з позовною заявою до Буської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті батька ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,5578 га, з яких: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,1689 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0779, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,0960 га, та земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 0,2150 га, розташовані на території с. Побужани Буського району Львівської області, право на які належало померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 3318, виданого 24.09.1997 року за № 34 на підставі рішення сесії Побужанської сільської ради від 25.03.1996 року. Позивачка є спадкоємцем даного майна за заповітом, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно. Крім позивача, інших спадкоємців, які б претендували на майно ні за законом, ні за заповітом немає. Просить суд, визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті батька.
Позивачка в судове засідання не прибула, належно та вчасно була повідомлена про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.
Відповідач Буська міська рада явку свого повноважного представника суду не забезпечив, направив суду заяву, в якій просить слухати справу у відсутності свого представника, позовних вимог не заперечила.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно 03.11.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Буського районного управління юстиції у Львівській області підтверджено, що батько позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В підтвердження наявності спадкового майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , в розпорядження суду надано технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами виготовлений Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та виписку з погосподарської книги № 190 виданої 31.03.2025 року Побужанским старостинським округом Буської міської ради Золочівського району Львівської області, що є належними доказами у справі.
Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 3318, виданого 24.09.1997 року за № 34 на підставі рішення сесії Побужанської сільської ради від 25.03.1996 року ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 0,5578 га, для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення особистого підсобного господарства, з яких: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,1689 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0779, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,0960 га, та земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 0,2150 га, розташовані на території с. Побужани Буського району Львівської області.
ОСОБА_2 за життя розпорядився належним йому майном склавши заповіт 02 жовтня 1997 року, який посвідчений секретарем Побужанської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 22, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилося, і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті, і на що він за законом матиме право заповів своїй донці ОСОБА_1 . 10 лютого 2006 року секретарем виконкому Побужанської сільської ради засвідчено, що даний заповіт не змінювався та не відмінявся.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що позивач має право спадкувати за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 .
Як вбачається із належним чином завіреної копії спадкової справи №40/2006, заведеної Буською державною нотаріальною конторою Львівської області, позивачка ОСОБА_1 10 лютого 2006 року зверталася із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 до даного спадкового майна немає.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно ст. 534 ЦК УРСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої
обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.
У відповідності до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини.
З огляду на те, що позивач є спадкоємцем за заповітом, який вступив в управління спадковим майно, прийняв спадщину в силу вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, те що за життя спадкодавець належним чином не зареєстрував своє право власності, відповідач позовні вимоги визнає, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.
Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Ураховуючи, що позивач не може в іншому порядку оформити право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, позовна заява про визнання права власності на спадкове майно після смерті тітки підлягає до задоволення.
Керуючись 524, 525, 526, 527, 529, 548, 549, 550 ЦК УРСР 1963 року,ч.1 ст. 1225, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 174, 197,209, 212-215, 218,247 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно, а саме:
житловий будинок АДРЕСА_1 з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами;
земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,5578 га, з яких: з яких: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,1689 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0779, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,0960 га, та земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 0,2150 га, розташовані на території с. Побужани Буського району Львівської області, право на які належало померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 3318, виданого 24.09.1997 року за № 34 на підставі рішення сесії Побужанської сільської ради від 25.03.1996 року;
після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено: 23.06.2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Буська міська рада, адреса: м. Буськ площа 900-річчя Буська, 1 Львівської області 80500.
Суддя: Г. О. Шендрікова