Справа № 439/499/25
провадження № 2/439/312/25
17 червня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Рахімової О.В.,
за участі секретаря судового засідання Скорик І.Б.,
під час підготовчого судового засідання у цивільній справі за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Микитюка Степана Михайловича до Підкамінської селищної ради Львівської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
представник позивача ОСОБА_1 адвокат Микитюк Степан Михайлович звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовною заявою до відповідача Підкамінської селищної ради Львівської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно. Позивачка зазначає, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що в період коли вона повинна була подати заяву в нотаріальну контору після смерті своєї матері був запроваджений на території України правовий режим «воєнного стану», який продовжується і на даний час, постійні повітряні тривоги, ракетні обстріли , що позбавило її права вчасно подати заяву в нотаріальну контору. Крім того, в позивачки чоловік, являється особою з другою групою інвалідності по зору, який потребує постійного стороннього догляду і її було вкрай важко залишати одного вдома на тривалий період часу, оскільки вони проживають одні. Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини - позивачці було відмовлено та роз'яснено, що остання пропустила строк для прийняття спадщини, проте може його поновити тільки в судовому порядку.
Позивач у судове засідання не з'явилася.
Представник позивача - адвокат Микитюк С.М. в підготовче судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити та винести рішення у підготовчому судовому засіданні.
Третя особа ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
Третя особа ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
Відповідач участь свого представника під час підготовчого судового засідання не забезпечив. Від селищного голови Богдана Бутинського надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги визнає та просить суд їх задовольнити.
За змістом нормативних положень частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, підготовче засідання проведено у відсутності сторін на підставі наявних у суду доказів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.
За правилами частини 3 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши докази, які наявні в матеріалах справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Доказами у справі встановлено, що відповідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2020 (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28 липня 2023 року (а.с. 14).
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме 2/6 частки житлової квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) (а.с. 18). 1/6 частку житлової кватири мати позивача отримала в спадок після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак за життя мати на дану частку правовстановлюючих документів не встигла оформити, що підтверджується: витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 61009288 від 21.07.2020 року; довідкою Комунального підприємства Львівської обласної ради «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» № 910 від 11.11.2020 року; технічним паспортом на квартиру від 05.11.2020 року (а.с. 19 - 22).
Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 де її батьками значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 10). Після реєстрації шлюбу позивач змінила своє прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 07 жовтня 1989 року (а.с. 11).
Відповідно відповіді завідувача Бродівської державної нотаріальної контори С.О Зарубової № 131/01-16 від 16.05.2025 року, згідно даних інформаційної довідки із Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Бродівською державною нотаріальної конторою Львівської області не заводилася.
Положеннями статті 1216 Цивільного кодексу України визначається, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до імперативного припису статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Нормою частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України закріплюється, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом положень статті 1270 Цивільного кодексу України визначається, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно із вимогами статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Із урахуванням вищевикладеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд виходить із того, що позивачка: ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом. Судом не здобуто доказів, які вказують про наявність інших спадкоємців, які можуть претендувати на прийняття спадщини, чи прийняли спадщину.
При цьому суд виходить з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, причини пропуску строку на прийняття спадщини, на які вказує позивачка, є поважними.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивачці необхідно визначити додатковий строк на прийняття спадщини тривалістю два місяці. Позаяк причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини є поважними.
На підставі ст. 1270, 1272 ЦК України керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Микитюка Степана Михайловича до Підкамінської селищної ради Львівської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дати набрання рішенням законної сили.
На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Рахімова