ЄУН: 336/498/25
Провадження №: 3/336/956/2025
23 червня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
25.12.2024 о 12-00 год. в м. Запоріжжі по пр. Моторобудівників, 48, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ Lanos днз НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постіно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанціїта здійснив зіткнення з автомобілем Renault Logan днз НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих не має, чим порушив вимоги п. 13.1, п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судової повістки за адресою проживання зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
23 червня 2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 адвоката Уткіна О.Є. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності та закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строку, встановленого для притягнення до відповідальності за ст.124 КУпАП.
Так, 22 квітня 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, було призначено інженерно-транспортну експертизу, проведення якої було доручено експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Провадження по справі до проведення експертизи було зупинено.
03 червня 2025 року Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертиз на адресу суду надіслано висновок експерта від 27.05.2025 №СЕ-19/108-25/9945-ІТ за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи та матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності №336/498/25 (номер провадження 3/336/956/25) ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
04 червня 2025 року постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя провадження у справі за матеріалами про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, що надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відновлено.
Суд, дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст.251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
На час вчинення адміністративного правопорушення 25 грудня 2024 року, як зазначено в протоколі діяла наступна редакція ст.124 КУпАП «Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна , тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року».
До події, факту, суд, застосовує той закон під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №204746 від 25.12.2024 року, в якому зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п. 13.1, п. 12.1 Правил дорожнього руху;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 грудня 2024 року, якою підтверджується місце дорожньо-транспортної пригоди із зазначенням прив'язки, а також підтверджується, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Крім того, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-25/9945-ІТ від 27 травня 2025 року, на вирішення питань, які були зазначені у постанові Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22 квітня 2025 року, зазначено наступне:
Дії ОСОБА_1 вимозі п.13.1 Правил дорожнього руху не суперечать але не відповідають вимозі п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з подією пригоди. У випадку застосування водієм ОСОБА_2 гальмування в той момент, коли дистанція між автомобілями не була безпечною, дії ОСОБА_1 не відповідають вимозі п.13.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з подією пригоди.
Водій ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами п.12.4, 12.9б) Правил дорожнього руху та вимогами п.13.1 Правил дорожнього руху, або вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху.
Підстав ставити під сумнів вказаний висновок суддя не встановив, то при постановленні рішення у справі, приймає зазначений висновок як доказ у справі, оскільки він був складений з врахуванням пояснень учасників ДТП, та не суперечить іншим зібраним у справі письмовим доказам.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши висновок експерта № СЕ-19/108-25/9945-ІТ від 27 травня 2025 року, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху та у сфері власності.
Об'єктивна сторона порушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Суб'єкт правопорушення загальний.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (80731-10), може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України та відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.4 Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положенням ст.14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.
При співставленні раніше наданих пояснень водія ОСОБА_1 щодо обставин ДТП із схемою місця пригоди та висновком експертизи, необхідно зробити висновок, що пояснення водія ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях порушень правил ПДР, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, в якій були пошкоджені автомобілі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки протирічать сукупності наведених вище доказів по справі.
Згідно з диспозицією ст.124 КпАП України особа несе відповідальність при вчиненні нею як учасником дорожнього руху порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, наслідком чого є пошкодження транспортних засобів, є підставою для визнання його винним в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності по ст.124 КпАП України.
Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164-14, статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Дана справа про адміністративне правопорушення не відносить до категорії справ передбачених у частинах третій - шостій статті 38 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Трьох місячний строк з дня вчинення правопорушення закінчився, правопорушення не є триваючим, дана справа про адміністративне правопорушення не відносить до категорії справ передбачених у частинах третій - шостій статті 38 КУпАП.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Протокол про адміністративне правопорушення від 25 грудня 2024 року складено про події, які відбулись 25 грудня 2024 року.
Строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що справу необхідно закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку для накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 124, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення на особу адміністративного стягнення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: