ЄУН: 336/9884/24
Провадження №: 2/336/572/2025
23 червня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Степливої Т.В., представників позивача: Богач А.О., Стариченка М.П., представника відповідача Сніжко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини,
Представник позивача адвокат Стариченко М.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визначити місце проживання малолітньої дитини з батьком, встановити факт самостійного виховання та утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов обґрунтовує тим, що 10.09.2011 позивач та відповідачка уклали шлюб, який в подальшому було розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2021 у справі №334/1859/21. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У червні 2021 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей, але в подальшому подала заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, оскільки сторонами було укладено договір про участь батьків у вихованні дітей. Відповідно до умов цього договору, позивач та відповідачка досягли згоди щодо того, що спільна малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 буде перебувати на постійному утриманні батька та проживати разом із ним. Також цим договором встановлюється обов'язок батьків утримувати дітей без сплати аліментів один одному, так як діти залишаються проживати з кожним із батьків. Після укладення зазначеного договору, наприкінці 2021 року відповідачка ОСОБА_2 разом із молодшою донькою ОСОБА_4 виїхала на постійне місце проживання до США де постійно мешкають разом та не мають наміру повертатись назад до України.
Представник позивача стверджує, що наразі відповідачка ОСОБА_2 не бере участі в житті старшої дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не підтримує з нею зв'язок та не надає матеріальної допомоги. При цьому позивач проживає разом зі старшою дитиною ОСОБА_3 , де дитина комфортно себе почуває, всім забезпечена, має хороший стан фізичного та психологічного здоров'я. Батько створив для дитини атмосферу любові, моральної та матеріальної забезпеченості, відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, має достатній заробіток для утримання себе і дитини
Представник позивача зазначає, що від встановлення факту самостійного виховання дитини до 18 років позивачем залежить виникнення його права на соціальну допомогу, а також прав передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», прав передбачених Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Звертає увагу суду, що факт, про встановлення якого просить позивач, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних справ, свобод та інтересів заявника, а лише у позовному провадженні (відповідно до постанови ВП ВС від 11.09.2024 у справі №201/5972/22, провадження №14-132цс23).
07.10.2024 ухвалою судді залишено зазначену позовну заяву без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. Недоліки усунуто вчасно.
23.10.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання, зобов'язано районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування та районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування надати суду висновок про вирішення спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
13.11.2024 районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування направила до суду пояснення щодо надання висновку на виконання ухвали суду, а саме, що висновок буде наданий після виходу працівників відділу за адресою мешкання матері та з'ясування всіх обставин справи.
26.11.2024 від представника районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району надійшли пояснення щодо надання висновку на виконання ухвали суду, клопотання про залучення у якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 , клопотання про витребування доказів. В свої поясненнях, представник районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району посилався на те, що заява про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком для цілей отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а отже і скасування усіх мобілізаційних обмежень, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У цивільних правовідносинах факт самостійного виховання батьком (матір'ю) дитини, а отже і факт відсутності участі іншого з батьків у вихованні дитини особа може підтвердити судовим рішенням про позбавлення одного з батьків батьківських прав, визнання особи (батька/матері) недієздатною, оголошення одного з батьків безвісно відсутнім, рішенням органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком (матір'ю), про відібрання дитини тощо. У таких випадках не підлягає окремому встановленню факт самостійного виховання дитини одним з батьків. За наявності у дитини обох дієздатних батьків, один з яких не виконує батьківських обов'язків і не має наміру їх виконувати, факт самостійного виховання дитини батьком (матір'ю), відсутності участі іншого з батьків у вихованні дитини може бути встановлений у рішенні суду при вирішенні спору щодо позбавлення особи батьківських прав у порядку позовного провадження. Зазначає, що висновок з питання, за яким розглядається справа не передбачений законодавством, просить прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини.
Ухвалою від 27.11.2024 до участі у справі залучено третю особу: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.12.2024 від представника позивача ОСОБА_5 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він наполягав на тому, що справа повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства, посилався, зокрема, на постанову від 18.01.2024 у справі №560/17953/21 Великої палати Верховного суду, яка виснувала, що юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Ухвалами від 08.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з зазначенням даних про кожний перетин державного кордону України; з Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
31.01.2025 районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району надала висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини, в якому зазначила, що батьки уклали угоду, якою фактично визначили місце проживання малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишається постійно проживати з батьком, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишається постійно проживати з матір'ю. Батько буде проживати окремо від молодшої доньки, мати буде проживати окремо від старшої доньки, що за домовленістю між батьками (сторонами) не може вважатися перешкодою для реалізації батька та матері прав з виховання та спілкування дітей. Станом на 2024-2025 рік малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжує мешкати з батьком. Родина мешкає у власній двокімнатній квартирі. Санітарно-гігієнічний стан житла задовільний, для дитини створені належні умови для розвитку. З пояснень батька, мати дитини на початку повномасштабного вторгнення з молодшою донькою виїхала до Німеччини, на даний час знаходиться в США. Малолітня ОСОБА_6 повідомила, що мати її вітає з днем народження в телефонному режимі, раз на тиждень спілкується з молодшою сестрою в месенджері.
Орган опіки та піклування дійшов висновку - вважати за доцільне визначити (підтвердити) місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Щодо частини позовної заяви про встановлення факту самостійного виховання зазначила, що жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов'язує підтверджувати факт відсутності участі одного з батьків у вихованні дитини наявністю рішення суду про встановлення факту, який просить позивач.
06.02.2025 на виконання ухвали про витребування доказів від 08.01.2025 Міністерство соціальної політики надало інформацію щодо внутрішньо переміщених осіб, а саме: ОСОБА_2
21.02.2025 на виконання ухвали про витребування доказів від 08.01.2025 Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надав суду інформацію щодо перетинання державного кордону ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
15.04.2025 на підставі розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_9 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 справу передано головуючому судді Коваленко П.Л.
21.04.2025 ухвалою судді справу прийнято у провадження, визначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.
21.05.2025 ухвалою про призначення судового розгляду закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
Представник третьої особи: районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування надіслав на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без участі.
Позивач, відповідач, представники третіх осіб: районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, як органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з'явились, будь-яких клопотань чи заяв суду не надали.
В судовому засіданні представники позивача Богач А.О. та Стариченко М.П. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_10 позовні вимоги визнав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши позовну заяву, додані до матеріалів справи письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Аналогічний висновок, який відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, містить постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
Суд встановив, що у позовній заяві вимогами позивача зазначено: визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини. При цьому відсутня матеріально-правова вимога позивача до відповідачки, стосовно якої він просить прийняти судове рішення. Отже у даному випадку відсутній предмет спору.
При цьому представник позивача у позовній заяві зазначив, що вказані вимоги підлягають розгляду в позовному провадженні, а не в окремому, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у схожій справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23). Проте вказаний аргумент представника позивача є хибним з огляду на наступне.
У пункті 90 вказаної постанови Верховний Суд зробив наступний висновок: «З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, то питання, заявлене у цій справі, не може з'ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні».
Тобто факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження та може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Таким чином Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що факт самостійного виховання дитини у позовному провадженні може бути підставою позову, а не його предметом.
Крім того, позивачем наданий Договір про участь батьків у вихованні дітей, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Т.М. 31.05.2021, зареєстрований в реєстрі за №2626, яким позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 , яким фактично погодили місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком та його обов'язок з утримання доньки.
За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору.
Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Керуючись статтями 255, 260, 268 ЦПК України, суд,
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини закрити у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНКОПП: НОМЕР_2 .
Третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 37573885, адреса місцезнаходження: просп.Моторобудівників, буд. 34, м.Запоріжжя,.
Третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 37573513, адреса місцезнаходження: вул. Сагайдачного, буд. 1А, м.Запоріжжя.
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: не встановлений, АДРЕСА_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя П.Л. Коваленко