с-ще Новомиколаївка
Іменем України
20 червня 2025 року Справа № 322/776/25 (Провадження № 3/322/448/25)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли до суду 27.05.2025 з ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, які об'єднані в одну справу, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 , виданий 09.05.2023, органом:1255,
встановив:
14.05.2025 близько 13 год 30 хв на вул. Шевченка в с-щі Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 , будучи особою, яка одночасно не має права керування транспортними засобами і позбавлена такого права, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, керував автомобілем Москвич М-412 д.н. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху, при цьому будучи двічі протягом року підданим адміністративним стягненням за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судові засідання ОСОБА_1 тричі не з'явився. Будь-яких клопотань щодо відкладення чи перенесення судового засідання, а також пояснень чи заяв по суті справи не подав.
При вирішенні питання щодо розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була достовірно обізнана про розгляд її справи в суді, при цьому, за період перебування справи на розгляді, не скористалася правами, наданими їй чинним законодавством, зокрема статтею 268 КУпАП, не надала пояснення щодо вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин справи та докази на їх підтвердження, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечила присутність свого захисника, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя дійшов висновку про доцільність розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
Положеннями ч.5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.ч.2 - 4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2); керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3); керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4).
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною третьої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 №1452/735 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Суддею досліджено оригінали і копії таких документів: протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №794882 від 14.05.2025 (ч.3 ст.130 КУпАП), серії ЕПР1 №330244 від 14.05.2025 (ч.5 ст.126 КУпАП), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі Акт), роздруківка спеціального пристрою «Drager Аlcotest 6810», результат 2.98% (далі Роздруківка), свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки і сертифікату налаштування (калібрування) алкотестера, постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4730721 від 14.05.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП, витяги постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 серії ББА №307474 від 26.08.2024 за ч.4 ст.126 КУпАП серії ББА №274294 від 08.10.2024 за ч.2 ст.126 КУпАП, єДокумент ОСОБА_1 (Дія), технічного паспорта автомобіля серії АЩ №117536, рапорт полцейського СРПП ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Вовка Анатолія, копії постанов суддів Покровського районного суду Дніпропетровської області щодо ОСОБА_1 від 26.11.2024 за ч.1 ст.130 КУпАП і 23.12.2024 за ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП (далі Постанови суддів), два DVD-R з дванадцятьма відеозаписами (по шість з бодікамер двох поліцейських), довідка б/н б/д щодо повторності, посвідчення водія і належності ТЗ.
Також суддею в контексті перевірки відомостей щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_1 посвідчення водія і права власності на автомобіль, досліджені надані на запит судді інформації РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях №31/29/14-11352-2025 від 30.05.2025 (далі Інформація 1) і №31/29/14-12522-2025 від 16.06.2025 (далі Інформація 2) .
Обидва протоколи підписані ОСОБА_1 без зауважень. Також ним підписані Акт в графі «з результатами згоден» і Роздруківка.
На відеозаписах зафіксовані обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, зокрема зупинка автомобіля Москвич М-412 д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 перед патрульним автомобілем, і вихід останнього з цього автомобіля. Виявлення у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, проведення огляду на стан сп'яніння, згода з результатами огляду. Також встановлено факти, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами, те що він протягом року піддавався стягненням за вчинення правопорушень передбачених ч.ч.2, 4 ст.126, ч.ч.1, 2 ст.130 КУпАП. Зафіксовано роз'яснення прав ОСОБА_1 і складання матеріалів.
Дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 КУпАП і ч.3 ст.130 КУпАП.
Згідно з приміткою ст.22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень зокрема, передбачених ч.ч.4 - 5 ст.126, ст.130 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (до яких відноситься і положення ст.ст.126, 130 КУпАП).
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП передбачені стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Враховуючи вказане, правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП є більш серйозним у порівняні з правопорушенням, передбаченим ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Право керування транспортним засобом особа набуває після отримання чи повернення посвідчення водія в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340 («Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»).
До керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами, допускаються особи, які мають посвідчення тракториста-машиніста на право керування машинами відповідних категорій. Видача посвідчень тракториста-машиніста проводиться територіальними органами Держпродспоживслужби за місцем постійного або тимчасового проживання чи навчання фізичної особи.
Враховуючи приюдиційне значення зазначених у Довідці та постанов суддів, ОСОБА_1 вважається особою, яка позбавлена права керування, згідно з Інформацією 1 і Довідкою, посвідчення водія ОСОБА_1 не видавалось. Щодо нього в минулому зокрема була винесена Постанова за ч.2 ст.126 КУпАП і його піддано адміністративному стягненню, саме за керування транспортним засобом без наявності такого права.
Відомостей про те, що ОСОБА_1 є трактористом-машиністом і має відповідне посвідчення, матеріали справи також не містять.
Отже додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами, на нього не може бути накладено.
Велика палата Верховного суду у своїй постанові у справі №911/1278/20 від 05.04.2023 виснувала, що за загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна, є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть самі визначити (у договорі) момент виникнення права власності на рухому річ. Правила ч.4 ст.334 ЦК України (щодо державної реєстрації права) застосовуються до нерухомих речей.
ОСОБА_1 під час описаних подій дійсно мав при собі технічний паспорт на згаданий автомобіль і пояснював поліцейським, що заплатив за нього за 11000,00 (вочевидь гривень). Вказане дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 є володільцем і користувачем транспортного засобу М-412 д.н. НОМЕР_2 , втім в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують право приватної власність ОСОБА_1 на цей автомобіль (як приклад договір купівлі-продажу, де покупцем виступає ОСОБА_1 ), до того ж автомобіль продовжує бути зареєстрованим за ОСОБА_2 .
Отже додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу також не може бути засновано у вказаному випадку.
Водночас ОСОБА_1 систематично піддається адміністративним стягненням за різного роду порушення на транспорті і будь-яких висновків щодо своє протиправної поведінки не робить, призначені йому штрафи не сплачує, тому з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя визнає за необхідне піддати ОСОБА_1 основному стягненню, передбаченому санкцією ч.3 ст.130 КУпАП, у виді адміністративного арешту на строк 15 діб.
Положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч.1, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Керуючись ст.ст.40-1, 247, 283 - 285, 289, 294 КУпАП, суддя
постановив:
піддати ОСОБА_1 , відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, адміністративному стягненню у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Реквізити для оплати судового збору: отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ смт. Новомик/ 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA 458999980313131206000008499, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Губанов