23 червня 2025 року місто Чернівці справа №725/7683/24
провадження №22-ц/822/410/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Височанської Н.К.,
суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.
секретар Факас А.В.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 20 березня 2025 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: АТ «Державний експортно-імпортний банк України», відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, головуючий в суді першої інстанції суддя Піхало Н.В.,
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У серпні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Посилався в заяві на те, що на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП №70647892 з примусового виконання виконавчого листа №2-873/2009, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці 23 листопада 2010 року про стягнення суми боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно, виконавче провадження відкрито постановою виконавця від 11 січня 2023 року.
Зокрема, в резолютивній частині виконавчого листа №2-873/2009, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці 23 листопада 2010 року зазначено: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Гермес-АН» на користь ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Чернівецької філії заборгованість за кредитним договором № 717107С29 від 27 липня 2007 року у сумі 15 148 118, 77 грн. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме майно: ОСОБА_1 - земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000га, цільове призначення - для переобладнання складських приміщень, відкритих складських майданчиків та офісу 1.1.6 Іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7310136900:66:001:0013 та розташований на ній об'єкт незавершеного будівництва, адмінбудівлі (виділене в натурі нерухоме майно) літ Б, готовність якого становить 99 %, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 123441, виданого виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 15 червня 2007 року , на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 2004 року № 9320, договору купівлі-продажу від 6 червня 2007 року № 5116, рішення Чернівецької міської ради виконавчого комітету від 27 березня 2007 року № 226/5; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ЗАТ «Буковина -Молдагропромбуд», ПП «Гермес-АН» на користь ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі чернівецької філії витрати на оплату судового збору в сумі 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 30 грн.
Разом з тим вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого листа №2-873/2009, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці 23 листопада 2010 року таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із повним виконанням боржником судового рішення.
Вказував, що у виконавчому листі було зазначено порядок і спосіб виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_1 майно, що є предметом іпотеки й відповідно в рамках примусового виконання рішення суду було реалізовано належний боржнику предмет іпотеки - земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,10000 га кадастровий номер 7310136900:66:001:0013 та розташований на ній об'єкт незавершеного будівництва, адмінбудівлі (виділене в натурі нерухоме майно) літ. Б, готовність якого становить 99 %, шляхом проведення електронних торгів, що підтверджується Актом про реалізацію предмета іпотеки від 1 серпня 2018 року.
В подальшому Відділ примусового виконання рішень звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, й ухвалою у справі № 2-873/2009 від 24 березня 2023 року Першотравневим районним судом м. Чернівці було відмовлено в задоволенні заяви, оскільки рішенням суду встановлено спосіб його виконання саме шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, приймаючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що під час виконання судового рішення про стягнення з боржника грошової суми в інтересах іпотекодержателя у межах виконавчого провадження звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про іпотеку» та статті 572 ЦК України, зокрема з урахуванням права стягувача, який є іпотекодержателем, одержати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки, переважне перед іншими стягувачами. При цьому, з метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині слід зазначити, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.
Вказує, що зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 травня 2020 року у справі №361/7543/17, згідно якого звернення стягнення на предмет іпотеки є відмінною вимогою від вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, адже порядок задоволення вимог іпотекодержателя врегульовано спеціальною нормою - ст. 33 Закону України «Про іпотеку», а не загальними нормами ЦК України, які регулюють відносини, пов'язані з основним зобов'язанням.
Таким чином вважає, що в ухвалі № 2-873/2009 від 24 березня 2023 року, яка набрала законної сили, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що подальші дії виконавця щодо звернення стягнення на інше майно чи кошти боржника будуть зміною суті самого рішення суду, яким вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки.
Також вказував, що відповідно до рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці, на виконання якого видано виконавчий лист, зобов'язання ОСОБА_1 перед банком були забезпечені іпотечним майном, на яке було звернуто стягнення в даному виконавчому провадженні.
Вважає, що оскільки передбачено стягнення з двох відповідачів, суд у рішенні визначив спосіб його виконання ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на належне йому майно, що було предметом іпотеки, а отже звернення стягнення на предмет іпотеки - це встановлений судом порядок і спосіб виконання рішення суду як одним із боржників.
Крім того, те, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання рішення суду підтверджується також додатковим рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 березня 2011 року, в якому суд прямо вказав, що рішенням суду від 06 квітня 2009 року було задоволено позов про стягнення суми боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Дане рішення суду набрало законної сили та не було оскаржено стягувачем, а отже стягувач погодився з обставинами, встановленими даним рішенням, тому дані обставини мають преюдиційне значення.
Крім того, рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року стягнуто заборгованість з кількох солідарних божників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП «Гермес» При цьому, виконання даного рішення перебувало одночасно у провадженні кількох виконавчих служб і кожна з них проводила стягнення повної суми заборгованості з кожного з солідарних боржників, що суперечить змісту судового рішення та правовій суті солідарної відповідальності. Зокрема, з ОСОБА_2 Хотинським відділом ДВС стягнуто 208427, 28 грн. та виконавче провадження щодо неї закінчено на підставі п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», проте стягнута сума не була врахована виконавчою службою при відкритті виконавчого провадження на залишок заборгованості ОСОБА_1 . Крім того, згідно відповіді Господарського суду Чернівецької області від 12 липня 2023 року майно ще одного солідарного боржника ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд» було реалізовано з торгів і виручені кошти перераховані на рахунок стягувача, а тому вважає, що стягувач діяв недобросовісно, оскільки при поданні заяви про відкриття виконавчого провадження не повідомив виконавчу службу про виконання судового рішення з урахуванням проведення стягнення з інших солідарних боржників.
Посилаючись на положення ст. 432 ЦПК України просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №2-873/2009, виданий Першотравневим районним судом м. Чернівці 23 листопада 2010 року на виконання рішення суду від 06 квітня 2009 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 19 березня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: АТ «Державний експортно-імпортний банк України», відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
Повний текст ухвали складено судом 24 березня 2025 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 сформував у системі «Електронний суд» 04 квітня 2025 року апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі наводить обставини й підстави для задоволення вимог, які викладені у заяві та свої доводи мотивує тим, що матеріалами справи підтверджується факт, що ОСОБА_1 повністю виконано рішення суду у зв'язку із тим, що у виконавчому листі визначено порядок і спосіб виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який було реалізовано згідно із Актом про реалізацію предмета іпотеки від 01 червня 2018 року, а також того, що заставне майно інших майнових поручителів: ОСОБА_2 та ЗАТ «Буковина Молдагропромбут» було реалізоване в процесі виконавчого провадження та банкрутства, а кошти від реалізації перераховано стягувачу.
Вважає, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року чітко визначено спосіб його виконання стягнення з позичальника та поручителя суми боргу за кредитним договором в солідарному порядку та звернення стягнення на предмети іпотеки, передані в забезпечення іпотекодавцями за іпотечними договорами, тобто рішенням суду чітко визначено спосіб виконання як стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, так і звернення стягнення за іпотечними договорами.
Однак, судом першої інстанції вказаного факту не було враховано
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Вказало, що задовольняючи позов АТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 , його поручителя ПП «Гермес-АН», в силу того, що забезпечувальне зобов'язання - порука має акцесорний, додатковий характер до основного зобов'язання та не може існувати самостійно, наявну кредитну заборгованість ОСОБА_1 та ПП «Гермес-АН» було стягнено судом у солідарному порядку, тобто із кожного із них, а тому спростовується аргумент ОСОБА_1 у його заяві, що виконання виконавчого листа №2-873/2009 від 23 листопада 2010 призведе до подвійного стягнення з нього, що порушує його права. Рішення суду в повному обсязі не виконано, сума кредитної заборгованості повністю не погашена, а тому немає підстав визнавати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року у справі №2-873/2009 задоволено позовні вимоги ВАТ «Укрексімбанк», яке змінило найменування на АТ «Укрексімбанк», до ОСОБА_1 , ПП «Гермес-АН», ОСОБА_2 , ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд» про стягнення суми боргу за кредитним договором та стягнуто солідарно із позичальника ОСОБА_1 та поручителя ПП «Гермес-АН» на користь ВАТ «Укрексімбанк» в особі Чернівецької філії заборгованість за кредитним договором від 27 липня 2007 року №71107С29 у сумі 15 148 118,77 грн.
Звернено стягнення на предмети іпотеки, а саме: на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 7310136900:66:001:0013 та розташований на ній об'єкт незавершеного будівництва, адмінбудівлю (виділене в натурі нерухоме майно літ «Б», готовність якого становить 99 %), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 - нежитлові будівлі, які складаються із: будівлі бані літ. «А-2»; будівлі пральні-котельні літ. «Б»; будівлі майстерні літ. «В»; вбиральні літ. «Г»; насосної літ. «Д»; сараю літ. «Ж»; огорожі № 1-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; на єдиний майновий комплекс ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд», до складу якого входять усі види майна, призначені для діяльності названого товариства, включаючи рухоме та нерухоме майно, сировину, продукцію, права вимоги та всі інші права, та на все майно, в тому числі основні фонди та оборотні засоби, а також інші цінності, що відображені в самостійному балансі товариства, або з будь-якої причини не відображені в балансі, але є власністю товариства або стануть його власністю у майбутньому, зокрема: адміністративний корпус літ. «А» площею 440,4 кв. м; магазин літ. «Б» площею 172,02 кв. м; склад літ. «В» площею 385,28 кв. м; майстерня літ. «Г» площею 193,8 кв. м; майстерня літ. «Д» площею 102,6 кв. м; гаражі літ. «Е» площею 585,2 кв. м; гаражі літ. «Ж» площею 444,7 кв. м; компресорна літ. «З» площею 15,8 кв. м; вбиральня літ. «І» площею 16,1 кв. м; огорожа № 1; огорожа № 2; огорожа № 3; адміністративний будинок літ. «А» площею 505,4 кв. м; їдальня літ. «Б» площею 1 314,3 кв. м; вбиральня літ. «В» площею 17,6 кв. м; пульт керування літ. «Г» площею 20,3 кв. м; трансформаторна літ. «Д» площею 36 кв. м. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.53-55).
Додатковим рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівців від 16 березня 2011 року у справі № 2-873/2009 вирішено питання щодо вартості кожного об'єкта, на який звертається стягнення, зокрема зазначено, що: загальна заставна вартість переданого ОСОБА_1 в іпотеку майна становить 2 430 000 грн та підлягає стягненню для задоволення вимог банку; загальна заставна вартість переданого ОСОБА_2 в іпотеку майна становить 2 000 000 грн та підлягає стягненню для задоволення вимог банку; загальна заставна вартість переданого ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд» в іпотеку майна становить 8 500 000 грн та підлягає стягненню для задоволення вимог банку.
23 листопада 2010 року Першотравневим районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист №2-873/2009 щодо боржника ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 06 квітня 2009 року.
Вищевказаний виконавчий лист неодноразово перебував на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, та в останнє стягувач пред'явив його до примусового виконання у листопаді 2023 року, подавши відповідну заяву про стягнення із ОСОБА_1 залишку заборгованості за виконавчим листом № 2-873/2009 у розмірі 13 506 706,04 грн.
Постановою державного виконавця Відділу ПВР УЗПВР у Чернівецькій області Павлюка А.Г. від 11 січня 2023 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-873/2009, виданого 23 листопада 2010 року Першотравневим районним судом міста Чернівців.
Як убачається з постанови Чернівецького апеляційного суду від 12 серпня 2024 року, заявник не погоджуючись із даною постановою державного виконавця, 16 лютого 2023 року звернувся до Відділу ПВР УЗПВР у Чернівецькій області із заявою про закінчення виконавчого провадження, в якій повідомив про повне виконання боржником рішення згідно з виконавчим листом №2-873/2009, зазначивши, що у виконавчому документі визначено порядок і спосіб виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_1 майно, що є предметом іпотеки, тоді як 01 червня 2018 року предмет іпотеки (земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 7310136900:66:001:0013 та розташовану на ній адмінбудівлю літ. «Б» зі ступенем готовності 99 %) було реалізовано шляхом проведення електронних торгів за ціною 1 906 640 грн, що підтверджується Актом про реалізацію предмета іпотеки від 01 червня 2018 року .
Листом від 23 лютого 2023 року №890 Відділ ПВР УЗПВР у Чернівецькій області повідомив заявнику про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки у резолютивній частині виконавчого листа №2-873/2009 не визначений спосіб його виконання, про який зазначає сторона боржника, а саме шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
В подальшому, 17 березня 2023 року начальник Відділу ПВР УЗПВР у Чернівецькій області Дворський В.В. звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із заявою про роз'яснення рішення цього суду від 06 квітня 2009 року у справі №2-873/2009, в якій просив роз'яснити, чи є звернення стягнення на передане ОСОБА_1 в іпотеку майно єдиним способом виконання судового рішення в частині стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором й відповідно ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 березня 2023 року у справі №2-873/2009 у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовлено.
Не погоджуючись із постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, заявник звернувся із відповідною скаргою до суду, вказуючи на те, що оскільки всупереч вищенаведеним висновкам, викладеним в ухвалі від 24 березня 2023 року Першотравневого районного суду м. Чернівці, справа №2-873/2009, котрі підтверджують, що порядком виконання рішення цього суду від 06 квітня 2009 року є саме звернення стягнення на предмет іпотеки, та, незважаючи на фактичне виконання вказаного рішення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, державний виконавець не виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, його дії свідчить про зловживання з боку виконавця процесуальними правами.
В подальшому, постановою апеляційного суду Чернівецької області від 12 серпня 2024 року в задоволенні скарги заявника про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця відмовлено та вказано, що питання щодо виконання виданого кредитору виконавчого документа у разі, коли такий обов'язок боржника за таким виконавчим документом відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням (через виконання боржником, іншою особою тощо) підлягають вирішенню в порядку, передбаченому частиною другою статті 432 ЦПК України (а.с.46-52).
При цьому, апеляційним судом вказано, що посилання скаржника на те, що набрала законної сили ухвала Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 березня 2023 року у справі №2-873/2009, якою відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, і в якій міститься висновок, що «…основний зміст рішення суду - це звернення стягнення на предмет іпотеки на визначену суму боргу…», не заслуговують на увагу, оскільки примусовому виконанню підлягає рішення суду, а не його роз'яснення, і преюдиційне значення в силу ч.4 ст.82 ЦПК України мають місце встановлені обставини, а не висновки суду.
Мотиви та доводи, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права переглядаючи рішення
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів повного виконання боржником своїх зобов'язань перед стягувачем після відкриття виконавчого провадження та застосування до нього заходів примусового виконання рішення не надано, а за рахунок реалізації іпотечного майна не було погашено всієї суми боргу, стягнутої згідно рішення суду, тому підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні й відповідно у задоволенні заяви слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі №1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Статтею 18 ЦПК України визначено: судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обставини, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Ці обставини, в залежності від достатніх для цього підстав, можна умовно поділити на дві групи: в одних випадках виконавець приймає таке рішення самостійно (пункти 1, 3, 4, 6, 7 частини 1 статті 39 цього Закону), в інших - лише на підставі судового рішення (пункти 2,5,10 даної норми).
Закінчення виконавчого провадження здійснюється постановою виконавця, а підстави закінчення встановлюються в залежності від об'єктивних обставин та не мають альтернативного характеру.
Однією із підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5 частини 1 статті 39 вказаного Закону).
Згідно із частиною першою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина друга статті 432 ЦПК України).
Судом встановлено, що 23 листопада 2010 року Першотравневим районним судом м. Чернівці на виконання рішення суду від 06 квітня 2009 року видано виконавчий лист №2-873/2009, згідно якого стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Гермес-АН» на користь ВАТ Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитивним договором №71107С29 від 27.07.2007 року у сумі 15 148 118,77 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме майно ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 7310136900:66:001:0013 та розташований на ній об'єкт незавершеного будівництва, адмінбудівлю (виділене в натурі нерухоме майно літ «Б», готовність якого становить 99 %), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 (том 1 а.с.56).
В рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем було реалізовано на прилюдних торгах майно боржника ОСОБА_1 , ціна продажу якого становила 1 906 640,00 грн. Дана обставина підтверджується актом про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів від 01 червня 2018 року (т.2 а.с.43).
Також встановлено, що на виконання рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 06 квітня 2009 року Хотинським відділом державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області було звернуто стягнення на майно іпотекодавця ОСОБА_2 . Згідно журналу обліку депозитних сум встановлено, що на користь стягувача згідно платіжного доручення №506 від 10.05.2012 року було перераховано кошти в сумі 208427,28 грн. (т.2 а.с.75-79).
Крім того, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції було оглянуто матеріали господарської справи щодо банкрутства ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд» №9/5027/32-б/2011.
З договору купівлі-продажу від 21 серпня 2014 року вбачається, що нерухоме майно ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд» було продано 18 серпня 2014 року на аукціоні за 397 850 грн.
Зі звіту ліквідатора за період ліквідаційної процедури від 16.07.2015 року вбачається, що на першому повторному аукціоні нерухоме майно ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд» було реалізовано за ціною 397850 грн., а у результаті проведення другого повторного аукціону 16 червня 2015 року інше нерухоме майно ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд» було реалізовано за 155 233 грн.
З реєстру вимог кредиторів у справі №9/5027/32-б/2011 вбачається, що сума погашених вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії м.Чернівці становить 1029037,47 грн.
Таким чином, сума заборгованості за кредитним договором згідно рішення суду в розмірі 15 148 118,77 грн. в рамках виконавчих дій не була погашена в повному обсязі, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зокрема у зв'язку із тим, що заборгованість за кредитним договором погашена у повному обсязі і обов'язок боржника відсутній у зв'язку із його повним виконанням.
Щодо доводів заявника в частині того, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року у справі №2-873/2009 було визначено спосіб та порядок його виконання саме шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу, то суд першої інстанції також прийшов до правильних висновків, що Банк виходячи з того, що вартості іпотечного майна не вистачало для погашення всієї суми заборгованості станом на 12 січня 2009 року, просив суд стягнути суму боргу як з позичальника, так і з фінансового поручителя солідарно, а також звернути стягнення на іпотечне майно й відповідно суд при поставленні рішення встановив спосіб виконання рішення від 06 квітня 2009 року саме шляхом звернення стягнення на заставлене майно у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а також способом задоволення вимог кредитора було визначено солідарне стягнення боргу з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором з одночасним зверненням стягнення на предмети іпотеки.
Доказів повного виконання боржником своїх зобов'язань перед стягувачем не надано, а за рахунок реалізації іпотечного майна не було погашено всієї суми боргу, стягнутої згідно рішення суду, тому підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, на які покликається боржник ОСОБА_1 , не ототожнюються з підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, не виконано та не втратило законної сили, виконавчий лист стягувачем не відкликався та перебуває на примусовому виконанні. Отже, боржником не доведена відсутність його зобов'язань перед стягувачем.
Доводи апеляційної скарги зводиться лише до незгоди боржника з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції в даній справі, що ґрунтується на власному трактуванні боржником встановлених судом обставин справи, а також на власному тлумаченні боржником положень частини другої статті 432 ЦПК України. Практика Верховного Суду, на яку представник боржника посилається у своїй апеляційній скарзі, не є релевантною до зазначених правовідносин.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 20 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено судом 23 червня 2025 року.
Головуючий: Н.К. Височанська
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк