Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/433/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 396/1548/19 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
16.06.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 21 травня 2025 року в кримінальному провадженні № 12019120230000227 від 22.03.2019 року за п.п.4,6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України про продовження обвинуваченому:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянину України, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
строку тримання під вартою, -
У процесі судового розгляду кримінального провадження № 12019120230000227 від 22.03.2019 року стосовно ОСОБА_8 за п.п.4,6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України, за клопотанням прокурора, ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 21 травня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою строком на два місяці, а саме до 19 липня 2025 року.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушень, у разі доведеності його винуватості загрожує покарання, у тому числі у виді довічного позбавлення волі, а тому ОСОБА_8 , за висновком суду/, перебуваючи на свободі може переховуватися від правосуддя, вчинити інші злочин та перешкоджати кримінальному провадженню суду, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та застосувати йому більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про свою невинуватість, відсутність доказів його причетності, обґрунтованих ризиків та законних підстав для подальшого тримання його під вартою, а також наявність міцних соціальних зв'язків, які на думку ОСОБА_8 свідчать про можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали судового провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає за таких підстав.
За містом положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також судової практики Європейського суду з прав людини, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
В даному випадку, при вирішенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 щодо заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, колегія суддів апеляційного суду, крім практики ЕСПЛ враховує те, що згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У разі доведеності винуватості ОСОБА_8 в умисному вбивстві при обтяжуючих обставинах, йому загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі, що свідчить про наявність реальних ознак суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі захисту прав потерпілого (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 щодо незаконності подальшого його утримання під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.
Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує, що у разі перебування на свободі обвинувачений ОСОБА_8 не зважаючи на міцні, як він вважає соціальні зв'язки та позитивні характеристики може вчинити нові злочини, незаконно впливати на свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 406, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 21 травня 2025 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою в кримінальному провадженні № 12019120230000227 від 22.03.2019 року за п.п.4,6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України на 60 днів, а саме до 19 липня 2025 року включно - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4