Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/314/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 941/518/24 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
16.06.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представник колонії - ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_8 ,
у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги засудженого ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.03.2025
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.03.2025 відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_9 про заміну не відбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі строковим покаранням.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав про відсутність достатніх ознак, які вказували б на виправлення засудженого. За період відбування покарання ОСОБА_9 мав як стягнення, так і заохочення, вину у вчинених злочинах не визнав, у їх вчиненні не розкаявся, участі у корекційних та профілактичних заходах не приймає, а підтримання соціально-корисних зв'язків з родиною не є підставою для застосування щодо засудженого заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Строк відбутого засудженим до довічного позбавлення волі покарання є недостатнім, а тому його заміна на даний час не сприятиме виправленню ОСОБА_9 та досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.
В апеляційних скаргах:
Адвокат ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою заяву засудженого ОСОБА_9 про заміну невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі строковим покаранням задовольнити.
На час звернення до суду першої інстанції засуджений жодного стягнення не мав, дане підтверджується характеристикою, яка міститься в матеріалах справи.
ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» проти заяви засудженого не заперечувала, наполягала в суді, що клопотання підлягає задоволенню. Надала суду свій Висновок щодо ступеня виправлення засудженого, який було складено за участю уповноваженого органу з питань пробації, де встановлено підсумковий загальний бал 74, який свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та має бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Вказує, що засуджений чітко надав покази суду, що вину він визнає, кається, і вже на протязі 23 років як відбуває покарання думає за скоєне, що кається на протязі цих років, і хотів би повернути час щоб такого не відбулося. Дане може бути підтверджено якщо прослухати аудіо або відеозапис судового слухання за 18.03.2025 року, яке відбувалося за участю засудженого, прокурора, захисника, представника колонії.
Засуджений за своє перебування в колонії мав 31 стягнення, але ці стягнення за 23 роки перебування у неволі, тобто одне стягнення за рік, і ці стягнення не є значними: «між камерний зв'язок», «неохайний стан», «вилучено сім карту мобільного телефону», «порушив форму одягу».
Але з характеристики видно, що є ряд добрих і гарних заохочень.
Суд не надав належної оцінки того, що на протязі 23 років перебування у колонії, засуджений не вчинив іншого злочину чи кримінального правопорушення. Жодного разу не був притягнутий ні до адміністративної ні до кримінальної відповідальності. Не надав належної оцінки, що засуджений має дружину, мати похилого віку.
Суд першої інстанції при вирішенні заяви вирішив його в односторонньому порядку, взявши лише доводи і тези з документів виправної колонії, які не є на користь засудженого, а не оцінив всі докази в сукупному порядку.
Засуджений ОСОБА_9 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та замінити довічне ув'язнення на певний строк. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Суд не врахував позицію адміністрації установи про задоволення клопотання засудженого. Зазначає, що жодного кримінального та адміністративного правопорушення за 24 роки відбування покарання не вчиняв, дисциплінарні правопорушення були дрібними та нікчемними.
Вважає, що судом повинні були братися до уваги докази того, що засуджений лише став на шлях виправлення, а не повного виправлення засудженого як при умовно-достроковому звільненні.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_9 , захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , які підтримали подані апеляційні скарги та просив їх задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, дослідивши матеріали провадження, проаналізувавши доводи наведені у скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги засудженого ОСОБА_9 , захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Згідно з положеннями ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
За правилами ч.1 ст.82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст.82 КК України).
Відповідно до положень ч.5 цієї статі покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання.
Згідно роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення є доведеність того, що він став на шлях виправлення.
При вирішенні питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі покаранням у виді позбавлення волі на певний строк необхідно встановити становлення особи на шлях виправлення, а саме прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м'якого покарання.
Такий висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен бути зроблений на підставі всебічного врахування даних про поведінку засудженого за весь період перебування в установі виконання покарання.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції колегією суддів встановлено, що Державна установа «Петрівська виправна колонія (№ 49)» надала матеріали для вирішення заяви засудженого ОСОБА_9 .
Відповідно до характеристики на ОСОБА_9 від 12.06.2024, за період знаходження Державній установі «Петрівська виправна колонія (№ 49)» зарекомендував себе посередньо, вину у вчинених злочинах не визнає, не бере участі у програмах, заходах, має негативне ставлення до участі у програмах. Усвідомлює, що саме потребує змін, але при цьому нічого не робить. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими він користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, на критику у свою адресу реагує адекватно. Не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, мали випадки нетактовної поведінки, не завжди виконує їх законні вимоги. За час відбування покарання мав як заохочення, так і стягнення, які на теперішній час погашені. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства - як високий. (а.с.8-14)
Згідно висновку комісії щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_9 у якому зазначено, що із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи засуджений не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення) та не може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Загальна кількість балів засудженого становить 61.(а.п.15-21)
Відповідно до характеристики на ОСОБА_9 , від 14.10.2024 за період знаходження Державній установі «Петрівська виправна колонія (№ 49)» зарекомендував себе посередньо, вину у вчинених злочинах не визнає, бере участь у програмах, заходах, має позитивні плани на майбутнє та активно їх впроваджує в своєму житті, має позитивні результати реалізації цих планів. Виловлює бажання створити сім'ю, працевлаштуватись та припинити злочинну діяльність. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, на критику у свою адресу реагує адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, мали випадки нетактовної поведінки, не завжди виконує їх законні вимоги. За час відбування покарання мав як заохочення, так і стягнення, які на теперішній час погашені. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства - як високий. (а.с.86-88)
Згідно висновку комісії щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_9 зазначено, що із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи засуджений не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення) та не може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Загальна кількість балів засудженого становить 62.(а.п.90-93)
Характеристика на ОСОБА_9 , від 10.12.2024 Державної установи «Петрівська виправна колонія (№ 49)» зазначено, що соціальні зв'язки підтримується особа не байдужа щодо відновлення з рідними та близькими стосунків. Стабільні зв'язки з рідними та близькими, які активно та позитивно впливають на засуджену особу має позитивні стосунки, переважає задоволеність шлюбом стосунки підтримуй з із матір'ю сестрою та дружиною шляхом телефонних переговорів та побачень. Зі слів засудженого на даний час вину у вчиненні злочину визнає повністю повною мірою та усвідомлює наслідки скоєного правопорушення. Бере активну участь у програмах. Усвідомлює, що саме треба змінювати, бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи. Позитивні плани на майбутні є, активне їх впроваджує в своєму житті, має позитивні результати реалізації планів. Висловлює бажання проживати з дружиною працевлаштуватись та припинити злочинну діяльність. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, мали випадки нетактовної поведінки, не завжди виконує їх законні вимоги. За час відбування покарання мав як заохочення, так і стягнення, які на теперішній час погашені. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства - як високий. (а.с.126-132)
Форма індивідуального плану виправлення та ресоціалізації за період 2024 року (а.с.133-136)
Характеристика Державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)» від 12.03.2025, яка була надана до матеріалів з метою вирішення заяви засудженого ОСОБА_9 свідчить, що за період знаходження в установі він зарекомендував себе позитивно, вину у вчинених злочинах визнає у повній мірі, усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення, має бажання відшкодувати шкоду заподіяну злочином. Стабільні зв'язки з рідними та близькими, які активно та позитивно впливають на засуджену особу має позитивні стосунки, переважає задоволеність шлюбом стосунки підтримуй з із матір'ю сестрою та дружиною Має друзів, соціально контактний та комунікабельний. Не має друзів та кола спілкування, в якому підтримують прокримінальні настанови та спосіб життя. Виявляє бажання працювати, володіє достатніми професійними навичками. До безоплатної праці ставиться позитивно. За час відбування покарання приймав участь у роботах з поліпшення житлово-побутових умов засуджених. Усвідомлює, що саме треба змінити у житті, має позитивні плани на майбутнє. Підтримує стосунки із співмешканкою та матір'ю, відносини з якими добрі. Усвідомлює вплив вживання наркотичних речовин/алкоголю на життя і здоров'я, проте можлива зміни поведінки під впливом оточення. На профілактичному обліку не перебуває та не перебував. За час відбування покарання мав як заохочення, так і стягнення, які на теперішній час погашені. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства - як високий. (а.с.148-150)
Згідно висновку комісії щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_9 зазначено, що із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Загальна кількість балів засудженого становить 74. (а.п.147-154)
Згідно з психологічною характеристикою на засудженого ОСОБА_9 , у нього переважає сангвінічний тип темпераменту з дуже стійкою емоційною стабільністю. Характерна працьовитість, незалежність. Намагається бути самокритичним, уважним, наполегливим, сумлінним. В конфліктні ситуації потрапляє рідко, але якщо потрапить, то виявляє мудрість і прекрасні аналітичні здібності. Намагається слідкувати за собою та контролювати думки про себе. Самооцінка адекватна. При втраті зацікавленості у роботі виявляє впертість та дратівливість у відповідь на критику. Намагається використовувати у повсякденному житті знання та навички, отримані під час проходження занять корекційної програми. Окреслено, що начальнику відділення слід приділяти більше уваги, якщо засуджений перебуває у стані неспокою. Такий стан буває рідко, та якщо буває, то носить затяжний характер. У такому стані важко передбачити його поведінкові реакції, він може піти на порушення дисципліни. У виховній роботі слід враховувати, що засуджений своїх принципів і переконань не змінює, він зважає на аргументацію. Вимоги слід ставити чітко та виважено. Процес формування його думки дуже тривалий, закласти щось нове дуже важко. (а.с.156)
Судом встановлено, що надані установою виконання покарання у березні 2025 року документи викликають сумніви у достовірності виправлення засудженого, оскільки надані через короткий проміжок часу та протирічать раніше наданим у жовтні 2024 року матеріалам про виправлення ОСОБА_9 , що на думку суду першої інстанції свідчить лише про наміри засудженого виправитись та змінити свою поведінку. Під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 протягом всього строку відбуття покарання періодично отримував дисциплінарні стягнення, останнє з яких у 2022 році, протягом тривалого часу (більше 20 років) не відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, згідно характеристики на засудженого, наданої у жовтні 2024 року, вину у вчиненні злочинів не визнавав, участі у корекційних програмах, заходах не приймав та мав негативне ставлення до участі у них, та відповідно до характеристики на ОСОБА_9 , наданої у березні 2025 року, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства - як високий.
На думку суду першої інстанції такі зміни є тимчасовими у поведінці засудженого та ставленні до вчинених злочинів свідчать лише про його бажання отримати пом'якшення призначеного судом покарання.
Колегія суддів не погоджується із даним твердженням. В суді апеляційної інстанції представником колонії, а саме начальником сектору начальником відділення соціально психологічної служби для тримання чоловіків до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 зазначив, що у поведінці засудженого ОСОБА_9 мають місце позитивні тенденції у виправленні, оскільки поміж наявних стягнень, він отримав подяки за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки в установі. Крім того, пояснив, що на теперішній час в установі відсутні можливості надання роботи особам, яким призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Встановлено, що при затвердженні висновку щодо ступеня виправлення засудженого в комісію поміж працівників установи був залучений представник органу пробації, у відповідності до зазначеного висновку засуджений ОСОБА_9 отримав 74 бали, отже став на шлях виправлення та може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м'яке у виді позбавлення волі на певний строк. Оцінюючи матеріали провадження колегією суддів встановлено, наявні дані які характеризують засудженого ОСОБА_9 , під час відбування покарання у виді довічного позбавлення волі та які свідчать про те, що останній стає на шлях виправлення.
Колегія судів зазначає, що вирішення заяви про заміну довічного позбавлення волі строковим терміном не може унеможливити подальше відбування покарання засудженим ОСОБА_9 в установі виконання покарань.
Дійсно, під час ухвалення вироку, засуджений ОСОБА_9 вину у вчиненому злочину не визнав, проте в подальшому, під час відбування покарання у виді довічного позбавлення волі, останній вину визнав, щиро розкаюється, що підтверджується характеристикою засудженого, затвердженою начальником ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)». Судом апеляційної інстанції встановлено, що засуджений визнає свою вину у вчинених злочинах, характеристика засудженого свідчить про прагнення останнього досягнути виправлення.
У рішенні у справі «Медвідь проти України» (заява № 7453/23) Європейський суд зазначив, що «…засуджений не може триматися під вартою, якщо відсутні законні пенологічні підстави для позбавлення волі, які включають покарання, стримування, захист суспільства і реабілітацію. ….. Право засудженого на перегляд передбачає безпосередню оцінку відповідної інформації, а перегляд також має супроводжуватися достатніми процесуальними гарантіями. Засуджений необхідною мірою повинен знати, що він має зробити для того, щоб його кандидатуру було розглянуто для звільнення та за яких умов це може вимагати надання обґрунтування, ці умови повинні захищатися доступом до судового перегляду. ……Попри той факт, що Конвенція як така не гарантує права на реабілітацію, практика Суду припускає, що засудженим особам, у тому числі засудженим до довічного позбавлення волі, має бути дозволено реабілітуватися. Засуджений до довічного позбавлення волі повинен мати реалістичну можливість, наскільки це можливо в межах обмежених умов установи виконання покарань, досягти такого прогресу в реабілітації, щоб це дало йому надію одного дня отримати право на дострокове або умовно дострокове звільнення. …» (пункти 47-48 рішення)
Конвенція не забороняє призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі особам, засудженим за вчинення особливо тяжких злочинів, таких як вбивство. Проте, щоб таке покарання було сумісним зі ст.3, повинна існувати «de jure і de facto» можливість його пом'якшення, що означає, що в ув'язненого повинна бути як перспектива звільнення, так і можливість перегляду міри покарання. В основі такого перегляду повинна лежати оцінка наявності законних пенологічних підстав для триваючого тримання ув'язненого під вартою в місцях позбавлення волі. Ці підстави включають покарання, стримування, захист громадськості і реабілітацію. Баланс між ними не обов'язково є статичним і може змінюватися в ході відбування покарання, таким чином, первинні підстави, що обґрунтовують тримання під вартою в момент призначення покарання, можуть втратити своє значення після тривалого періоду відбування покарання.
Європейський комітет із питань запобігання катуванню чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню за результатами візитів до України у 2016 та 2017 роках також рекомендував Україні створити реалістичну перспективу звільнення від довічного позбавлення волі, а саме «…Комітет змушений нагадати про основний принцип, що для того, щоб зменшити шкідливі наслідки ув'язнення та сприяти реінтеграції в'язнів із гарантуванням безпеки громади на волі, закон має передбачати реалістичну перспективу умовного звільнення для всіх засуджених, включно із засудженими до довічного позбавлення волі» (Доповідь 2016 року, [CPT/Inf (2017) 15], п. 40); «…Комітет знову закликає українську владу внести зміни до законодавства з тим, щоб забезпечити можливість умовного (дострокового) звільнення для всіх засуджених до довічного позбавлення волі, за умови оцінки загрози, яку вони становлять для суспільства, на підставі індивідуальної оцінки ризиків» (Доповідь 2017 року, [CPT/Inf (2018) 41], п. 81).
На день розгляду апеляційної скарги ОСОБА_9 фактично відбув 23 роки 07 місяців позбавлення волі, що дає можливість розглянути питання про заміну довічного позбавлення волі більш м'яким у виді позбавлення на певний строк.
Враховуючи вищевикладене, особу засудженого, поведінку останнього за весь період перебування в установі виконання покарань в Державній установі «Петрівська виправна колонія (№ 49)», який свою вину у вчиненні злочину за час відбування покарання визнав повністю, мав заохочення, а також те, що поведінка засудженого ОСОБА_9 є сумлінною, внаслідок чого він довів, що став на шлях виправлення, колегія суддів приходить до висновку, що особа засудженого змінилась, прагне досягнути виправлення та йому можливо замінити покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що надасть йому шанс протягом наступних років довести, що він перестав бути суспільно-небезпечним і його подальше утримання в умовах ізоляції від суспільства не є доцільним та досягти такого прогресу в реабілітації, щоб це дало йому надію одного дня отримати право на дострокове або умовно-дострокове звільнення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду, яка не відповідає вимогам закону, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви засудженого про заміну останньому покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Керуючись ст.ст. 82 КК України, 376, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.03.2025 - скасувати.
Заяву засудженого ОСОБА_9 - задовольнити.
Замінити ОСОБА_9 покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 05.02.2002 року за ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України, на покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2