Справа № 352/2726/24
Провадження № 11-кп/4808/190/25
Категорія ч.4 ст. 185 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
10 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді - ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря с/з - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Тисменицького районного суду від 05.02.2025 щодо обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з середньо освітою, депутатом не обирався, раніше не судимого, військовозобов'язаного
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України (КК)
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
1.Зміст судового рішення суду першої інстанції.
Дії обвинуваченого перекваліфіковані з ч. 4 ст. 185 КК на ч. 1 ст. 190 КК.
Обвинуваченого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, призначив покарання - 240 годин громадських робіт.
2. Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судом першої інстанції.
У період з червня по липень 2024 року ОСОБА_7 тимчасово проживав у АДРЕСА_2 , де на території вказаного господарства займався встановленням бруківки разом з іншими різноробочими, зокрема із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
26.07.2024 у вечірній час доби, ОСОБА_7 , перебуваючи у вказаному будинку разом із ОСОБА_9 , дізнався про наявність у останнього заощаджень у вигляді грошових коштів у сумі 200 (двісті) доларів США, які останній зберігав у своїй сумці, та в цей час у нього виник злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом обману та зловживання довірою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що між ним та ОСОБА_9 були довірливі взаємовідносини, з метою отримання доступу до майна потерпілого та його подальшого заволодіння, попросив у ОСОБА_9 передати йому грошові кошти нібито для зберігання, запевнивши потерпілого, що поверне йому їх наступного дня, хоча насправді наміру повертати грошові кошти власнику ОСОБА_9 не мав.
Не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_9 передав власні грошові кошти у сумі 200 (двісті) доларів США ОСОБА_7 , який, отримавши доступ до майна потерпілого, обернув їх на свою користь та поїхав з ними до місця свого проживання, тобто у такий спосіб ОСОБА_7 заволодів належними ОСОБА_9 грошовими коштами у сумі 200 (двісті) доларів США, які згідно курсу НБУ, станом на 26.07.2024, у гривневому еквіваленті складали 8239,54 грн., яким надалі розпорядився на власний розсуд.
У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 8239,54 грн.
3.Доводи апеляційної скарги прокурора:
3.1. Оскаржений вирок є таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
3.2. Аналізуючи ті обставини, про які суду розповіли потерпілий та обвинувачений, обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна (момент закінчення злочину) відбувалося таємно, тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати саме як крадіжку, іншими словами, дії, які розпочалися як шахрайство, завершились як крадіжка.
3.3. ОСОБА_7 запропонував взяти гроші на зберігання, і тільки після цього отримав реальну можливість розпорядитися цими коштами, його дії слід кваліфікувати як крадіжка, подібне надання майна (грошей) не є відчуженням, тому і не створює заволодіння ним.
3.4. Клопоче під час розгляду кримінального провадження дослідити звукозапис судових засідань, звернувши увагу на показання потерпілого та обвинуваченого.
Враховуючи наведені обставини, просить оскаржений вирок скасувати. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
4. Провадження в апеляційному суді.
4.1. В судовому засіданні прокурор доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
4.2. Обвинувачений заперечив проти апеляційної скарги прокурора, просив вирок суду залишити без змін.
5. Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно з приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Рішення суду першої інстанції цим приписам відповідає.
Відповідно до ст. 190 КК шахрайство це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. При цьому обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
Якщо ж обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, тобто вилучення майна відбувалося таємно, то склад шахрайства відсутній, і такі дії слід кваліфікувати як крадіжку (Постанова ВС № 655/289/17 від 02.04.2019).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_9 вказав, що разом з обвинуваченим працював і проживав у с. Павлівка. Потерпілий завжди носив із собою сумку з грошима, бо боявся крадіжки. Зі слів ОСОБА_9 , обвинувачений запропонував передати гроші йому на зберігання. Довірившись, потерпілий передав кошти. Обвинувачений обіцяв їх повернути, але не зробив цього. Спочатку потерпілий не усвідомив факту шахрайства і неодноразово телефонував ОСОБА_7 , який обіцяв повернення коштів.
З показань потерпілого слідує, що він обвинуваченому майно передав сам і зробив це свідомо та добровільно, довірившись останньому, а тому в цій ситуації таємне викрадення майна, як того вимагає об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого статтею 185 КК України (крадіжка), відсутнє.
В якості супутньо висловленого слід зазначити, що за певних обставин зі складом ч. 1 ст. 190 КК гіпотетично могла б конкурувати норма ч. 1 ст. 192 КК України - заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, але таке питання перед апеляційним судом сторони не ставили і, відповідно, суд із власної ініціативи його не досліджував.
6. Висновки.
Рішення суду першої інстанції законне та обгрунтоване, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Вирок Тисменицького районного суду від 05.02.2025 щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 190 КК України - залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_10