Справа № 727/7587/25
Провадження № 1-кс/727/1854/25
19 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 22023260000000217 від 26.10.2023 року, відносно підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Углове Бахчисарайського району Кримської області УРСР, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 111 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , яке погоджене із прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Посилається на те, що ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, вчинила державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, а саме, надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Так, з 20 лютого 2014 року представниками влади російської федерації (далі - РФ) і службовими особами ЗС РФ розпочато збройне вторгнення регулярних військ РФ на територію України з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Виконання вищевказаних дій надало можливість представникам влади та службовим особам із числа керівництва ЗС РФ забезпечити військову окупацію території Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим) та м. Севастополя, проведення диверсій, блокування військових частин, установ та органів військового управління ЗС України та інших військових формувань, державних органів та органів місцевого самоврядування, ведення підривної діяльності, організацію проведення на території АР Крим та м. Севастополя 16 березня 2014 року незаконного сепаратистського референдуму, спрямованого на порушення територіальної цілісності України, проголошення так званої «Республіки Крим» суверенною державою та подальше звернення нелегітимного парламенту АР Крим до російської федерації із пропозицією про прийняття «Республіки Крим» до складу РФ як нового суб'єкта федерації.
Незважаючи на незаконність організованого та проведеного представниками влади РФ на території півострова Крим референдуму 16 березня 2014 року, нелегітимність існуючих органів влади Автономної Республіки Крим, всупереч міжнародним зобов'язанням РФ стосовно України, 17 березня 2014 року видано указ президента РФ № 147 «Про визнання республіки Крим».
18 березня 2014 року в м. Москва РФ, президентом РФ та самопроголошеними представниками так званої «влади Криму» підписано «Договір між російською федерацією та республікою Крим про прийняття до російської федерації республіки Крим та утворення у складі російської федерації нових суб'єктів».
20 березня 2014 року державна дума федеральних зборів РФ прийняла федеральний закон № 36-ФЗ «Про ратифікацію Договору між російською федерацією і Республікою Крим про прийняття до російської федерації Республіки Крим та утворення у складі російської федерації нових суб'єктів» та погодила супутній до «Договору» федеральний конституційний закон № 6-ФКЗ «Про прийняття до російської федерації Республіки Крим та утворення у складі російської федерації нових суб'єктів - Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя».
21 березня 2014 року рада федерації федеральних зборів РФ на позачерговому засіданні своєю постановою № 68-СФ також погодила ратифікацію вищевказаного «Договору», а крім того, постановою № 69-СФ прийняла федеральний конституційний закон щодо утворення в РФ двох нових суб'єктів - «Республіки Крим» і «міста федерального значення Севастополя».
Таким чином представниками влади РФ здійснена окупація частини території України - Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та спроба легітимізувати указані дії.
В тимчасово окупованих АР Крим і м. Севастополі під виглядом органів державної влади створені окупаційні адміністрації РФ, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління указаними територіями на місцевому рівні.
При цьому, достовірно знаючи про тимчасову окупацію з 20.02.2014 території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя російською федерацією, ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, маючи досвід роботи у судових органах АР Крим та тричі не пройшовши конкурс на посаду судді, який оголошувався та проводився Вищою кваліфікаційною комісією судів України, у порушення вимог Конституції та законів України, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території АР Крим та у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України захищати незалежність та територіальну цілісність України, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками, у тому числі незаконно утворених судових органів та органів державної влади російської федерації, та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави та території України, бажаючи допомогти у проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів російської федерації, вчинила дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України.
Зокрема, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що так званий Київський районний суд м. Сімферополя Республіки Крим (мовою оригіналу - Киевский районный суд города Симферополя) є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, не пізніше грудня 2015 року прийняла участь в конкурсі на заміщення вакантної посади судді за законодавством РФ та 18.12.2015 отримала позитивну рекомендацію органу окупаційної адміністрації - т.зв. «кваліфікаційної колегії суддів республіки Крим» для призначення на посаду судді Київського районного суду м. Сімферополя незаконно створеної Республіки Крим як суб'єкта РФ.
Внаслідок зазначених свідомих та умисних дій, спрямованих на спричинення шкоди суверенітетові та територіальній цілісності України, які виразились у наданнi допомоги державним органам РФ у проведенні підривної діяльності проти України та продовженні окупації частини її території, тобто державної зради, за результатами проведеного державними органами рф конкурсу указом президента РФ № 338 від 13.07.2016, громадянка України ОСОБА_4 призначена на посаду судді незаконно утвореного Київського районного суду м. Сімферополя Республіки Крим на окупованій території AP Крим, чим надала допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території АР Крим, на здійснення судочинства відповідно до законодавства іноземної держави - РФ.
В подальшому, в період з липня 2016 року по даний час, ОСОБА_4 , діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, у порушення вимог Конституції та законів України, достовірно знаючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, розуміючи незаконність дій окупаційної влади, незаконність застосування на території України законодавства російської федерації, перебуваючи у приміщенні незаконно створеного органу влади - Київського районного суду м. Сімферополя Республіки Крим, розташованого по вул. Воровського, 16 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, керуючись нормами законодавства російської федерації та діючи від її імені, використовуючи власні теоретичні знання і практичні навички, приймала «судові» рішення від імені та в інтересах країни-окупанта, у тому числі щодо тримання під вартою діючих та колишніх військовослужбовців Збройних Сил України, проукраїнських активістів та мешканців АР Крим, яких не влаштовує політика окупаційної влади, застосування адміністративних стягнень за поширення проукраїнських поглядів.
Крім цього, надаючи позитивну оцінку діяльності на посаді судді незаконно створеного Київського районного суду м. Сімферополя Республіки Крим, т.зв. «кваліфікаційною колегією суддів республіки Крим» 29.01.2021 за участі представника президента РФ, голови т.зв. верховного суду та голови ради суддів Республіки Крим, ОСОБА_4 рекомендовано для призначення на посаду судді верховного суду Республіки Крим.
Своїми діями, які виразилися у забезпеченнi дiяльностi на окупованій території України органу судової влади як невід'ємної частини федеральних органів влади російської федерації, що в свою чергу призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на півострові, завдяки чому окупація триває, ОСОБА_4 вчинила державну зраду.
Допомога ОСОБА_4 іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на здійснення судочинства на підставі законодавства іноземної держави - РФ, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території АР Крим, призвели до забезпечення функціонування незаконно створених судових органів та посилили заходи тимчасової окупації півострова.
З огляду на встановлення вищеописаних обставин, а також беручи до уваги наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення, 11.06.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, вручено останній у спосіб, передбачений для вручення повідомлення.
11.06.2025 в офіційному друкованому виданні загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України розміщено повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області на 14.06.2025, 16.06.2025 та 17.06.2025 відповідно, однак ОСОБА_4 у визначений час не з'явилася та не повідомила причин неявки.
18.06.2025 підозрювану ОСОБА_4 оголошено у розшук, виконання якого доручено співробітникам головного відділу контррозвідки Управління СБ України в Чернівецькій області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на даний час, підозрювана ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду і знаходиться на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тому просить обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на обставини викладенні в ньому.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши доводи прокурора, захисника, дослідивши матеріали подані до клопотання, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 26.10.2023 року до ЄРДР за № 22023260000000217 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
11.06.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, вручено останній у спосіб, передбачений для вручення повідомлення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років.
11.06.2025 в офіційному друкованому виданні загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України розміщено повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області на 14.06.2025, 16.06.2025 та 17.06.2025 відповідно, однак ОСОБА_4 у визначений час не з'явилася та не повідомила причин неявки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_4 можуть мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї обмежувального заходу.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів доданих до клопотання також встановлено, що ОСОБА_4 дійсно переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України.
Постановою старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_3 від 18 червня 2025 року ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років, не має місця проживання та соціальних зв'язків для існування на не окупованій частині території України, знайома зі свідками, що в свою чергу свідчить про існування ризиків того, що ОСОБА_4 намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вважаю, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому з урахуванням всіх з'ясованих судом обставин, підозрюваній ОСОБА_4 слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також подальшому переховуванню від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 205, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Углове Бахчисарайського району Кримської області УРСР, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1