Справа № 724/1825/25
Провадження № 2-а/724/30/25
23 червня 2025 року Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
за участі секретаря судового засідання: Твердохліба А. П.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -
21 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4726579 від 14.05.2025 р., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Вказує, що згідно фабули постанови, 14.05.2025 року о 09 год. 43 хв. 11 сек. у с. Атаки, вул. Н03 305 км, водій керував ТЗ, у якого шина на легковому автомобілі має залишковий малюнок протектора менше 1.6 мм., чим порушив п.31.4.5.а) ПДР - керування ТЗ, у яких висота малюнка протектора шин не відповідає нормам, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Вважає, що постанова винесена з порушенням його прав та чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Позивач вказує, що поліцейським не досліджувалися обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, постанову було винесено без буд-якої підготовки. Не було вирішено заявлені ОСОБА_1 клопотання, не були об'єктивно досліджені докази, не було взято до уваги свідчення осіб, які беруть участь у розгляді справи. Під час розгляду справи позивачем заявлялося клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із необхідністю юридичної допомоги, проте поліцейським було відмовлено. Поліцейським до постанови не додано Акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання, фототаблиці, тому вважає, що при винесенні постанови не долучено будь якого фактичного доказу, яким підтверджується невідповідність необхідному технічному стану його транспортного засобу.
Підтримуючи вище викладене, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4726579 від 14.05.2025 р., провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу правопорушення та вирішити питання судових витрат (судового збору).
02 червня 2025 року представник відповідача Управління патрульної поліції ДПП НПУ в Чернівецькій області надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки надані відповідачем докази на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної позивачем постанови є належними, достовірними та достатніми. Вказує, що у даній ситуації беззаперечним доказом виступає відеозапис, який долучено до відзиву, яким зафіксовано період від моменту зупинки транспортного засобу, розгляду справи про адміністративне правопорушення до вручення копії постанови, чим було завершено розгляд справи. Поліцейським було здійснено візуальний огляд транспортного засобу, після якого встановлено не дотримання позивачем вимог п.п. 31.4.5. а ПДР України, після чого розпочато розгляд справи, ознайомлено позивача із правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідач звертає увагу на те, що законом не визначена обов'язкова участь адвоката та позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку або за допомогою мережі інтернет чи месенджерів. Підтвердженням ознайомлення Позивача із правами особи є копія оскаржуваної постанови, в якій міститься підпис позивача.
06 червня 2025 року позивачем було подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що із долученого до відзиву відеоматеріалу жодним чином не можна стверджувати, що шина на легковому автомобілі, де він перебував за кермом, мала залишковий малюнок протектора менше 1,6 мм., оскільки поліцейським не було ідентифіковано кваліфікуючі ознаки, що свідчать про наявну відмінність. Поліцейським не досліджувались наявність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не проводилися жодні заміри, які б підтверджували факт того, що шина на колесі дійсно мала висоту залишкового малюнку протектора менше ніж 1,6 мм. Вважає, що поліцейським навмисно було відмовлено у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи і не було долучено будь якого фактичного доказу, яким підтверджується невідповідність необхідному технічному стану транспортного засобу. На підставі вище викладеного, вважає, що постанова винесена неправомірно, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні, посилаючись на доводи вказані в позовній заяві, позов підтримав, просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача Управління патрульної поліції ДПП НПУ в Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, у відзиві просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов до наступного.
Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що 14.05.2025 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4726579, в якій зазначено, що 14 травня 2054 о 09:43:11 год. у с. Атаки, по вул. Н03 305 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого шина на легковому автомобілі має залишковий малюнок протектора менше 1.6. мм., чим порушив п. 31.4.5 а.ПДР України - керування транспортним засобом, у яких висота малюнка протектора шин не відповідає нормам.
Із відео, долученого до позовної заяви позивачем, вбачається, що його було зупинено у селі Атаки, Дністровського району, Чернівецької області для перевірки військо-облікових документів. У подальшому працівником поліції було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП
Позивач неодноразово повідомляв поліцейському, що хоче ознайомитися із матеріалами справи, залучити до розгляду адвоката, а також клопотав про перенесення розгляду справи. Працівник поліції відмовив у задоволенні вказаних клопотань, за їх необґрунтованістю, вказавши, що водій не повідомив місце роботи та продовжив розгляд справи, у подальшому надав для ознайомлення постанову та вручив її копію позивачу. Із вказаного відео, не вбачається, що працівниками поліції було здійснено належний огляд шин транспортного засобу та фіксація такого огляду, їх заміри чи інші дії для встановлення порушень ПДР, за яке було притягнуто до адміністративної відповідальності позивача.
З відео, долученого представником відповідача до відзиву на позовну заяву, вбачається, що поліцейськими було зупинено транспортний засіб Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 у селі Атаки, Дністровського району, Чернівецької області, для встановлення наявності у нього військово-облікових документів. У подальшому, поліцейський здійснив візуальний огляд транспортного засобу. Після огляду транспортного засобу та спілкуванням з іншим працівником поліції, ОСОБА_2 підходив із своєю бодікамерою до заднього правого колеса автомобіля. Далі працівник поліції розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення, ознайомив позивача із його правами. На клопотання позивача про можливість перенесення розгляду справи з можливістю залучення адвоката та ознайомлення його із матеріалами справи, було відмовлено та продовжено розгляд справи. У подальшому було складено постанову про адміністративне правопорушення та копію вручено позивачу. Вказаною постановою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Проте, поліцейські жодним чином не повідомляли водія до складання оскаржуваної постанови, що ними виявлені технічні несправності та невідповідності транспортного засобу, зокрема про замалий розмір висоти шинного проектора.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Тобто, відповідальність за вказаною нормою настає саме у разі експлуатації транспортного засобу виключно з тими несправностями, які передбачені Правилами дорожнього руху України, як такі, з якими заборонена експлуатація транспортних засобів.
Так, вимоги щодо технічного стану транспортних засобів встановлені Розділом 31 Правила дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно п. 31.1. ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 31.3. ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху; б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю); в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів; г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Пунктом 31.4. ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності, зокрема, таким вимогам:
31.4.5. Колеса і шини: а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм. Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів; б) шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини; в) шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу; г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів; ґ) на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) - діагональні; д) на передній осі автобуса, який виконує міжміські перевезення, встановлено шини з відновленим протектором, а на інших осях - шини, відновлені за другим класом ремонту; е) на передній осі легкових автомобілів і автобусів (крім автобусів, які виконують міжміські перевезення) встановлено шини, відновлені за другим класом ремонту; є) відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.
У відповідності до ст. 37 ЗУ «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Експлуатація транспортних засобів також забороняється в разі: порушення вимог щодо їх переобладнання; порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв; виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення.
Згідно п. 31.5. ПДР України, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 («ї»; «д» - у складі автопоїзда) подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не було надано суду будь-яких інших доказів, крім відеозапису із бодікамери поліцейського на якому не зафіксована меншу висоту малюнку протектора шини за 1,6 мм., на доведення законності складеної постанови.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Таким чином судом встановлено, що при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення передбаченого саме за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
За приписами ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого виявляє причини та умови, що спричиняють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4726579 від 14 травня 2025 року, винесена з порушенням норм адміністративного законодавства, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок посадової особи про встановлення факту вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121, тобто керування ОСОБА_1 транспортним засобом Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого шина на легковому автомобілі має залишковий малюнок протектора менше 1.6. мм., тобто керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності колес та шин. При цьому відсутність фіксування замірів висоти протектора свідчить про порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд вважає недоведеним.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу Адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно адміністративного судочинства України завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу, власності, прав та інтересів підприємств, установ, організацій, встановлення правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання у громадян поваги до Конституції та інших законів України, поваги до гідності та честі інших громадян, виконання своїх обов'язків, правил співжиття, відповідальності перед суспільством.
В зв'язку з цим, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови підлягає задоволенню та оскаржувану постанову відповідно до ст.286 КАС України слід скасувати із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В зв'язку із задоволенням позову, у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України з Департаменту патрульної поліції Головного управління Національної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ст.ст. 7, ч. 1 ст. 121, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 159-162, 165, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4726579 від 14 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. - скасувати.
Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Головного управління Національної поліції (вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ: 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.06.2025 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ