Справа №717/574/21
23.06.2025 року селище Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
з участю секретаря судових засідань Глібіщук М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Кельменецького відділу Державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Холявчука Анатолія Івановича, -
Представник боржника Якубенко О.Ю. подала до суду скаргу, в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Холявчука А.І. Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо неврахування при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №71652899 добровільно оплачених сум аліментів, здійснених ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом грошових переказів на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до наданих платіжних інструкцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 28.04.2023 року по 28.02.2024 року в сумі 51517,37 грн;
-зобов'язати головного державного виконавця Холявчука А.І. Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №71652899 з урахуванням добровільно здійснених ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошових переказів аліментів на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до наданих платіжних інструкцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за вказаний вище період у вказаній вище сумі - 51517,37 грн.
Представник боржника Якубенко О.Ю. подала до суду заяву, в якій скаргу підтримала, з підстав, зазначених в ній та просить розглянути справу в її відсутності та відсутності скаржника, у випадку відсутності заперечень по суті скарги інших учасників справи.
Головний державний виконавець Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Холявчук А.І. в судове засідання не з'явився та заперечень щодо скарги не подав.
Стягувач ОСОБА_2 викликалася до суду в порядку, встановленому ЦПК України, проте в судове засідання не з'явилася, заперечень щодо скарги не подала.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Судом встановлено, що на примусовому виконані у Кельменецькому відділі державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП №71652899 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2023 року по виконавчому листу Кельменецького районного суду Чернівецької області №717/574/21 від 24.04.2023 року) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття
Згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Після відкриття вказаного вище виконавчого провадження боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив грошові перекази на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в загальному розмірі 51517,37 грн в період з 28.04.2023 року по 28.02.2024 року, що підтверджується наданими представником боржника платіжними інструкціям АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
06 червня 2025 року боржник ОСОБА_1 звернувся до Кельменецького відділу ДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції із заявою про врахування під час перерахунку заборгованості зі сплати аліментів суми грошових коштів оплачених колишній дружині згідно вказаних вище платіжних інструкцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на загальну суму 51517,37 грн.
06.06.2025 року головний державний виконавець Кельменецького відділу ДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції Холявчук А.І відмовив боржнику у зарахуванні суми грошових коштів оплачених колишній дружині згідно вказаних вище платіжних інструкцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на загальну суму 51517,37 грн та надав боржнику розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на 06.06.2025 року сукупний розмір заборгованості становить 55 064,86 (п'ятдесят п'ять тисяч шістдесят чотири гривні 86 копійок), що підтверджується листом Кельменецького відділу ДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції від 06.06.2025 року №9894/3 та розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 06.06.2025 року, складеного головним державним виконавець Кельменецького відділу ДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції Холявчуком А.І. Причиною відмови зазначено те, що в наданих платіжних інструкціях в призначені платежу вказано «переказ власних коштів», а не сплата аліментів (заборгованості по ВЛ №717/574/21 від 24.04.2023 року виданий Кельменецьким районним судом), тому державний виконавець не зарахував дані кошти як сплату аліментів. Зазначено також, що стягувач не надав інформації, що сплачені в наданих ОСОБА_1 квитанціях та платіжних інструкціях кошти являються сплатою аліментів.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
У частині першій статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Відповідно законодавець визначив обов'язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Боржник та його представник на обґрунтування доводів скарги на дії державного виконавця посилалися на безпідставне неврахування виконавцем квитанцій про перерахунок коштів на утримання дитини, сплачених на банківську картку стягувача ОСОБА_2 та на банківську картку дочки ОСОБА_3 та звертають увагу суду на те, що грошові перекази здійснені без позначки «аліменти», проте з метою виконання обов'язку з утримання дитини, а також вказували, що оспорювані квитанції доводили саме таке призначення платежів як аліменти, враховуючи те, що він не ніс додаткових витрат на дитину.
Стягувач ОСОБА_2 не надала суду доказів, що вона відмовилася від отримання коштів, переказаних її боржником ОСОБА_1 , повернула дані кошти боржнику або отримані нею кошти від боржника в період з 28.04.2023 року по 28.02.2024 року були платежами на виконання інших зобов'язань боржника перед нею, а також, що ці кошти були додатковими витратами на дитину, а не аліментами у ВП №71652899 по виконанню рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області у справі №717/574/21 від 24.04.2023 року.
Так, у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц (провадження № 61-26229св18) зазначено, що боржник стверджував, що грошові кошти сплачував як добровільну виплату аліментів. Будь-яких доказів на підтвердження наявності інших зобов'язань боржника перед стягувачем до суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження відмови стягувача від отримання банківських переказів від боржника. Суд врахував, що при грошових переказах через термінал самообслуговування банку у платника не було технічної можливості самостійно зазначати призначення платежу, всі платежі позначалися як «поповнення банківської картки в терміналі самообслуговування».
У постановах від 18 листопада 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-7500св20) та від 26 травня 2021 року у справі № 569/11466/20 (провадження № 61-1534св21) Верховний Суд зробив висновки, що виконавець повинен враховувати кошти, сплачені боржником на користь стягувача, оскільки чинне законодавство не передбачає права та обов'язку у виконавця вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім'я стягувача й не враховувати безпосередньо копії наданих квитанцій.
У постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 707/999/21 (провадження № 61-11411св22) враховано те, що немає відомостей про існування у боржника перед стягувачем будь-яких інших зобов'язань, які є відмінними від зобов'язань зі сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 199/2951/21 (провадження № 61-1769св23) встановлено, що між стягувачем та боржником немає інших грошових зобов'язань, окрім аліментних. Стягувач не заперечувала отримання від боржника тих грошових переказів, де вона була зазначена отримувачем, а матеріали справи не містять відомостей щодо відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником. Наведене свідчить про часткове добровільне виконання боржником свого обов'язку зі сплати аліментів. Враховуючи, що боржник надав копії квитанцій про здійснення платежів на користь стягувача, у державного виконавця не було підстав не враховувати надані боржником квитанції під час визначення заборгованості зі сплати аліментів. Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин справи, що переглядається, та доказів, поданих учасниками справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що квитанції без зазначення призначення платежу «аліменти», надані на підтвердження сплати боржником на користь стягувача аліментів, мали бути враховані державним виконавцем при обрахунку заборгованості боржника за аліментами. Доказів на підтвердження наявності інших зобов'язань боржника перед стягувачем у матеріалах справи немає, як і не надано доказів відмови останньої від отримання грошових переказів від боржника. Додатково потрібно врахувати, що позиція стягувача щодо природи спірних коштів є суперечливою, що також у сукупності з іншими доказами доводить, що грошові кошти, сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , є саме аліментами на дитину.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Таким чином, суд вважає, що головний державний виконавець Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Холявчук А.І. щодо неврахування при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №71652899 наданих боржником платіжних інструкцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 28.04.2023 року по 28.02.2024 року в сумі 51517,37 грн.
Враховуючи викладене вище суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Холявчука Анатолія Івановича підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 450,451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Холявчука Анатолія Івановича задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Холявчука А.І. Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо неврахування при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №71652899 добровільно оплачених сум аліментів, здійснених ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом грошових переказів на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до наданих платіжних інструкцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 28.04.2023 року по 28.02.2024 року в сумі 51517,37 грн.
Зобов'язати Головного державного виконавця Холявчука А.І. Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №71652899 з урахуванням добровільно здійснених ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошових переказів аліментів на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до наданих платіжних інструкцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за вказаний вище період у сумі - 51517 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сімнадцять) гривень 37 (тридцять сім) копійок.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне судове рішення складено 23.06.2025 року .
Суддя