Ухвала від 17.06.2025 по справі 127/17686/25

Справа №127/17686/25

Провадження №1-кс/127/7490/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

заявника ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12025020040000127 від 18.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ відділу поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 27.05.2025 про закриття кримінального провадження №12025020040000127 від 18.02.2025.

Скарга мотивована тим, що під час досудового розслідування слідчим не було вжито всіх заходів для здійснення всебічного, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, відтак на думку адвоката ОСОБА_4 , постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою.

Враховуючи викладене, адвокат просить скасувати вищевказану постанову про закриття кримінального провадження.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримала.

Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримала.

Слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

При дослідженні матеріалів кримінального провадження №12025020040000127 від 18.02.2025 встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.01.2025 (справа №127/590/25) було зобов'язано уповноважену особу ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3

18.02.2025 уповноваженою особою ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області відомості були внесені до ЄРДР та розпочате досудове розслідування кримінального провадження №12025020040000127 від 18.02.2025.

У своїй заяві ОСОБА_3 зазначає, що 20.12.2024 року близько 13 год. 05 хв. вона разом зі своїм сином, повертаючись додому, а саме до квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яку винаймала за договором найму (оренди) житла від 03.07.2022, не змогла відчинити вхідні двері, оскільки ключ не повертався.

Так і не потрапивши у помешкання, вона із сином пішли до кафе. О 13 год. 49 хв. на її номер телефону у месенджері «Viber» надійшло голосове повідомлення з мобільного номера телефону НОМЕР_1 , в якому вона впізнала голос сина власниці квартири, а саме - ОСОБА_7 . У даному повідомленні містилася вказівка забрати із квартири за вищевказаною адресою свої речі та кота і терміново з'їхати, на що ОСОБА_3 відповіла, що приїде ввечері.

Цього ж дня близько 18:00 год вона приїхала до помешкання з неповнолітнім сином і батьками. ОСОБА_7 не надав можливості ОСОБА_3 потрапити до квартири та забрати свої речі. Таким чином ОСОБА_7 заволодів особистими речами, одягом, технікою, коштовностями, грошовими коштами, документами тощо.

28.02.2025 слідчим СВ відділу поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12025020040000127 від 18.02.2025, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. На думку слідчого між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 виникли цивільно-правові відносини.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.04.2025 вказану постанову було скасовано, оскільки розгляд справи проведено поверхнево, зокрема з метою встановлення істини не було проведено допити ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , а також не повернуто речі, які належать ОСОБА_3 .

Однак в подальшому слідчим ОСОБА_9 винесено повторно постанову про закриття вказаного провадження.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким слідчий керувався під час винесення оскаржуваної постанови, кримінальне провадження закривається у разі, якщо в діянні встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.

Зокрема у постанові зазначено, що було проведено допит ОСОБА_3 , а також знайомого ОСОБА_7 , який наразі проживає за адресою: АДРЕСА_2 та пояснив, що ОСОБА_3 за своїми речами не зверталась. В подальшому працівником поліції повідомлено ОСОБА_3 , що на даний час розпорядником квартири АДРЕСА_3 являється ОСОБА_10 , який надасть їй речі, що залишились, однак на вказане повідомлення ОСОБА_3 не відреагувала.

Також слідчим зазначено про відсутність ознак шахрайства, наявність заяви про закриття кримінального провадження, а також підтвердження факту повернення банком коштів на рахунок заявниці.

Однак суд звертає увагу, що вказані обставини не були предметом та не відповідають обставинам кримінального провадження №12025020040000127, що підтверджує факт поверхневого розгляду слідчим матеріалів справи.

Виходячи зі змісту положень ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках,- на потерпілого.

Разом з тим, при дослідженні матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що слідчим за період досудового розслідування не було проведено усіх слідчих дій для встановлення дійсних обставин справи, зокрема з метою встановлення істини не було проведено допит ОСОБА_7 , а також не повернуто речі, які належать ОСОБА_3 , в порядку визначеному КПК України, шляхом вчинення слідчої дії.

Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, слідчим в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення, не досліджені усі обставини справи та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії" (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини" (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, "Ґюль проти Туреччини" (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).

Виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий суддя, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у вказаному кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування і не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, про неналежне та неповне дослідження обставин кримінального провадження.

Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого СВ відділу поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 27.05.2025 про закриття кримінального провадження №12025020040000127 від 18.02.2025 була винесена передчасно, а тому не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову слідчого СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12025020040000127 від 18.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України- скасувати.

Ухвалу суду направити до СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для виконання та організації проведення подальшого досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.

Слідчий суддя

Попередній документ
128312211
Наступний документ
128312213
Інформація про рішення:
№ рішення: 128312212
№ справи: 127/17686/25
Дата рішення: 17.06.2025
Дата публікації: 25.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.06.2025)
Дата надходження: 06.06.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
12.06.2025 10:00 Вінницький міський суд Вінницької області
17.06.2025 10:00 Вінницький міський суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИХАЙЛЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
МИХАЙЛЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ