Справа № 127/18397/25
Провадження № 1-кс/127/7754/25
Іменем України
19 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 , слідчого: ОСОБА_4 ,
власника та користувача майна: ОСОБА_5 та ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12025020040000378 від 08.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
10.06.2025 слідчий СВ відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025020040000378, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в якому просив накласти арешт на автомобіль легковий марки «KIA», моделі «NIRO», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , власник якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 видане ТСЦ 0546 є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.06.2025 (справа №127/18397/25) клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025020040000378 від 08.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, повернуто прокурору та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.
Повертаючи клопотання прокурору судом зазначено, що ОСОБА_5 являється третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт в межах кримінального провадження №12025020040000378 від 08.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а тому правом звернення до суду з клопотанням про арешт майна третьої особи наділений виключно прокурор, а не слідчий, за погодженням з прокурором.
На виконання вищевказаного судового рішення прокурор Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 13 червня 2025 року, тобто в межах строку встановленого судом для усунення недоліків, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12025020040000378 від 08.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме на автомобіль марки «KIA», модель «NIRO», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020040000378 від 08.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно вилучене 07.06.2025 в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 173.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали, за викладених в ньому обставин, просили клопотання задовольнити. Додатково прокурор повідомив, що вилучений автомобіль являється безпосереднім знаряддям вчинення кримінального правопорушення, його визнано речовим доказом та існує необхідність подальшого огляду автомобіля, в тому числі тому, що на останньому наявні пошкодження, які могли виникнути саме при вчиненні кримінального правопорушення.
Власник та користувач майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що вилучений автомобіль являється єдиним джерелом доходу та в умовах війни є вкрай необхідним для сім'ї, а пошкодження на автомобілі могли виникнути раніше, до події яка мала місце 07.06.2025.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12025020040000378, заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення власника та користувача автомобіля, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
До заходів забезпечення кримінального провадження віднесено накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).
Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділенням відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020040000378 від 08.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 червня 2025 року до Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги було доставлено лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з матеріалами провадження, поліцейський отримав тілесні ушкодження під час несення служби на блокпості, розташованому по вул. Київській у м. Вінниця, а саме - у процесі перевірки документів у водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, ігноруючи законні вимоги поліцейського, продовжив рух автомобілем, державний номер НОМЕР_1 , у напрямку працівника поліції та навмисно здійснив наїзд на його ногу, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин правої гомілки.
У період часу з 23:51 год. 07.06.2025 по 02:01 год. 08.06.2025 проведено огляд місця події на відкритій ділянці автодороги, де розташовано блокпост за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 173. У ході огляду виявлено автомобіль марки «KIA NIRO», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився на проїжджій частині дороги.
Автомобіль вилучено у присутності понятих. Установлено, що транспортний засіб має шасі № НОМЕР_2 , та відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 0546, належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Автомобіль опломбовано пломбувальними стрічками з номерами: 0016868, 0016867, 0016866, 0016865, 0016864, 0016863, 0016862, складено відповідний акт тимчасового затримання (доставлення), та транспортний засіб поміщено для зберігання на спеціалізований майданчик за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17.
Наведені обставини підтверджуються оглянутими судом матеріалами кримінального провадження №12025020040000378, в тому числі відеозаписами з місця події.
Постановою слідчого від 08.06.2025 вилучений автомобіль визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що автомобіль, який було вилучено під час обшуку є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки містить (або може містити) відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зокрема, на поверхні кузову автомобіля можуть мати місце пошкодження внаслідок контакту автомобіля з поліцейським, а відтак існує необхідність проведення детального огляду автомобіля за наслідками якого може виникнути необхідність проведення ряду експертиз, слідчого експерименту тощо.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, з метою проведення необхідних слідчих дій (огляд, експертизи, слідчий експеримент тощо), а також задля унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на автомобіль, на даний час, необхідно накласти шляхом заборони розпоряджатися та користуватися вказаним майном будь-яким чином, окрім як для цілей кримінального провадження.
При цьому, після проведення з автомобілем слідчих дій його власник чи користувач не позбавлені можливості звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в порядку передбаченому статтею 174 КПК України.
Посилання ж власника автомобіля на те, що останній являється єдиним джерелом доходу та в умовах війни є вкрай необхідним для сім'ї, судом до уваги не приймається, оскільки наявність таких обставин не спростовує того, що автомобіль являється безпосереднім знаряддям вчинення кримінального правопорушення, його визнано речовим доказом та існує необхідність подальшого детального огляду автомобіля.
Посилання власника автомобіля на те, що наявне на ньому пошкодження могли виникнути раніше, до події яка мала місце 07.06.2025, судом також до уваги не приймається, оскільки саме ці обставини мають бути встановлені в ході досудового розслідування кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора задовольнити
Накласти арешт на майно, вилучене 07.06.2025 в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 173, а саме на автомобіль марки «KIA», модель «NIRO», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та перебував у користуванні ОСОБА_6 , який опломбований за допомогою пломбувальних стрічок з номерами: 0016868, 0016867, 0016866, 0016865, 0016864, 0016863, 0016862 та поміщено на спеціальний майданчик, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17, шляхом заборони розпоряджатися та користуватися автомобілем.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя