Справа № 143/499/25
Іменем України
19.06.2025 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Гуцол М.П., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця,
за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
встановив:
02.06.2025 до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 164 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ВАД №668932 від 15.05.2025, 15.05.2025 о 09 год. 10 хв. по вул. Центральна в приміщенні магазину «Алла» ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольних напоїв, а саме: пива, без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, чим вчинила адміністративне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
У відповідності з п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Проте у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яку саме норму нормативного акту (частина, пункт) порушено (з огляду на те, що диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП є бланкетною нормою).
Так, частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Частина 1 статті 164 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, полягає у:1) провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди); 2) наданні суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
Обидва склади є формальні. Однак коментована стаття містить також кваліфікований склад, який передбачає провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), ускладнене отриманням доходу у великих розмірах.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Згідно з положеннями цієї ж статті вказаного Закону, принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Також у протоколі не зазначено за якою ціною проводилась реалізація таких виробів, чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти та чи вилучена виручка від реалізації вказаної продукції, місце її зберігання (оскільки санкція статті передбачає конфіскацію виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої).
Не зазначено також і відомостей про особу, яка здійснювала купівлю алкогольних напоїв, до протоколу не долучено також письмових пояснень вказаної особи.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19.12.2008, де зазначено: «Визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, що унеможливлює розгляд справи по суті, тому приходжу до висновку про повернення адміністративної справи для доопрацювання.
Керуючись ст. 278 КУпАП,-
постановив:
матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП повернути до відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя