Справа № 930/2901/24
№2/930/259/25
04.06.2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.
при секретарі: Загребельного О.С.
за участю представника позивача - адвоката: Нечепуренка Г.І.
представника відповідача - Немирівської міської ради: Багінського І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на постійне користування земельної ділянки, -
14.11.2024 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права на постійне користування земельною ділянкою, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що на підставі рішення Никифоровецької сільської ради Немирівського району Вінницької області 18 сесії 23 скликання від 03.04.2001 та рішення цієї ж сільської ради 15 сесії 23 скликання від 11.08.2000 йому передано в постійне користування земельну ділянку площею 1 га. для ведення та розширення особистих підсобних господарств.
В березні місяці 2022 року позивач звернувся в проектну організацію для виготовлення технічної документації із землеустрою та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру.
Після виготовлення технічної документації, виділеній позивачеві земельній ділянці в постійне користування присвоєно кадастровий номер 0523085900:02:001:0056.
В серпні місяці 2024 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Немирівської міської ради Вінницької області з заявою про здійснення державної реєстрації права на постійне користування земельної ділянки кадастровий номер 0523085900:02:001:0056, площею 1 га.
Рішенням державного реєстратора N? 74607802 від 15 серпня 2024 року позивачеві було відмовлено у здійснені державної реєстрації оскільки відсутній запис про реєстрацію державного акту на право постійного користування земельної ділянки.
З яких причин відсутній запис про реєстрацію державного акту на право постійного користування позивачеві не відомо. З викладених обставин він змушений звернутись до суду.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Нечепуренко Г.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, зазначивши що позивач дійсно набув право постійного користування земельною ділянкою площею 1 га, розташованої на території Никифоровецької сільської ради, однак, не може в повній мірі реалізувати своє право на вказану земельну ділянку, оскільки відсутній запис про реєстрацію державного акту на право постійного користування.
Представник відповідача Немирівської міської ради Багінський І.В., проти задоволення позовних вимог заперечив, заявив, що позивач не набув у встановлено законом порядку права на постійне користування зазначеною земельною ділянкою.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, надані суду докази, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Никифоровецької сільської ради Немирівського району Вінницької області 18 сесії 23 скликання від 03.04.2001 та рішення цієї ж сільської ради 15 сесії 23 скликання від 11.08.2000, ОСОБА_1 отримав у постійне користування земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства загальною площею 1,0000 га, яка знаходиться на території Никифоровецької сільської ради, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-ВН № 013678 від 12.04.2001 року.
Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відділу №2 на запит встановлено, що відомості про земельну ділянку загальною площею 1,0000 га з кадастровим номером 0523085900:02:001:0056 внесені до Державного земельного кадастру на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Немирівської міської об?єднаної територіальної громади Немирівського району Вінницької області з урахуванням Перспективного плану формування території Немирівської міської об?єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням КМУ від 13.10.2015 року N?1076-р, розробленої Вінницькою регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» у 2018 році. Зазначена Технічна документація містить перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності наданих у користування, без кадастрового номера до якого включений ОСОБА_1 , як землекористувач земельної ділянки площею 1,0000 га на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІІ-ВН N?013678 від 12.04.2001 року. Проте згідно Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею (громадян) на території Никифоровецької сільської ради народних депутатів запис про реєстрацію вищезазначеного державного акту на право постійного користування землею відсутній.
Відсутність запису про реєстрацію державного акту на право постійного користування земельної ділянки унеможливлює здійснення державної реєстрації права на постійне користування земельної ділянки за кадастровим номером 0523085900:02:001:0056, площею 1,0000 га. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що порушує права позивача на повноцінне користування наданою йому земельною ділянкою.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом частини першої статті 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України від 25 жовтня 2001 року щодо обов'язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, зроблено низку важливих висновків, які забезпечують безперешкодне здійснення права постійного користування тими землекористувачами, які не увійшли до переліку осіб, визначених у статті 92 ЗК України від 2001 р. Зокрема, Конституційний Суд України вказав, що стаття 92 ЗК України від 2001 р. не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення осіб (постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року). Отже, громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 2001 р.), одержані ними до 1 січня 2002 р. у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.
Згідно приписів ст. 92, ст.125 ЗК України 2001 року, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.
За приписами статей 141, 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц(2) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем, який за ЗК України від 25 жовтня 2001 року не є суб'єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов'язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц (реєстровий номер 85174518)).
Крім того Законом України «Про Державний земельний кадастр» (чинний з 01.01.2013) встановлено, що документ, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
Чинне законодавство не місіть чіткого регулювання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до діючої редакції ЗК України. Відтак у господарюючих суб'єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою чітко не встановлений законом обов'язок вчиняти дії, що пов'язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.
Отже, беручи до уваги те, що державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ-ВН №013678 є правовстановлюючим документом, у якому відсутній запис про реєстрацію державного акту, то позивач позбавлений можливості вчинити дії передбачені п. 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, оскільки згідно Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею (громадян) на території Никифоровецької сільської ради народних депутатів запис про реєстрацію вищезазначеного державного акту на право постійного користування землею відсутній.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси третіх осіб.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, 92, 116, 141, 152 ЗК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 24 вересня 2007 року Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області, право на постійне користування земельною ділянкою кадастровий номер 0523085900:02:001:0056, площею 1, 0000 га.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: В.М. Алєксєєнко